Вікіпедія

Лорен Беколл

Бетті Джоан Перскі (англ. Betty Joan Perske), відома під псевдонімом Ло́рен Беко́лл (англ. Lauren Bacall; нар. 16 вересня 1924 — 12 серпня 2014[16]) — американська акторка кіно та театру, автобіографістка, речниця, модель. Лауреатка премій «Золотий глобус», «Тоні» та інших. Беколл була визнана однією з перших красунь Голлівуду, грала з Мерилін Монро у фільмі «Як вийти заміж за мільйонера» (1953). Її акторська кар'єра тривала майже до смерті.

Лорен Беколл
англ. Lauren Bacall

Лорен Бекол у 1940-рр
Ім'я при народженні Бетті Джоан Перскі
Народилася 16 вересня 1924(1924-09-16)[3][4][…]
Бронкс, Нью-Йорк, США[2][6]
Померла 12 серпня 2014(2014-08-12)[3][7][…] (89 років)
Мангеттен, Нью-Йорк, США[9][2]
  • інсульт[10]
    • Поховання Форест-Лаун
    Національність американка єврейського походження
    Громадянство  США[11][12]
    Діяльність кіноакторка, письменниця, модель, речниця, акторка театру, акторка озвучення, телеакторка, співачка, акторка
    Alma mater Американська академія драматичного мистецтва (1942)[13] і Julia Richman High Schoold
    Заклад Warner Brothers
    Роки діяльності 1944 — 2014
    Чоловік Гамфрі Богарт (1945—1957)
    Джейсон Робардс (1961—1969)
    Діти Стівен Гамфрі Богартd, Сем Робардс[14] і Leslie Bogartd
    Батьки Wulf William Perskid[15]
    Natalie Alberta Bacalld[15]
    IMDb nm0000002
    Автограф
    Нагороди та премії

    премія «Оскар» за видатні заслуги в кінематографі (2010)

    премія «Доностія» (1992)

    Національна книжкова преміяd

    премія «Тоні» за найкращу жіночу роль у мюзикліd (1970)

    премія «Тоні» за найкращу жіночу роль у мюзикліd (1981)

    премія імені Сесіль Б. ДеМілля (1992)

    Премія «Сезар» за видатні заслуги у кінематографі (1996)

     премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану — кінофільм

    Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль другого плану (1997)

     Нагорода Центру ім. Кеннеді

    зірка на голлівудській Алеї слави[d]

    Drama Desk Award for Outstanding Actress in a Musicald

    Hasty Pudding Woman of the Yeard (1967)

    CMNS: Лорен Беколл у Вікісховищі

    Життєпис ред.

    Народилася в Нью-Йорку в родині єврейських іммігрантів з Польщі та Німеччини. Її мати Наталі Вайнштейн працювала секретаркою, а батько Вільям Перскі займався торгівлею[17][18][19]. Двоюрідним братом Бетті Перскі є президент Ізраїлю Шимон Перес.

    Лорен Беколл починала кар'єру як фотомодель і до 19 років досягла такої популярності, що її запросили зніматися у фільмі «Мати й не мати» з Хамфрі Богартом. Незабаром вона одружилася з ним і зіграла разом ще в трьох картинах, втілюючи в 1940-х образи фатальних жінок, що принесли їй першу популярність. Після смерті Богарта в 1957 році була заручена з Френком Сінатрою, потім пошлюбила лауреата премії «Оскар» Джейсона Робардса («Одного разу на Дикому Заході»).

    Під кінець 1960-х кінокар'єра Беколл стала «пробуксовувати», і вона зосередилася на роботі в театрі. З великим успіхом грала на Бродвеї у виставі «Аплодисменти», за яку в 1970 році отримала першу премію «Тоні». Серед фільмів цих років — детектив «Вбивство в Східному експресі» (1974) і вестерн «Найбільш влучний» (1976). У 1978 році стала бестселером перша частина автобіографічної трилогії Лорен Беколл.

