Людиноподібні

надродина вузьконосих мавп
Людиноподібні
Час існування: - антропоген
Горила
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Сухоносі (Haplorrhini)
Парворяд: Вузьконосі (Catarrhini)
Надродина: Людиноподібні (Hominoidea)
Gray, 1825

Hylobatidae
Hominidae
Afropithecidae
Dendropithecidae
Pliopithecidae
Proconsulidae

Посилання
Вікісховище: Hominoidea
EOL: 4529848
ITIS: 943782
NCBI: 314295
Fossilworks: 40883

Людиноподі́бні, гоміноїди або антропоїди (лат. Hominoidea або Anthropomorphidae) — надродина вузьконосих мавп (Catarrhini), які мають побудову тіла схожу до людської. Включає родини людинових (Hominidae) та гібонових (Hylobatidae).

Класифікація гоміноїдів

Систематичне положення ред.

Згідно з останніми антропологічними даними і сучасними гіпотезами походження видів, всі мавпи Старого Світу (тобто парвряд вузьконосі = Catarrhini) діляться на дві надродини, які різняться за низкою анатомічних ознаки:

Ключові відмінності від інших приматів ред.

Людиноподібним властивий специфічний тільки для них спосіб пересування по деревах: замість бігу по гілках на всіх чотирьох кінцівках вони пересуваються переважно на руках, під гілками. Такий спосіб пересування називається брахіацією. Пристосування до нього викликало ряд анатомічних змін: гнучкіші і довші руки, рухливий плечовий суглоб, сплощенну в передньо-задньому напрямі грудну клітку. Всі людиноподібні мають схожу побудову зубів і більший, в порівнянні з іншими приматами, головний мозок.

Класифікація ред.

Традиційно виділяють три родини людиноподібних: гібонові, понгіди (орангутани, горили і шимпанзе) і гомініди (людина і його пращури).

Сучасні біохімічні дослідження показують, що це ділення необґрунтовано, оскільки спорідненість людини і понгід дуже близька. Тому понгід (орангутагів) тепер включають до складу родини гомінід (тобто родину людинові).

Поділ на родини, підродини й роди ред.

Класифікація надродини у обсязі сучасної фауни має такий вигляд:

Найвідоміші представники ред.

Еволюція ред.

Олдувайська ущелина на півночі Танзанії знаменита знахідками викопних останків найдавніших людей на Землі. У 1959 р. археолог Мері Лікі, вигулюючи своїх собак, випадково помітила в землі скам'янілий череп. Разом зі своїм чоловіком, відомим археологом Луїсом Лікі, вони провели на цьому місці розкопки, а палеонтропологи визначили вік черепа — бл. 2 млн років. Він належав істоті, яка, поза сумнівом, була попередником людини. Це були останки одного з найдавніших представників австралопітеків. Цей череп більше відомий під назвою Лускунчик, оскільки у нього дуже могутні щелепи.

Ще давніші знахідки виявлені в 1974 р. у пустелі Афар (Ефіопія), де в процесі розкопок знайдено сотні скам'янілих фрагментів кісток, що належали скелету жіночої особини, яку назвали Люсі. Люсі — представниця іншої групи істот, споріднених з людиною, які жили бл. 3 млн років тому. Це австралопітек афаренсіс (Australopithecus afarensis). Судячи з будови кісток ніг, Люсі ходила на двох коротких, ледь зігнутих ногах. Вивчення останків її скелета показало, що їй було менше ніж 20 років, вона була граціозною і мала зріст бл. 1,1 м.

Див. також ред.

Посилання ред.