Лешательєрит
Лешательєрит (рос. лешательерит; англ. lechatelierite; нім. Leschatelierit m) — рідкісний мінералоїд, природний аморфний кремнезем (кварцове скло).
| Лешательєрит | |
|---|---|
 Фульгурит, що складається з лешательєриту | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | сумнівний (Q)[d][1] |
| Абревіатура | Lch[2] |
| Хімічна формула | SiO2 |
| Клас мінералу | Прості оксиди |
| Nickel-Strunz 10 | 4.DA.30 |
| Генезис | від удару блискавки, вулканічний, імпактний |
| Ідентифікація | |
| Колір | сірий (від білого до чорного), жовтуватий, коричневатий |
| Сингонія | аморфний стан[3] |
| Спайність | відсутня |
| Твердість | 5,5 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | напівпрозорий, непрозорий |
| Колір риси | білий |
| Густина | 2,04–2,19 |
| Інші характеристики | |
| Плавкість | 1680 |
| Радіоактивність | нерадіоактивний |
| Названо на честь | Анрі Луї Ле Шательє[4] |
 Лешательєрит у Вікісховищі | |
Його описав і назвав у 1915 році французький мінералог Антуан Лакруа (A. Lacroix) на честь французького хіміка Анрі Луї Ле Шательє (Henri Louis Le Chatelier).
Загальний опис ред.
Основний компонент (як правило, 90–99,5 %): SiO2 (кремнезем). Склад та колір залежать від кварцового піску, з якого лешательєрит найчастіше й утворюється. Найчастіше сірий (від білого до чорного), іноді жовтуватий чи коричневатий. Блиск скляний. Густина 2,04–2,19 г/см³. Твердість за шкалою Мооса 5,5. Ізотропний.
Утворюється трьома шляхами:
- внаслідок плавлення і швидкого застигання кварцового піску при ударі блискавки і утворенні фульгуриту — найчастіше;
- при швидкому застиганні розплавлених вулканічних порід (як обсидіан, від якого відрізняється меншим вмістом компонентів, відмінних від SiO2);
- при застиганні порід, розплавлених метеоритним ударом (у такому випадку є імпактитом).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ webmineral.com
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лешательєрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Лешательєрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Lechatelierite in Moldavites di John Aloysius O'Keefe in Abstracts of the Lunar and Planetary Science Conference, volume 19, page 881, marzo 1988
Посилання ред.
- Stefan Schorn und andere Autoren. Lechatelierit (німецькою) . Mineralienatlas. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 18 жовтня 2012.
- Lechatelierite Mineral Data. Mineralogy Database (англійською) . webmineral.com. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 18 жовтня 2012.
- C. Schrand, A. Deutsch (1998). Formation of Lechatelierite and impact melt glasses in experimetally shocked rocks (PDF). Materials of the The 29th Lunar and Planetary Science Conference (англійською) . Lunar and Planetary Institute. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2012. Процитовано 18 жовтня 2012.
- The Mineraloid Lechatelierite (англійською) . Amethyst Galleries' Mineral Gallery. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 18 жовтня 2012.