Лучний собачка мексиканський

вид ссавців
Лучний собачка мексиканський

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Гризуни (Rodentia)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Підряд: Вивірковиді (Sciuromorpha)
Родина: Вивіркові (Sciuridae)
Рід: Лучний собачка (Cynomys)
Вид: Лучний собачка мексиканський
Cynomys mexicanus
Merriam, 1892
Посилання
Вікісховище: Cynomys mexicanus
EOL: 313021
ITIS: 632340
МСОП: 6089
NCBI: 99826
Fossilworks: 45499

Лучний собачка мексиканський (Cynomys mexicanus)— вид гризунів родини Вивіркові (Sciuridae) роду Лучний собачка (Cynomys). Часто використовуються місцевим населенням в їжу. Самці значно більші за самок.

Поширення ред.

Мексиканський лучний собачка має досить обмежене поширення, він зустрічається тільки у частині Мексики. Ареал включає південь штату Коауїла та північ штату Сан-Луїс-Потосі на півночі країни.

Мексиканські лугові собачки живуть в рівнинних районах (долини і прерії) на висоті від 1600 до 2200 метрів. Вони використовують для риття нір і життя тільки глибокі ґрунти, вільні від скель і покриті зеленню і травами.

Опис ред.

Мексиканські лучні собачки мають найбільш виражений статевий (сексуальний) диморфізм, причому самці трохи крупніші і важчі, ніж самиці. Довжина тіла коливається від 385 до 440 мм. Забарвлення хутра у самців і самок однакове, вони покриті світлою шерсткою з окремими чорними волосками. У них в перебігу року шубки бувають двох типів, одна світла і легка влітку і інша з товстим теплим підшерстям протягом зими. Дистальна половина хвоста чорна, що відрізняє їх за зовнішнім виглядом від більшості інших видів роду.

Розмноження ред.

Самиці приносять потомство тільки раз на рік, але вони можуть зробити це в будь-який час, починаючи з кінця зими і до літа. За тривалістю вагітності цей вид схожий на інші види роду — вагітність становить приблизно один місяць, а народжувати самиця здатна приблизно протягом близько п'яти років. Малюки народжуються сліпими і голими, вони повністю покриваються шерсткою у віці близько 4 тижнів, а їх очі відкриваються незабаром після цього. Відлучення малюків від материнських грудей відбувається у віці від 40 до 50 днів, а у віці 5 місяців неповнолітні малюки досягають дорослого розміру.

Спосіб життя ред.

Мексиканський лучний собачка — дуже соціальний вид. Вони мешкають у колоніях, що складається з кількох дорослих самців і самиць, а також підлітків різних віків. Розмір групи варіюється залежно від наявності місць проживання. Така колонія може бути досить великою, і в ній може бути більше кількох сотень особин.

Мексиканські лучні собачки живуть у норах, які опускаються або по спіралі або прямо вниз від поверхні до приблизно одного метра під землю, а потім розходяться у горизонтальну систему тунелів. Викопана з нір земля зазвичай складена у насип навколо входу в нору. І тварини часто використовують цей пагорб, для спостереження за хижаками. Якщо в полі зору потрапляє потенційний хижак (такий, як койот, борсук, ласка чи хижий птах), тут же видається тривожний умовний сигнал і мексиканські лугові собачки ховаються в нору, де відчувають себе в повній безпеці. Тварини активні протягом усього світлового дня і, ймовірно, протягом усього року.

Живлення ред.

Екологія цього виду досі інтенсивно не вивчалась, так що мало відомо про їх живлення. Вони, ймовірно, їдять різні трави та іншу зелень.

Економічне значення для людини ред.

Негативне ред.

Ці тварини вважаються у деяких районах сільськогосподарськими шкідниками. Також, як і інші види ховрахів, вони можуть бути кормителями і розповсюджувачами бліх, які передають людині збудника бубонної чуми.

Позитивне ред.

У районах, де мексиканські лучні собачки численні, вони грають важливу роль в екосистемі, так як вони є джерелом живлення для багатьох хижих видів.

Охоронний статус ред.

Хоча рівень чисельності цього виду недостатньо добре відомі, але вони мають обмежене поширення і не зустрічаються у надлишку. Їхні місця проживання за площею були значно скорочені в результаті людської діяльності, таких, як землеробство і скотарство великої рогатої худоби, і, незважаючи на їх статус як охоронюваних, цілі колонії іноді знищують шляхом отруєнням, оскільки вони вважалися шкідниками сільськогосподарських культур.

Джерела ред.