Лоренцо Ліппі ( італ. Lorenzo Lippi 3 травня, 1606 — 15 квітня, 1665) — італійський художник та поет доби бароко.

Лоренцо Ліппі
італ. Lorenzo Lippi
гравер Франческо Цуккареллі, портрет Лоренцо Ліппі.
При народженні італ. Lorenzo Lippi
Народження 3 травня 1606(1606-05-03)
Флоренція
Смерть 15 квітня 1665(1665-04-15) (58 років)
  Неаполь, Італія
Національність Італія Італія італієць
Країна  Велике герцогство Тосканське
Жанр портрет, алегорія, міфологічні та релігійні композиції
Навчання Маттео Роселлі
Діяльність художник, поет, письменник
Напрямок караваджизм
Роки творчості 1626-1665
Вплив Караваджо
Твори релігійні, міфологічні картини, портрети. алегорії
Роботи в колекції Національний музей Швеції, Musée de la civilisationd, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картинd, Національна галерея Ірландії, Musée d'art et d'histoire de Narbonned, Musée des Beaux-Arts d'Angersd, Берлінська картинна галерея, Музей Фабра, Ашмолеан музей і Національний музей

CMNS: Лоренцо Ліппі у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в місті Флоренція. На формування молодого художника вплинули твори флорентійського майстра Санті ді Тіто.

Тривалий ча працював у Флоренції. Серед його приятелей цього часу — неаполітанський удожник і літератор Сальватор Роза, котрий працював у Флоренції в період 1640-1649 років. Обидва зналися на літературі. Разом із Сальватором Роза вони заснували літературний гурток (академія Перкоссі).

Праця в Інсбруку ред.

1647 року він відбув у місто Інсбрук, де йому запропонували посаду придворного художника при дворі Клаудії Медічі. Створював портрети, алегорії, картини і фрески для храмів. Серед творів цього періоду — низка парадних портретів в стилі Юстуса Сустерманса.

Власна родина ред.

У віці 40 років він зустрівся з донькою заможного скульптора Джованні Франческо Сузіні — Єлизаветою і узяв з нею шлюб.

Літературний твір ред.

Незважаючи на працю як художник, що постійно збирав нові матеріали і враження для нових власних картин, Лоренцо Ліппі не покидав литературної праці. Серед відомих літературних творів митця — «Malmantile Racquistato», він приховав себе під псевдонімом Perlone Zipoli.

Цей пародійний твір (бурлеск) — декілька оповідей під одною кришкою. Головна сюжетна лінія — експедиція по поверненню, відвоюванні фортеці, котру захопили у її справжньої володарки. Твір був написаний тосканським діалектом, котрий ряснів тосканськими особинками та ідіоматичними виразами. Невдовзі твір став доволі популярним, вперше був надрукований 1688 року вже після смерті Лоренцо Ліппі.

Смерть ред.

Лоренцо Ліппі помер у Флоренції, за свідоцтвами від запалення легень та плевріту. Поховання відбулося в церкві Санта Марія Нуова.

Біограф ред.

Спробу відтворити життєвий шлях жудожника і поета створив Філіппо Бальдінуччі (1624-1697).

Серед учнів худлжника — Бартоломео Бімбі.

Обрані твори (неповний перелік) ред.

 
Лоренцо Ліппі. «Клаудія де Медічі», Музей історії мистецтв.
  • «Лот і дві доньки»
  • «Мадонна з немовлям і Іваном Хрестителем дитиною»
  • «Алегорія фальши»
  • «Алегорія молодості»
  • «Алегорія музики»
  • «Страта св. Катерини»
  • «Чоловічий портрет»
  • «Христос і самаритянка»
  • «Апостол Андрій»
  • «Свята Агата»
  • «Свята Катерина»
  • «Свята Трійця»
  • «Св. Тома роздає милостиню»
  • «Мадонна і сім різних святих»
  • «Ермінія знайшла пораненого коханого Танкреда»

Обрані твори (галерея) ред.

 
Лоренцо Ліппі. «Алегорія музики», перша половина 17 ст.

Див. також ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лоренцо Ліппі

Джерела ред.