Вікіпедія

Ліра (програмний комплекс)

ЛІРА — багатофункціональний програмний комплекс, призначений для проектування і розрахунку машинобудівних та будівельних конструкцій різного призначення. Розрахунки в програмі виконуються як на статичні, так і на динамічні впливи. Основою розрахунків є метод скінченних елементів (МСЕ). Різні модулі, що підключаються (процесори) дозволяють робити підбір і перевірку перерізів сталевих і залізобетонних конструкцій, моделювати ґрунт, розраховувати мости і поведінку будівель в період монтажу і т. д.

ПК Ліра
ЛІРА 9.6
Тип САПР
Автор Олександр Сергійович Городецькийd
Розробник ДНДІАСБ, ТОВ «ЛІРА Софт» (м.Київ), ТОВ «ЛІРА-САПР»
Стабільний випуск 9.6 R8 (грудень 2011)
Платформа Велика електронна лічильна машина, М-20 (ЕОМ), Мінськ-22, ЄС ЕОМ і ОС ЄС
Операційна система Windows
Ліцензія Пропрієтарна
Вебсайт

lira.com.ua lira10.com

www.liraland.ua/lira/
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ліра (значення).

Основні функції ред.

Програмний комплекс ЛІРА має велику бібліотеку скінченних елементів (стрижневі схеми, оболонки, плити, балки-стінки, мембрани, тенти і т. Д.), Набір багатофункціональних процесорів, велику базу сталевих сортаментів. Все це дозволяє розраховувати конструкції будь-якої складності на різні види статичних і динамічних дій. Конструювання залізобетонних і сталевих елементів проводиться відповідно до норм країн СНД, Європи і США (існує підтримка англійської мови на будь-якому етапі роботи, а також різні системи одиниць вимірювань). Інтеграція з САПР і прикладними програмами (AutoCAD, Allplan, Stark SK, ArchiCAD, Microsoft Office, HyperSteel, AdvanceSteel, Bocad, Revit) проводиться за допомогою файлів форматів *.DXF, *.MDB, *.IFC та ін.

Історія створення ред.

З початку 1960-х років колектив розробників комплексів Ліра та ін очолює д. т. н. професор О. С. Городецький. У той час під його керівництвом були розроблені перші програми Експрес та Міраж для розрахунку конструкцій на БЕСМ, а також ЕОМ «М-20» і «Мінськ-22». Ці розробки поклали початок напрямку створення промислових програм масового застосування в галузі будівництва.

У 1963 році для БЕСМ-2 була розроблена програма Модель, в якій реалізований розрахунок просторових шарнірно-стрижневих систем з урахуванням геометричної та фізичної нелінійності. Для розв'язання систем нелінійних рівнянь був застосований кроковий метод. Програма мала модуль, який реалізує розрахунок пластинчастих систем (плит, балок-стінок, оболонок) на основі стрижневих апроксимацій. Інженерам надавалася можливість моделювати процес навантаження конструкцій, а для залізобетонних конструкцій моделювати процеси розвитку тріщин, повзучості.

На відміну від існуючих тоді програм, в яких реалізовувався тільки метод сил, у програмі Модель був використаний метод переміщень і автоматизована процедура статичного розрахунку: завдання та діагностика вихідних даних, складання рівнянь, розв'язання рівнянь, обчислення зусиль і напружень в стрижневих і пластинчастих елементах.

У 1965 році для ЕОМ М-20 була розроблена програма Панель для розрахунку конструкцій панельних будинків. Розрахункова схема представлялася у вигляді системи ортогональних балок-стінок і плит. Спочатку чисельно визначалися матриці жорсткості укрупнених фрагментів балок-стінок і плит, а потім розраховувалося вся будівля, що складається з укрупнених фрагментів. Була реалізована ідея методу скінченних елементів елементів і суперелементов (матриця жорсткості пластинчастих елементів будувалася на основі стрижневих апроксимацій).

У 1969 році для ЕОМ Мінськ-22 була випущена у світ програма Експрес, яка виконувала комплексний розрахунок (статичний і динамічний розрахунок, вибір розрахункових сполучень зусиль, підбір арматури) для довільних просторових стрижневих систем.

У 1970 році в програмному комплексі Міраж для ЕОМ Мінськ-22 вперше реалізовані методи скінченних елементів і суперелементов в тому вигляді, в якому вони зараз використовуються практично у всіх подібних програмах.

У 1975 році для ЄС ЕОМ був розроблений програмний комплекс ПК Ліра-ЄС на мовах ПЛ-1 і Асемблер в операційному середовищі ОС.

У 1991 році був розроблений програмний комплекс Міраж, який являв собою реалізацію алгоритмів Ліра-ЄС на персональних комп'ютерах в операційному середовищі DOS.

З 1974 року по 2010 рік розробка програм сімейства Ліра виконувалась колективом разробників (близько 40 осіб) під керівництвом О.С. Городецького у відділі САПР Державного науково-дослідного інституту автоматизованих систем у будівництві (ДНДІАСБ)[1].