    Відзначивши 70-річний ювілей, Беколл повернулася до активної роботи в кіно. У 1993 році вона з Грегорі Пеком втілили літніх коханців у телефільмі «Портрет». За роль другого плану в мелодрамі Барбри Стрейзанд «У дзеркала два обличчя» (1996) нагороджена «Золотим глобусом». У тому ж році нагороджена призом «Сезар» за видатний внесок у розвиток кіномистецтва. З Ніколь Кідман зіграла у фільмах «Доґвіль» (2003) і «Народження» (2004). Продовжувала зніматися в кіно і озвучувати мультфільми.

    Будучи переконаною прихильницею Демократичної партії, Беколл також часто з'являється в ток-шоу, їдко коментуючи сучасний стан американського кінематографу. У 2009 році удостоєна почесної премії «Оскар» за внесок у розвиток кіно.

    У липні 2013 року Беколл виявила інтерес до фільму «Біда — моя справа». У листопаді вона приєдналася до англійського дубляжу анімаційного фільму StudioCanal «Ернест і Селестин».[20] Її остання роль була у 2014 році як запрошена озвучка в епізоді Family Guy «Слово за мамою».[21]

    Особисте життя ред.

    21 травня 1945 року Беколл одружилася з Гемфрі Богартом. Весілля та медовий місяць пройшли на фермі Малабар, Лукас, штат Огайо, у заміському будинку друга Богарта письменника Луїса Бромфілда.[22][23] Під час перепису населення США 1950 року подружжя жило за адресою 2707 Benedict Canyon Drive у Беверлі-Гіллз зі своїм сином і нянькою. Беколл вказана як Бетті Богарт.[24] Була одружена з Богартом до його смерті в 1957 році.[25]

    Під час зйомок «Африканської королеви» (1951) Беколл і Богарт подружилися з Кетрін Гепберн і Спенсером Трейсі. Вона почала спілкуватися в неакторських колах, подружившись з істориком Артуром Шлезінгером-молодшим і журналістом Алістером Куком. У 1952 році Лорен Беколл виступала з передвиборчою промовою кандидата в президенти від Демократичної партії Адлая Стівенсона. Разом з іншими діячами Голлівуду Беколл був рішучою противницею маккартизму.[26][27]

    Фільмографія ред.

    Фільмографія
    Рік Назва Оригінальна назва Роль
    1944 Мати й не мати To Have and Have Not Мері «Слім» Браунінг
    1945 Секретний агент Confidential Agent Роуз Каллен
    1946 Великий сон The Big Sleep Вівіан Стернвуд Ратлідж
    1947 Темний прохід Dark Passage Айрин Дженсен
    1948 Key Largo Нора Темпл
    1950 Young Man with a Horn Емі Норт
    1950 Bright Leaf Соня Ковач
    1953 Як вийти заміж за мільйонера How to Marry a Millionaire Шетц Пейдж
    1954 Світ жінки Woman's World Елізабет Бернс
    1955 The Cobweb Мег Фейверсен Райнгарт
    1955 Blood Alley Кеті Грейнджер
    1956 Written on the Wind Люсі Мур Гендлі
    1957 Designing Woman Марилла Браун Хеген
    1958 The Gift of Love Джулі Бек
    1959 Northwest Frontier Кетрін Ваєт
    1964 Shock Treatment Доктор Едвіна Бінглі
    1964 Sex and the Single Girl Сильвія Бродерік
    1966 Harper Елейн Семпсон
    1974 Вбивство у Східному експресі Murder on the Orient Express Гарієт Белінда Хаббард
    1976 The Shootist Бонд Роджерс
    1980 Health Естер Брил
    1981 The Fan Саллі Рос
    1988 Побачення зі смертю Appointment with Death Леді Вестхолм
    1988 Mr. North Пані Кренстон
    1989 John Huston: The Man, the Movies, the Maverick
    1989 Tree of Hands Марша Ерчдейл
    1990 Misery Марша Синдел
    1991 A Star for Two
    1991 All I Want for Christmas Ліліан Брукс
    1993 A Foreign Field Лиза
    1994 Prêt-à-Porter: Ready to Wear]] Слім Чріслер
    1996 У дзеркала два обличчя The Mirror Has Two Faces Ганна Морган
    1996 My Fellow Americans Маргарет Крамер
    1997 Day and Night Соня
    1999 Get Bruce
    1999 Diamonds Син-Ді
    1999 The Venice Project Камілла Вольта
    1999 Presence of Mind Мадо Ремей
    1999 A Conversation with Gregory Peck
    2003 The Limit Мей Маркем
    2003 Догвіл Dogville М. Джинджер
    2004 Howl's Moving Castle
    2004 Birth Елінор
    2005 Firedog Поше
    2005 Manderlay Мем
    2006 These Foolish Things Лінда
    2007 The Walker Наталі ван Мітер
    2008 Wide Blue Yonder Мей

