Легат Стародавнього Риму
(Перенаправлено з Легат (Стародавній Рим))
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 14 листопада 2023.
| Легат Стародавнього Риму — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
Лега́т (від лат. legatus) — ряд посад у Стародавньому Римі.[1]
- Легат (від лат. legatum) (Римське право) — спеціальна форма в письмовому або усному заповіті, яка визначала дар (спадок) на користь певної особи (легатарія), яка не була головним спадкоємцем.[2]
- Посади в Римській республіці
- Легат-посланець (лат. legatus — буквально «посланець», посол):
- Легатами називали римських послів до інших держав, а також послів іноземних країн.[3]
- Окрім того, легат — це посланець римського сенату до вищих магістратів та інших урядовців, які перебували поза межами міста Рим. Ці посланці виступали помічниками полководців або намісників у провінціях, також вони на місці представляли інтереси сенату.[3]
- Ще легат — це представник посольства від римської провінції до сенату.[3]
- Легат-полководець — військовий командир у римській армії:
- Легат — командир римського легіону, інколи легати командували армією, яка складалася з кількох римських легіонів.
- Також, легат — старший морський офіцер або командувач з'єднанням флоту.
- Посади в Римській імперії
Всі перераховані вище види легатів також залишалися актуальними і в часи ранньої імперії, поволі зникаючи разом зі зменшенням повноважень сенату.
Пізніше — імператорський намісник у римській провінції. Також у часи імперії було три види легатів:
- Legatus Augusti pro praetore був посланцем імператора і управляв його іменем провінцією і військами.
- Legatus legionis управляв легіоном у провінції.
- Legatus proconsulis — допоміжний службовець управляючого (проконсула) «сенаторської» провінції.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Легат. Велика радянська енциклопедія (рос.). 1947. Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ Легат. Малий енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона (рос.). 1909. Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ а б в Legatus. Реальна енциклопедія класичної старовини (рос.). 1885. Процитовано 13 листопада 2023.
Джерела ред.
- Smith, Dictionary of Greek and Roman Antiquities (1875), Bill Thayer's edition, «Legatus»[1] (англ.)
- Легаты, у римлян // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)