Леон Ян Вичулковський (пол. Leon Jan Wyczółkowski, 11 квітня 1852, Гута М'ястковська, Мазовецьке воєводство, Польща — 27 грудня 1936, Варшава, Польща) — видатний маля́р, гравер, художник з епохи польської культури Молода Польща, представник реалізму та імпресіонізму в маля́рстві.

Леон Вичулковський
Leon Wyczółkowski
Автопортрет. 1898
Народження 11 квітня 1852(1852-04-11)
Гута М’ястковська
Мазовецьке воєводство, Польща
Смерть 27 грудня 1936(1936-12-27) (84 роки)
  Варшава, Польща
Національність поляк
Країна Царство Польське
Польська Республіка
Навчання Краківська академія мистецтв
Діяльність художник, графік, рисувальник, скульптор
Напрямок реалізм, імпресіонізм
Роки творчості 1872[1]1936[1]1936[1]
Відомі учні Ришард Ґавліковський
Працівник Академія образотворчих мистецтв у Варшаві
Член Society of Polish Artists "Sztuka"d
Твори Рибаки, що бредуть, 1891;
Оранка в Україні, 1892;
Роботи в колекції Regional Museum in Bydgoszczd, Сілезький музей, Національний музей у Кракові, Національний музей у Варшаві, National Gallery of Modern Artd, Королівський замок на Вавелі, Національний музей (Ґданськ) і Національний музей
Нагороди
Кавалер Великого хреста Командор із зіркою Командор
Офіцер Золотий Хрест Заслуги Академічні лаври

CMNS: Леон Вичулковський у Вікісховищі

Біографія ред.

Малярську освіту почав здобувати у Варшавській школі малювання. Його вчителями були Антоній Камінський, Рафаїл Гадзевич та Войцех Ґерсон. Тоді тематикою робіт Вичулковського були в основному академічні, історичні та релігійні сцени. З 1875 року він протягом наступних двох років продовжив навчання у Мюнхенській академії мистецтв у студії Олександра Вагнера[de] (1838–1919). Потім у 1877–1879 роках у майстерні Яна Матейка в Академії витончених мистецтв у Кракові.[2] В цей час намалював багато портретів на замовлення.

 
Портрет святого.
Брат Альберт. 1934

1878 року поїхав до Парижу, де побачив твори Клода Моне та познайомився з імпресіонізмом. У 1880 році мешкав у Львові, де познайомився з художником Адамом Хмельовським — католицьким святим Братом Альбертом. Повернувшись до Варшави остаточно вирішив відійти від академізму.

Переломним у житті художника став 1883 рік, коли Вичулковський потрапив до України, де прожив 10 років. У 1887 році він жив на Поділлі у маєтку Глибоцьких, потім кілька років у селі в двоюрідного брата, у Березані у Підгорських і Білій Церкві у Браницьких.[3]

 
Оранка в Україні. 1892

Під впливом української природи Вичулковський скинув з себе вплив академізму і перейшов до пленеризму, і як він сам казав «оновився» («odnowił się»).

Україна чудова. (...) надзвичайно барвиста країна, скам'яніле море. (...) Степ, чари. Магнетизує нескінченний простір. (...) Вночі я виїжджав у степ і до ранку не міг насититися. Я не міг збайдужіти до краси природи.[4]
— Леон Вичулковський
 
Я бачив раз — сцена біля фортепіано. 1884

Перебуваючи в Україні Вичулковський малював рибалок і селян, жанрові сцени копання буряків, оранки. Роботи цього періоду наповнені світлом і барвистими кольорами, він був близький до імпресіонізму.[5] У 1890 році у Варшаві художник виставив свої картини, створені в Україні і вони були високо оцінені польською публікою.

У 1895 році він повернувся до Кракова, де до 1911 викладав у Краківській академії мистецтв. У 1899 році був призначений професором. В цей час часто їздив в Татри, де малював гори, пейзажі. У 1897 році став одним з засновників Товариства польських художників «Штука»[pl], яке представляло польське мистецтво в рамках міжнародного виставкового руху.[6] 1909 року його обрали ректором Академії мистецтв у Кракові, а коли у 1911 році захворів — вийшов на відпочинок.

 
Весна. 1933

Подорожував Європою: в 1890 був у Італії, в 1905 побував у Іспанії, в 1915 подорожував по Англії, Шотландії та Голландії. Замальовував архітектурні споруди та історичні пам'ятки, романтичні пейзажі, малював портрети, квіти, історичні артефакти, предмети. Спочатку був під впливом символізму, а потім він повернувся до конкретного кольоризму. Після 1918 року зацікавився графікою та різьбою.[5]

У 1934–1936 роках був професором Варшавської академії. Помер 27 грудня 1936 року в 84-річному віці у Варшаві. Похований у селі Втельно біля повітового міста Бидгощ на півночі Польщі.

Особисте життя ред.

Леон Вичулковський був одружений у 1915 році з Францішкою з Панків. Дітей вони не мали.

Найважливіші роботи ред.

 
Могила Леона Вичулковського
у с. Втельні. 2007
  • Я бачив раз — сцена біля фортепіано (1884)
  • Рибалки, що бредуть по воді (1891)
  • Оранка в Україні (1892)
  • Гра в крикет (1895)
  • Автопортрет (1902)
  • Воли (1903)
  • Копання буряків (1903)
  • Лицар серед квітів (1907)
  • Весна — інтер'єр майстерні художника (1933)

Вшанування пам'яті ред.

  • На знак пошани до художника його ім'ям названо найстаріший заповідник у Польщі — Резерват тиші старопольської ім. Леона Вичулковського, який розміщений на південно-східній околиці Тухольських борів за 50 км від Бидгоща.
  • Іменем хужожника у 1946 році було названо Окружний музей ім. Леона Вичулковського в Бидгощі[pl]. В музеї є цілий відділ, що має колекцію з більше ніж 700 творів художника.[7]
  • Для вшанування пам'яті Леона Вичулковського Національний банк Польщі 5 грудня 2007 року ввів в обіг дві монети з номіналами 2 та 20 злотих присвячені художникові.[8][9]
  • У 2009 році в будинку Леона Вичулковського на Млинарському острові в Бидгощі, де він проживав у міжвоєнний період, влаштували музей з роботами художника.
 
Будинок Вичулковського
у Би́дгощі. Тепер музей. 2013

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.