Лінійка (екіпаж)

Ліні́йка — старовинний кінний екіпаж чи легкий візок на багато місць, у якому сидять боком до напряму руху^[1]. Мав чотири колеса, кузов опирався прямо на осі чи поперечні ресори. Пасажири розміщалися боком до напрямку руху на двох поздовжніх лавах, встановлених спинками одна до однієї. Лінійки використовувалися в XIX — початку XX століття, наприклад, вживалися управителями або економами при об'їжджанні полів, а також пожежниками.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лінійка (значення).

Ранні пожежні автомобілі називалися «автолінійками», оскільки своїм виглядом і способом розміщення обслуги нагадували кінні пожежні лінійки.

Примітки ред.

↑ Лінійка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела ред.

Linijka. Muzeum Powozów i Zaprzęgów w Galowicach. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 17 листопада 2012. (пол.)

[1] Лінійка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[1]