Вікіпедія

Липська вулиця

вулиця в Печерському районі Києва

Ли́пська ву́лиця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає від вулиці Михайла Грушевського до вулиці Пилипа Орлика.

Липська вулиця
Київ
Місцевість Липки
Район Печерський
Назва на честь Липової алеї
Колишні назви
Катерининська, Рози Люксембурґ, Тюрінгерштрасе, Дойчештрасе
Загальні відомості
Протяжність 0,55 км
Координати початку 50°26′46″ пн. ш. 30°32′16″ сх. д. / 50.446222° пн. ш. 30.537972° сх. д. / 50.446222; 30.537972Координати: 50°26′46″ пн. ш. 30°32′16″ сх. д. / 50.446222° пн. ш. 30.537972° сх. д. / 50.446222; 30.537972
Координати кінця 50°26′34″ пн. ш. 30°32′00″ сх. д. / 50.44278° пн. ш. 30.53333° сх. д. / 50.44278; 30.53333
поштові індекси 01021, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро  «Арсенальна»
 «Майдан Незалежності»
 «Хрещатик»
Автобуси А 24, 62
Рух двобічний
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Дмитру Мануільському, Пилипу Орлику
Державні установи Державна судова адміністрація України[1]
Заклади культури Київський театр юного глядача на Липках[2]
Парки бульвар від Інститутської вулиці до вулиці Пилипа Орлика
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10901
У проєкті OpenStreetMap r372923
Мапа
Мапа
CMNS: Липська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються Інститутська вулиця і Липський провулок.

Історія ред.

Вулиця виникла на початку XIX століття під назвою Кловська (від урочища Клов). У 1830-х перейменована на Липську (від липової алеї, що проходила через виноградний та шовковичний сади. Сад і алею насаджено у XVIII столітті, вирубано у 1826 за наказом київського військового губернатора через відведення місцевості під нову забудову).

З 1869 [3] носила назву Катерининська вулиця (на честь російської імператриці Катерини ІІ). З 1919 року — вулиця Рози Люксембург[4][5], на честь діячки німецького та міжнародного робітничого руху Рози Люксембург (назву підтверджено після війни у 1944[6]). Під час німецької окупації міста у 1941–1943 — Тюрінгерштрасе (нім. Thüringer Str., укр. Тюринзька) та Дойчештрасе (нім. Deutsche Str., укр. Німецька)[7]. Сучасна назва — з 1993[8].

Особи, пов'язані з Липською вулицею ред.

Між сучасними будинками № 9 та № 15 знаходилася садиба Х. Бунге, відомого київського лікаря. Його онук, М. Х. Бунге, у 1850–1880 роках обіймав посаду ректора Київського університету, згодом був міністром фінансів Російської імперії. Перед 1-ю світовою війною садиба належала М. А. Бунге, племіннику М. Х. Бунге, професору Київського університету. Також на Липській вулиці розташовувалися садиби київського цивільного губернатора, генерала М. Раєвського, графині Н. Уварової.

У будинку № 2 мешкали діячі УРСР В. П. Затонський та Д. С. Коротченко, у будинку № 12/5 мешкав С. А. Ковпак.

Будівлі і заклади ред.

Державні установи ред.

Наукові заклади ред.

Особняки ред.

  • Особняк Миколи Леопардова, 1875 рік (№ 10)
  • Садиба Уварової, 1912-1914 (№ 16)
  • Училище Миколи Бунге, 1904 рік (№ 18/5)

Театри ред.

Готелі ред.

  • Готель «Національний»[9] (№ 5)

Бібліотеки ред.

Пам'ятки історії та архітектури ред.

Зображення Дошка Найменування пам'ятки Датування Місцезнаходження Охоронний №
    Будинок, в якому у 1960–1967 роках мешкав С. А. Ковпак 1930-ті вул. Липська, 12/5
Особняк сім'ї Івенсен 1883 вул. Липська, 2/22 387
    Особняк Маркуса Закса 1896 вул. Липська, 4 176
    Особняк графині Уварової 1912 вул. Липська, 16 97-Ки

Меморіальні та анотаційні дошки ред.

Зображення Кому присвячено Адреса Дата встановлення
  Розі Люксембурґ, демонтовано 2016 року вул. Липська, 19/7 1965
  Ковпаку Сидору Артемовичу; на будинку де він жив в 1960–1967 роках; бронза, барельєф; скульптор В. В. Сухенко, архітектор С. П. Тутученко вул. Липська, 12/5 1980

Зображення ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Офіційний вебсайт. Архів оригіналу за 8 лютого 2004. Процитовано 28 лютого 2011.
  2. ↑ Вебсайт театру. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 28 лютого 2011.
  3. ↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  4. ↑ От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  5. ↑ Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  6. ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  7. ↑ Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.
  8. ↑ Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
  9. ↑ Вебсайт готелю [Архівовано 23 січня 2011 у Wayback Machine.] (укр.) (англ.)

Посилання ред.

Джерела ред.


  Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Липська_вулиця&oldid=41646244