Починаючи з 2003 року, розробка програм сімейтсва Ліра виконується фірмою «ЛІРА софт». Розроблено програмні комплекси Ліра 9,0, 9,2, 9,4 і 9,6.

ЛІРА 10 і ЛІРА-САПР ред.

У 2011 році відбулося розділення колективу розробників на дві окремі компанії:

  1. ТОВ «ЛІРА софт» (4 програміста під керівництвом А. В. Горбовця) приняла рішення створити принципіально новий програмний комплекс під назвою ЛІРА 10.[2] Через півтора роки після цього була випущена перша версія розрахункового комплекса ЛІРА 10 – ЛІРА 10.0 (станом на 2023 рік, остання версія - ЛІРА 10.12 R2.4.1).[3]
  2. ТОВ «ЛІРА-САПР» (решта колективу[4] під керівництвом А. С. Городецького) продовжили роботу над існуючим програмним комплексом, але змінили нзву на нову — ЛІРА-САПР . Була оновлена схема нумераціїї версій: для маркурвання використовується поточний рік випуска і порядковий номер релізу в поточному році (станом на 2023 рік, остання версія ЛІРА-САПР 2022 R2).[5]

У подальшому обидві програми, ЛІРА 10 і ЛІРА-САПР, розробляються незалежно одна від одної.

Спеціалізовані процесори, що підключаються до ПК ЛІРА ред.

  • ЛІР-Візор — базова система комплексу, в якій відбувається побудова розрахункової схеми, проводяться всі розрахунки, а також обробляються і документуються результати.
  • ЛІР-АРМ — базова система комплексу, призначена для конструювання залізобетонних конструкцій.
  • ЛІР-ЛАРМ — конструювання окремих залізобетонних елементів (дані можуть імпортуватися із ЛІР-АРМ).
  • ЛІР-СТК — базова система конструювання сталевих конструкцій.
  • ЛІР-РС — базова система редагування сталевих сортаментів. Дозволяє видаляти / додавати різні профілі металопрокату.
  • ЛІР-КС — спеціалізований модуль конструювання перерізів різної конфігурації.
  • ЛІР-КТС — спеціалізований модуль конструювання тонкостінних перерізів.
  • ЛІР-КМ — модуль, для отримання набору креслень КМ (конструкції металеві) на основі даних, отриманих в ЛІР-Візор. Імпорт в AutoCAD, Bocad, REALSteel, AdvanceSteel.
  • ҐРУНТ — модуль для визначення коефіцієнта постелі, спочатку використовувався в ПК Мономах. Дозволяє з достатньою точністю змоделювати ґрунт підстави за даними геологічних звітів.
  • МОНТАЖ-ПЛЮС — спеціальних модуль, що дозволяє змоделювати процес монтажу конструкцій.
  • МОСТ — модуль призначений для розрахунку мостових конструкцій.
  • ДИНАМІКА-ПЛЮС — розрахунок фізично нелінійних систем.
  • ВАРІАЦІЇ МОДЕЛЕЙ — дозволяє в рамках однієї розрахункової схеми варіювати не тільки навантаження (традиційний розрахунок), але і жорсткості і умови спирання (при незмінній топології).

Див. також ред.

Література ред.

  • Стрелец-Стрелецкий Е. Б., Боговис В. Е., Гензерский Ю. В. и др. Лира 9.4. Руководство пользователя. Основы. Учебное пособие. — Киев: «Факт», 2008.
  • Боговис В. Е., Гензерский Ю. В., Гераймович Ю. Д. и др. Лира 9.4. Примеры расчета и проектирования. Учебное пособие. — Киев: «Факт», 2008.
  • Барабаш М. С., Лазнюк М. В., Мартынова М. Л., Пресняков Н. И. Современные технологии расчёта и проектирования металлических и деревянных конструкций. Курсовое и дипломное проектирование. — М.: Изд-во АСВ, 2008. — ISBN 978-5-93093-564-6.
  • Городецкий А. С., Евзеров И. Д. Компьютерные модели конструкций. — Киев: «Факт», 2005. — ISBN 966-359-027-0.
  • Верюжский Ю. В., Колчунов В. И.,Барабаш М. С., Гензерский Ю. В. Компьютерные технологии проектирования железобетонных конструкций. — Киев: Изд-во НАУ, 2006.
  • Городецкий А. С., Шмуклер В. С., Бондарев А. В. Информационные технологии расчета и проектирования строительных конструкций. — Харьков: Изд-во НТУ «ХПИ», 2003.
  1. ↑ Продукты и услуги для стадии проектирования
  2. ↑ Новость о прекращении развития ЛИРА 9.6 и выпуске системы с новым графическим интерфейсом. Архів оригіналу за 17 січня 2012.
  3. ↑ Історія ПК ЛІРА - ПК ЛІРА. lira10.com. Процитовано 14 червня 2023.
  4. ↑ Наша команда - Группа компаний LiraLand. Архів оригіналу за 21 вересня 2013.
  5. ↑ Історія ПК Ліра. www.liraland.ua. Процитовано 14 червня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ліра_(програмний_комплекс)&oldid=39785373