Лукіян (патріарх Сербії)
Патріа́рх Лукіян (серб. Патријарх Лукијан, у світі Лазарь Богданович серб. Лазар Богдановић; 10 травня 1867, Байя, Угорське королівство, Австро-Угорщина — 1 вересня 1913, Бад-Гастайн, Австро-Угорщина) — православний сербський єпископ, останній Карловацький патріарх.
| Патриарх Лукіян Патријарх Лукијан | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 22 вересня 1908 — 1 вересня 1913 | ||
| Церква: | Сербська православна церква | |
| Попередник: | Георгій (Бранкович) | |
| Наступник: | Димитрій як патріарх Сербії | |
| Діяльність: | патріарх | |
| Народження: | 10 травня 1867 Байя, Угорське королівство, Австро-Угорщина | |
| Смерть: | 1 вересня 1913 Бад-Гастайн, Австро-Угорщина | |
| Похований: | Church of the Presentation of the Blessed Virgin Mary in Sremski Karlovcid | |
| Єп. хіротонія: | 13 березня 1898 | |
|
Нагороди: | ||
|
Орден святого Савви | ||
Життєпис ред.
Батько Олександр був торговцем і утримував власну крамницю. Мати Милиця була родичкою патріарха Георгія (Бранковича).
Освіту отримав у Байї, Сремських Карловцях та Егері.
16 липня 1891 прийняв чернецтво з іменем Лукіян і скоро став архімандритом монастиря Піднесення Христова у Беочині.
У грудні 1897 обраний єпископом Будимським.
13 березня 1898 – хіротонія в єпископа.[1]
22 вересня 1908 із третьої спроби був обраний патріархом. Перший собор обрав єпископа Вршацького Гавриїла (Змеяновича), але ця кандидатура не була схвалена угорським прем’єр-міністром Шандором Векерле. Другий собор обрав єпископа Бачського Митрофана (Шевича), але він відмовився зайняти катедру. 25 вересня 1908 відбулася інтронізація патріарха Лукіяна (Богдановича).[2].
1913, прем’єр-міністром Угорщини став Тиса Іштван, що проводив мілітаристичну політику, що погіршило стан сербської церкви.
1 вересня 1913 патріарх Лукіян щез на австрійському курорті Бад-Гастайн, де проходив курс лікування. Його голе тіло без голови було знайдене у річці у жовтні. Убивць патріарха не було знайдено.[3]
Примітки ред.
- ↑ Гордана Петковић Лукијан Богдановић - Последњи карловачки патријарх. — 2013. — С. 24. — ISBN 978-86-7637-075-7. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 13 березня 2017.
- ↑ Đ. Slijepčević, Istorija Srpske Pravoslavne Crkve, t. II, JRJ, Beograd 2002, с. 187-188
- ↑ Đ. Slijepčević, Istorija Srpske Pravoslavne Crkve, t. II, JRJ, Beograd 2002, с. 195-196