Людек Пахман
Людек Пахман (чеськ. Luděk Pachman; 11 травня 1924, Бела-под-Бездезем, нині Чехія — 6 березня 2003, Пассау, Німеччина)[6] — Чехословацько-німецький шахіст, гросмейстер від 1954 року,[7] шаховий літератор,[8] і політичний діяч.[8] 1972 року йому дозволили йому емігрувати в Західну Німеччину, після того як у в'язниці закатували майже до смерті. Він прожив там решту свого життя і відновив шахову кар'єру з великим успіхом, зокрема зігравши на міжзональному турнірі 1976, а також здобувши перемогу в чемпіонаті Західної Німеччини 1978 року.
| Людек Пахман | ||||
|---|---|---|---|---|
| Оригінал імені | чеськ. Luděk Pachman | |||
 | ||||
| Країна |
 Чехословаччина Німеччина | |||
| Народження |
11 травня 1924 (99 років) Бела-под-Бездезем | |||
| Смерть |
6 березня 2003[1][2][…] (78 років) Пассау, Нижня Баварія, Баварія, Німеччина[4][5] | |||
| Титул | гросмейстер (1954) | |||
| Піковий рейтинг |
2520 (60-66-те місця, січень 1976 року) | |||
Кар'єра ред.
Перше чемпіонське звання з шахів прийшло до Пахмана в 1940 році, коли він став чемпіоном сусіднього села Циста (населення 900). Перший прорив у його кар'єрі відбувся 1943 року, коли його запросили на міжнародний турнір у Празі. Чемпіон світу Олександр Алехін домінував на тому змаганні, а Пауль Керес посів 2-ге місце. Пахман посів 9-те місце з-поміж дев'ятнадцяти гравців. Алехін висловив на його адресу комплімент у своїй статті в газеті «Frankfurter Zeitung», а з п'ятого туру щовечора запрошував його аналізувати ігри й дебютні варіанти. «Я не можу вам передати, як новачок з сільського шахового клубу почував себе в той час», писав Пахман.
Талант Пахмана розвинувся до одного з провідних гравців світу. Виграв п'ятнадцять міжнародних турнірів,[9] але сам вважав найкращим своїм турнірним результатом поділ 2-го місця в Гавані на Меморіалі Капабланки 1963 разом з Михайлом Талем і Юхимом Геллером, позаду Віктора Корчного. Пахман виграв чемпіонат Чехословаччини сім разів у період між 1946 та 1966 роками. Потім 1978 року став чемпіоном Західної Німеччини. Зіграв на шести міжзональних турнірах починаючи з Сальтшобадена 1948 і закінчуючи Манілою 1976. Представляв Чехословаччину на восьми шахових олімпіадах підряд від 1952 до 1966 року, зазвичай на першій шахівниці.
Найуспішнішим роком в його кар'єрі став 1959. Після перемоги на чемпіонаті Чехословаччини він вирушив у тур по Південній Америці, вигравши турніри в Мар-дель-Платі (поділив з Мігелем Найдорфом), Сантьяго (поділив з Бориславом Івковим) і Лімі (знову поділив з Івковим).[8] У цьому турі він двічі переміг 16-річного Боббі Фішера. Зрештою Пахман мав рівний пожиттєвий результат у партіях проти Фішера +2 -2 =4.
Найвищий рейтинг Ело мав станом на 1 січня 1976 року, досягнувши 2520 пунктів, ділив тоді 60-66-те місця в рейтинг-листі ФІДЕ, водночас ділив 4-5-те місця серед шахістів ФРН[10].
За даними ретроспективної системи chessmetrics найвищий рейтинг мав станом на 1 грудня 1959 року, досягнувши тоді 2695 пунктів, посідав 15-те місце серед всіх шахістів, 1-ше серед чехословацьких і третє серед нерадянських шахістів, після Светозара Глігорича і Боббі Фішера[11].
Політика ред.
Пахман був політично активним упродовж всього свого життя, спочатку як комуніст, а пізніше як переконаний антикомуніст.[8] У грудні 1968 року виграв турнір в Афінах. Після повернення до Праги його заарештували, запроторили до в'язниці й катували там протягом кількох місяців.[8] У тюрмі він намагався покінчити життя самогубством: напередодні різдва 1969 року лікарі покликали його дружину й сказали їй, що він швидше за все не переживе цю ніч. 1972 року Пахману нарешті дозволили емігрувати в Західну Німеччину. Невдовзі він зажив слави як палкий антикомуніст, і завдяки красномовству став постійним гостем на політичних ток-шоу.
