Лео Лемешич (хорв. Leo Lemešić, нар. 8 червня 1908  — пом. 5 серпня 1978, Спліт) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника, футбольний тренер, суддя. Відомий виступами за клуб «Хайдук», а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії.

Ф
Лео Лемешич
Лео Лемешич
Лео Лемешич
Особисті дані
Народження 8 червня 1908(1908-06-08)
  Синь, Сплітсько-Далматинська жупанія, Хорватія
Смерть 5 серпня 1978(1978-08-05) (70 років)
  Спліт, СФРЮ
Поховання Ловринацd[1]
Громадянство  Югославія
 СФРЮ
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1923–1940 Югославія «Хайдук» (Спліт) 179[2] (109)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1929–1932 Югославія Югославія 5 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1952–1954 Югославія Югославія
1961–1963 Югославія «Хайдук» (Спліт)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Дебютував у офіційному матчі в складі «Хайдука» у 18-річному віці 14 березня 1926 року у матчі чемпіонату Спліта проти «Бораца» (12:0) і одразу відзначився чотирма голами. Перший час переважно підміняв у основі команди когось із трійки провідних нападників центральної осі Любо Бенчича, Мірко Боначича і Антун Боначича.

В 1927 році здобув з командою перший титул чемпіона Югославії. В короткотривалому турнірі для шести учасників «Хайдук» на два очки випередив белградський БСК. Так як відсутнім був Бенчич, Лео зіграв у всіх п'яти матчах змагань і забив 1 гол. По завершенні сезону чемпіон отримав можливість зіграти у новоствореному міжнародному турнірі для провідних клубів Центральної Європи — Кубку Мітропи. У першому раунді змагань «Хайдук» двічі поступився віденському «Рапіду» (1:8, 0:1).

Ще одну перемогу у чемпіонаті «Хайдук» здобув у скандальній першості 1929 року. За підсумками сезону переможцем став БСК, що набрав таку ж кількість очок, що і «Хайдук», але випереджав команду зі Спліта за додатковими показниками. Та федерація футболу визнала два матчі БСК недійсними через участь недозволеного гравця. У підсумку представники столичного клубу переграли лише один з цих матчів (якраз проти «Хайдука» і вдруге перемогли з рахунком 2:1 замість 3:1 на початку сезону), а у другому команді зарахували технічну поразку. Таким чином «Хайдук» виявився попереду БСК на два очки. Лео зіграв у всіх десяти (з врахуванням двох матчів кваліфікації) матчах того чемпіонату і забив 2 голи.

У 30-х роках Лемешич став головним бомбардиром команди. Тричі був з клубом срібним призером чемпіонату в 1932, 1933 і 1937 роках. В 1935 році здобув титул найкращого бомбардира чемпіонату.

Загалом у складі «Хайдука» зіграв у 1926—1940 роках 491 матч і забив 455 м'ячів[3]. Серед них 179 матчів і 109 голів у чемпіонаті Югославії, 27 матчів і 54 голи у чемпіонаті Спліта, 1 матч у Кубку Мітропи[4], 20 матчів і 10 голів у Кубку югославської федерації, 264 матчі і 282 голів у інших турнірах і товариських іграх. За кількістю забитих голів Лемешич посідає друге місце у списку найкращих бомбардирів в історії «Хайдука».

Виступи за збірну ред.

1929 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (3:2), відзначився забитим голом. Загалом зіграв за збірну 5 матчів і забив 3 голи.

Статистика виступів ред.

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
10.05.1929 Бухарест Румунія   2 – 3   Югославія Кубок короля Олександра 1
16.11.1930 Софія Болгарія   0 – 3   Югославія Балканський кубок 1
21.05.1931 Белград Югославія   3 – 2   Угорщина товариський матч 1
28.06.1931 Загреб Югославія   2 – 4   Румунія Балканський кубок -
29.05.1932 Загреб Югославія   0 – 3   Польща товариський матч -
Усього Матчів 5 Голів 3

Статистика виступів у кубку Мітропи ред.

Розіграш Стадія Дата та місце
проведення
Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи
1 1927 1/4 14.08.1927
Відень
  Рапід (Відень) 8:1   Хайдук (Спліт)
2 1927 1/4 21.08.1927
Спліт
  Хайдук (Спліт) 0:1   Рапід (Відень)
Всього у кубку Мітропи 2 0

Кар'єра тренера і судді ред.

Завершивши ігрову кар'єру, Лемешич став футбольним арбітром. Працював на Олімпійських іграх 1948. Також судив на двох чемпіонатах світу. Зокрема, під час чемпіонату 1950 року працював в одному матчі у ролі бокового судді, а на чемпіонаті 1958 року був головним суддею матчу Уельс — Мексика, а ще у двох поєдинках працював боковим[5]. Загалом у ролі головного арбітра відпрацював 8 міжнародних матчів для збірних у 1948—1958 роках[6] .

1952—1954 роках Лемешич входив до тренерської відбіркової комісії національної збірної Югославії протягом 27 матчів. Завоював з командою срібло на Олімпійських іграх 1952. Також працював з командою на чемпіонаті світу 1954 року, де югославська збірна дісталась чвертьфіналу.

В 1956 році Лемешич входив до тренерського складу збірної Хорватії, що проводила товариський матч зі збірною Індонезії (5:2)[7]. Це єдиний матч хорватської збірної у часи СФРЮ.

У сезоні 1961—1962 років Лемешич тренував рідний «Хайдук»[8].

В останні роки життя Лео Лемешич впав в депресію. 5 серпня 1978 року він вчинив самогубство.

Трофеї і досягнення ред.

як гравця

як тренера

Примітки ред.

  1. https://lovrinac.hr/trazilica-pokojnika/
  2. У фінальному турнірі чемпіонату Югославії і кваліфікації до нього
  3. Профіль на клубному сайті «Хайдука». Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016. 
  4. Ряд інших джерел стверджують, що Лемешич зіграв в обох матчах своєї команди у Кубку Мітропи
  5. «Всі чемпіонати світу з футболу. Том 1, 2» ISBN 978-966-2320-02-2
  6. Суддівська кар'єра на рівні збірних. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 13 листопада 2016. 
  7. Подробиці матчу. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 13 листопада 2016. 
  8. Всі тренери «Хайдука». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 листопада 2016. 

Посилання ред.