    Примітки ред.

    1. ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
    2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118505475 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    4. ↑ Encyclopædia Britannica
    5. ↑ SNAC — 2010.
    6. ↑ https://www.imdb.com/name/nm0000002/
    7. ↑ http://www.aveleyman.com/ActorCredit.aspx?ActorID=754
    8. ↑ http://www.aveleyman.com/FilmCredit.aspx?FilmID=1718&Extra=Y
    9. ↑ Famed actress Lauren Bacall dies at 89 — CNN, 2014.
    10. ↑ https://www.hollywoodreporter.com/news/lauren-bacall-dead-hollywood-icon-719699
    11. ↑ http://www.nytimes.com/2009/10/30/arts/design/30antiques.html
    12. ↑ LIBRIS — 2014.
    13. ↑ Notable Past Students — Американська академія драматичного мистецтва.
    14. ↑ Lauren Bacall Dies at 89; in a Bygone Hollywood, She Purred Every Word — The New York Times, 2014.
    15. ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    17. ↑ Lauren Bacall Biography. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 1 вересня 2013.
    18. ↑ The Religious Affiliation of Lauren Bacall: great American actress. Adherents.com. 30 липня 2005. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 21 грудня 2010.
    19. ↑ BBC NEWS | Entertainment | Lauren Bacall turns 80 [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
    20. ↑ Keslassy, Elsa; Keslassy, Elsa (8 листопада 2013). ‘Ernest & Celestine’: Toon Taps Lauren Bacall, Paul Giamatti, William H. Macy (EXCLUSIVE). Variety (амер.). Процитовано 2 вересня 2022.
    21. ↑ Breaking News - Tony Award Winner Lauren Bacall Dies at 89. web.archive.org. 14 серпня 2014. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 2 вересня 2022.
    22. ↑ Lauren Bacall Dies at 89; in a Bygone Hollywood, She Purred Every Word. The New York Times. 12 серпня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
    23. ↑ Malabar Farm State Park Photo. 2014. Процитовано 19 жовтня 2015.
    24. ↑ Search. 1950census.archives.gov. Процитовано 22 квітня 2022.
    25. ↑ Barnes, Mike; Byrge, Duane (12 серпня 2014). Lauren Bacall, Hollywood's Icon of Cool, Dies at 89. The Hollywood Reporter. Процитовано 22 квітня 2022.
    26. ↑ Levy, Patricia (2006). From Television to the Berlin Wall. Raintree. с. 27. ISBN 9781410917874. Процитовано 13 серпня 2014.
    27. ↑ Kuhn, Annette; Radstone, Susannah (1990). The Women's Companion to International Film. University of California Press. с. 34. ISBN 9780520088795. Процитовано 13 серпня 2014.

    Посилання ред.

    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лорен_Беколл&oldid=40305691