Автор ред.
Пахман був також плідним автором шахової літератури,[8] видавши 80 книг п'ятьма мовами. У 1950-х роках став провідним світовим експертом з теорії дебютів після публікації його чотиритомного опусу Theory of Modern Chess. Пахман вважав своєю найкращою книгою Modern Chess Strategy, яка вийшла 1959 року. У своїй книзі Checkmate in Prague Пахман розповідає про свої поневіряння в руках комуністичної влади.
Книги ред.
- Pachman, Luděk (1983), Chess Endings for the Practical Player, Routledge & Kegan Paul, ISBN 0-7100-9266-0
- Pachman, Luděk (1971), Modern Chess Strategy, Dover, ISBN 978-0-486-20290-7
- Pachman, Luděk (1975), Complete Chess Strategy, Volume 1: First Principles of the Middle Game, Cornerstone Library, ISBN 0-346-12321-6
- Pachman, Luděk (1976), Complete Chess Strategy, Volume 2: Principles of Pawn Play and the Center, Cornerstone Library, ISBN 0-346-12343-7
Основні спортивні результатати ред.
| Рік | Турнір | Результат | Місце |
|---|---|---|---|
| 1946 | Арбон | 1 | |
| 1947 | Зональний турнір (Хілверсюм) | 9½ з 13 | 2-3 |
| 1948 | Міжзональний турнір (Сальтшобаден) | 7½ з 19 | 17 |
| 1949 | Бухарест | 1 | |
| 1950 | Венеція | 9½ з 15 | 4 |
| 1951 | Зональний турнір (Марианські-Лазні) | 1 | |
| 1952 | Міжзональний турнір (Сальтшобаден, Стокгольм) | 10 з 20 | 11-13 |
| 1954 | Зональний турнір (Прага — Марианські-Лазні) | 15 з 19 | 1 |
| 1954/55 | Гастінґс | 5½ з 9 | 3-5 |
| 1955 | Міжзональний турнір (Гетеборг) | 10½ з 20 | 10-11 |
| 1956 | Меморіал Стейніца (Прага — Марианські-Лазні) | 12 з 19 | 3-4 |
| 1957 | Гота | 10½ з 15 | 2 |
| Зональний турнір (Дублін) | 14½ з 17 | 1 | |
| Сантьяго | 1 | ||
| 1958 | Міжзональний турнір | 11½ з 20 | 7-11 |
| 1959 | Мар-дель-Плата | 10½ з 14 | 1-2 |
| 1960 | Марианські-Лазні | 1 | |
| Босна (Сараєво) | 7½ з 11 | 1-2 | |
| Зональний турнір (Мадрид) | 8½ з 15 | 8-9 | |
| 1961 | Грац | 1 | |
| Босна (Сараєво) | 7½ з 11 | 1-2 | |
| 1964 | Міжзональний турнір | 12½ з 23 | 13 |
| 1965 | Меморіал Капабланки (Гавана) | 13 з 21 | 6 |
| 1968 | Афіни | 1 | |
| 1973 | Нетанья | 9½ з 15 | 3-4 |
| 1975 | Мангейм | 10½ з 15 | 2 |
| 1975/76 | Реджо-Емілія | ? | 1 |
| 1976 | Міжзональний турнір (Маніла) | 5 з 19 | 18-20 |
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118591096 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
- ↑ Ludek Pachman. www.britannica.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 вересня 2012.
- ↑ Friedel, Frederic. Ludek Pachman, 1924 – 2003. www.chessbase.com. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 7 вересня 2012.
- ↑ а б в г д е Modern Chess Tactics. books.google.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 7 вересня 2012.
- ↑ Ludek Pachman Chess Games. www.pgnmentor.com. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 7 вересня 2012.
- ↑ FIDE rating history :: Pachman, Ludek. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ Показники Пахмана на сайті chessmetrics.com [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання ред.
- Партії Людека Пахмана в базі Chessgames
- Особова картка Людека Пахмана на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
- Виступи на командних чемпіонатах Європи
- Grandmaster Ludek Pachman dies at 78 [Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Edward Winter, Pachman, Bohatirchuk and Politics [Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.] (2003)
- Visa with photo 1959 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Visa with photo 1962 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]