Людвіг Альфред фон Айманнсбергер (нім. Ludwig Alfred von Eimannsberger; 19 листопада 1878 р. Відень — 31 липня 1945, Інсбрук) — генерал артилерії, генеральний інспектор Збройних сил Австрії (1929—1930). Військовий діяч Австро-Угорщини, Австрійської республіки та Третього Рейху. Теоретик в галузі бронетанкових військ та міжвійськової бойової взаємодії.

Людвіг фон Айманнсбергер
Ludwig Alfred von Eimannsberger
Л. фон Айманнсбергер в австрійському генеральському мундирі.
Народження 19 листопада 1878(1878-11-19)
Відень, Австро-Угорщина[1]
Смерть 31 липня 1945(1945-07-31) (66 років)
Інсбрук, Австрія[1]
Країна Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Австрія Австрія
Третій Рейх Третій Рейх
Рід військ артилерія
Роки служби 18991943
Звання  Генерал артилерії
Війни / битви
Титул лицар
Діти Ludwig von Eimannsbergerd
Нагороди
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
CMNS: Людвіг фон Айманнсбергер у Вікісховищі

Біографія ред.

Людвіг фон Айманнсбергер народився 19 листопада 1878 р. у Відні, в шляхетній австрійській родині з великими військовими традиціями. У 1899 р. закінчив Військово-технічну академію й розпочав службу в 11-му Ц. і У. полку польової артилерії в Будапешті[2]. У 1905 р. закінчив військову школу у Відні й отримав звання гауптмана. У 1906—1908 роках, як артилерійський офіцер перебуває на штабній роботі в XV-му армійському корпусі та фортеці Перемишль. Пізніше командував 4-ю батареєю в 30-му полку польової артилерії.

Під час Великої війни перебував на різних керівних посадах, пов'язаних з артилерією, в низці армійських підрозділів. За 1914—1918 рр. з гауптмана дослужився до оберстлейтенанта[3].

У 1918 р. продовжив службу в Збройних силах Австрійської республіки. Служив інструктором у Віденській офіцерській школі. У 1921—1922 рр. очолював відділ збройних технологій у військовому міністерстві. У 1926—1927 рр. інспектор артилерії збройних сил. З 1929 до 1930 р. військовий інспектор збройних сил республіки. З 1930 р. у відставці.

Після подій 1938 р. йде на військову службу до Вермахту, де підтверджується його звання генерала артилерії. З травня по липень 1940 р. вищий артилерійський офіцер при штабі командування «Схід». У 1943 р. пішов у відставку. Помер 31-го липня 1945 р. в Інсбруці[4].

Праці з військової теорії ред.

В 1930-х починає активно займатись військовою теорією. Сфера зацікавлень — застосування танкових та механізованих підрозділів у сучасній війні (на досвіді Першої світової війни). У 1934 р. випускає книгу «Танкова війна», яка з часом перекладається багатьма мовами[5].

Нагороди ред.

 
Генерал артилерії вермахту Айманнсбергер.

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1048213099 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 14 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Там само.
  5. Eimannsberger L. Der Kampfw Agenkrieg. — München: I.F. Lehmanns Verlag, 1934.