Леопольд Фіґль
Слуга Божий Леопольд Фіґль (нім. Leopold Figl, 2 жовтня 1902, Руст, Нижня Австрія, Австро-Угорщина — 9 травня 1965, Відень, Австрія) — австрійський політик, член АНП, Федеральний канцлер Австрії у 1945-1953.
| Слуга Божий Леопольд Фіґль нім. Leopold Figl | |
|---|---|
| нім. Leopold Figl | |
 Леопольд Фіґль нім. Leopold Figl Leopold Figl | |
 2-й Федеральний канцлер Австрії | |
| 20 грудня 1945 — 2 квітня 1953 | |
| Президент | Карл Реннер |
| Попередник | Карл Реннер |
| Наступник | Юліус Рааб |
| Народився |
2 жовтня 1902[1][2][…] Michelhausend, Тулльн, Нижня Австрія, Австро-Угорщина |
| Помер |
9 травня 1965[1][2][…] (62 роки) Відень, Австрія[1] |
| Похований | Віденський центральний цвинтар |
| Відомий як | політик, дипломат |
| Місце роботи | Федеральний уряд Австрії |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина→ Австрія |
| Національність | австрієць |
| Alma mater | Університет природних ресурсів та наук про життяd |
| Політична партія | Австрійська народна партія |
| Нагороди |
  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
З 1931 — віце-голова Фермерської ліги Нижньої Австрії, з 1933 — голова. За режиму Дольфуса увійшов до складу федеральної ради з економічної політики.
Після аншлюсу заарештований та відправлений до концтабору Дахау, в травні 1943 звільнений, працював нафтовим інженером, в жовтні 1944 знову заарештований, відправлений до Маутгаузену й у лютому 1945 приречений до страти за «державну зраду». Того ж року звільнений радянськими військами, організовував постачання жителів Відня продовольством.
14 квітня 1945 відновив Фермерську лігу й 17 квітня увійшов разом з нею до складу створеної АНП, став її віце-головою.
27 квітня став в. о. канцлера Нижньої Австрії й віце-канцлером.
Після проведення у грудні того ж року вільних парламентських виборів, на яких АНП здобула переконливу перемогу, сформував велику коаліцію із СПА, що проіснувала до 1966 року, і став Федеральним канцлером. 26 листопада 1953 Фігль пішов з посту канцлера і став міністром закордонних справ Австрії в уряді Юліуса Рааба, підписавши у цій якості Декларацію про незалежність Австрії.
У 1959 за підсумками парламентських виборів, що збільшили представництво соціалістів, новим міністром закордонних справ став член СПА Бруно Крайський. Фіґль був обраний головою нижньої палати парламенту (Національрат), а з 1962 став канцлером рідної Нижньої Австрії, займаючи цей пост до січня 1965.
Ушанування Пам'яті ред.
Беатифікаційний процес ред.
У 2020 році розпочато його Беатифікаційний Процес.
Примітки ред.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118532987 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
Література ред.
- Р. А. Кривонос. Фіґль Леопольд // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |