Лисичанський желатиновий завод
ТДВ «Лисичанський желатиновий завод» — підприємство харчової промисловості, розташоване у Лисичанську Луганської області, зайняте в галузі виробництва желатину та желатинових оболонок.
 | |
| Тип | товариство з додатковою відповідальністю |
|---|---|
| Форма власності | недержавна власність |
| Галузь | харчова промисловість |
| Засновано | 29 березня 1993, існує з 1968 |
| Засновник(и) |
Семенов І. Г. Семенов В. Г. Семенов І. І. Семенова Н. М. Семенова О. В. та інші |
| Штаб-квартира | Лисичанськ, Україна |
| Ключові особи | Семенов І. Г. |
| Послуги | виробництво желатину та іншої хімічної продукції |
| Власний капітал | 113 тис. грн |
| Власник(и) | Семенова Н. М. |
| Код ЄДРПОУ | 00418030 |
| gelatin.com.ua | |
Історія ред.
Підприємство засновано у 1968 році як «Лисичанський клейовий завод»[1]. Перебувало у безпосередньому підпорядкуванні об'єднання «Союзклейжелатинпром» Міністерства м'ясної та молочної промисловості СРСР.
У 1978 році було прийнято в експлуатацію желатиновий цех. 1979 року підприємство перейменовано на «Лисичанський желатиновий завод».
У 1982 році прийнято в експлуатацію цех з виробництва казеїнату натрію. У 1976 році клейовим цехом освоєно виробництво гранульованого клею, а у 1983 році цех желатину розпочав виробництво харчового фасованого желатину у дрібній упаковці на автоматі «АКМА» (Італія).
У 1989 році освоєно виробництво сухого фруктового желе.
За радянських часів завод входив до числа провідних підприємств міста[1][2].
У 1993 році заводом розпочато виробництво протикарієсного препарату «Ремодент». Того ж року підприємство реорганізовано у ВАТ «БІСЕП».
У травні 1995 року Кабінет міністрів України затвердив рішення про приватизацію желатинового заводу[3], в подальшому державне підприємство було перетворено у відкрите акціонерне товариство.
У 2000 році ВАТ «БІСЕП» перейменовано у ВАТ «Лисичанський желатиновий завод». У 2007 році налагоджено виробництво білкового піноутворювача.
У 2011 році згідно Закону України про Акціонерні товариства від 17.09.2008 року, № 514-VI на відкритому акціонерному товаристві «Лисичанський желатиновий завод» було проведено реорганізацію шляхом перейменування зазначеного товариства в публічне акціонерне товариство «Лисичанський желатиновий завод».[4]
До 2014 року 70% сировини завод закуповував у Росії, але після початку бойових дій навесні 2014 року закупівлі сировини в Росії були зупинені і завод переорієнтувався на місцеву сировину, однак після спалаху африканської чуми свиней в січні 2017 року становище підприємства ускладнилося[5].
13 квітня 2019 року в цеху з виробництва кісткового клею Лисичанського желатинового заводу при запуску технологічного обладнання стався вибух, в результаті була зруйнована стіна будівлі і загинула працівниця підприємства[6].
Примітки ред.
- ↑ а б Лисичанск // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 14. М., «Советская энциклопедия», 1973.
- ↑ Лисичанск // Украинская Советская Энциклопедия. том 6. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1981. стр.103
- ↑ "00418030 Лисичанський желатиновий завод"
Постанова Кабінету міністрів України № 343б від 15 травня 1995 р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов’язковій приватизації у 1995 році» [Архівовано 27 грудня 2018 у Wayback Machine.] - ↑ Історія Лисичанського желатинового заводу. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
- ↑ Через АЧС Лисичанському желатиновому заводу не вистачає сировини [Архівовано 14 червня 2020 у Wayback Machine.]// «Пропозиція» від 26 січня 2017
- ↑ У Лисичанську від вибуху на желатиновому заводі загинула працівниця [Архівовано 28 квітня 2019 у Wayback Machine.] // «Інтерфакс Україна» від 13 квітня 2019
Посилання ред.
- Офіційний сайт [Архівовано 10 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Профіль підприємства на opendatabot.ua [Архівовано 10 січня 2019 у Wayback Machine.]