Леві Іцхак з Бердичева
| Леві Іцхак бен Меїр з Бердичева | |
|---|---|
| їд. לוי יצחק בערדיטשעווער | |
 | |
| Народився |
близько 1740[1] Гусаків, Руське воєводство,  Річ Посполита |
| Помер |
1810 Бердичів, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія[2] |
| Поховання | Бердичів |
| Підданство |
Річ Посполита →  Російська імперія |
| Діяльність | рабин, музикант |
| Вчителі | Дов Бер |
| Відомі учні | Абрам Давид бен Ашер Аншел Варман, Yisroel Hopsztajnd і Abraham Dov Baer of Ovruchd |
| Знання мов | їдиш і іврит |
| Magnum opus | Kedushas Levid |
| Конфесія | юдаїзм |
| Батько | Меїр |
| Мати | Сара Сосья |
| У шлюбі з | Перл[3] |
| Автограф |
 |
.jpg)
Леві Іцхак бен Меїр з Бердичева (1740, Гусаків, Галичина — 1810, Бердичів) — один з найбільших хасидських цадиків кінця XVIII — початку XIX століть, який отримав при житті популярність як Бердичівський раббі. Учень Дов Бера з Межирича, прозваного Великим Магідом, розповсюджувач і прижиттєво визнаний лідер хасидизму на Волині, шанований як святий. Обіймав місце рабина в Ґміна Ричивул (Польща), Желєхув, Пінську та Бердичеві. Фундаментальна праця Бердичівського раббі «Кдушат Леві» (Святість Леві) справила значний вплив на хасидські погляди і єврейську культуру, понині не втратила своєї актуальності і належить до числа найбільш популярних творів з класичної бібліотеки хасидизму.
Біографія ред.
Рік народження — 1740 — наводиться імовірно, оскільки точна дата народження достеменно не відома[4]. Походив з родини потомствених рабинів. Батько Леві Іцхака, Гаон рабі Меїр, був рабином міста Гусакова[1], а мати, рабанн Сара Сосья (або Сасья)[5], вела генеалогію від Махарши[6][7].
Відомості про діяльність святого рабі Шмелка з Нікольсбург, учня Баал Шем Това, спонукали Леві Іцхака всупереч бажанням тестя і інших родичів дружини до знайомства з новим рухом хасидизму[8]. Незабаром раббі Шмелка познайомив Леві Іцхака з Магідом (Дов-Бером з Межиріччя). Леві Іцхак тісно зблизився з Магідом, став його учнем[9] і «став ревним послідовником хасидизму»[10]. Після смерті вчителя оселився в Пінську, де в 1771 році був обраний міським рабином[10]. Після того як в 1772 році Віленський Гаон оголосив хасидам херем (відлучення), відкрилася «єресь» рабина Леві Іцхака, і він був змушений покинути Пінськ[10]. Однак довгий час ортодоксальні рабини (литваки) не давали Леві Іцхаку спокою, і, врешті-решт, в 1785 році через конфлікти з мітнагдім він був змушений переїхати до Бердичева, де був міським рабином до кінця своїх днів і «став визнаним главою волинських хасидів»[10]. Втім, в Єврейської Енциклопедії Брокгауза і Ефрона Бердичівський раббі визначався як «один з ватажків волинських хасидів»[10]. По лінії матері І. А. Ефрон був правнуком Еліяху бен Шломо Залману.
Завдяки своїм молитвам, в яких невпинно просив Бога надмірно не гніватися на євреїв, отримав в народі прізвисько «санегорам шел Ісроель» (або «санегор шель Ісраель» — заступник Ізраїлю, тобто єврейського народу)[11]. Збереглася написана Бердичівським цадиком молитва «Каддіш раббі Леві Іцхака», в якій сам Бог призивається на суд за суворе ставлення до євреїв[1]. У всьому намагався бачити тільки хорошу сторону, «прагнув виправдати навіть тих, хто завдавав йому зло»[11], пропонуючи молитися навіть за своїх ворогів. Підтримував близькі стосунки з р. Нахманом з Брацлава. У 1802 році скликав збори російських рабинів для обговорення становища євреїв. У 1807 році почав закликати жертвувати гроші на російську армію для боротьби з Наполеоном. Є автором молитви на ідиш в моцаей шабат (кінець суботи), яку читають багато ашкеназі євреї.
Мартін Бубер писав: «Раббі Леві Іцхак, рабин з Бердичева, найоригінальніший з учнів Магід і найбільш близький з них до простих людей цадик, був повною протилежністю раббі Елімелеху»[12], — і вказував, що Леві Іцхак помер в 1809 році[13]. Рав Олександр Кац призводить дату смерті 25 тішрея 5570/1809 року[11], а Яків Доктор — 25 тішрея 1810 року[14]. Після смерті р. Леві Іцхака в Бердичеві більше не було міського рабина[1]: «Громада не могла знайти нікого, хто був би гідний зайняти його місце»[15].
Усипальниця Бердичівського раббі страждала від актів вандалізму[16]. Місце поховання святого Леві Іцхака на старому єврейському кладовищі в Бердичеві привертає паломників-хасидів і відвідується євреями з багатьох країн світу.
Вчення ред.
З книг Леві Іцхака до наших днів дійшла лише одна робота — «Кдушат Леві» (Перші видання: Славута, 1798; Жовква, 1806)[1]. Ця праця містить положення багато в чому повторюють вчення раббі Дов-Бера з Межирича[10]. Подібно Беру, він вважає, що спілкування з Богом досягається молитовним екстазом, але опис цього екстатичного стану яскравіший, ніж у Бера. "Подібно Беру, Леві Іцхак Бердичівський відводить центральне місце цадика, тому, хто досяг вищого ступеня спілкування з Богом і «думкою зникає в Ньому». За клопотанням цадиків запобігають зумовлені лиха, бо цадик може скасувати вирок Бога; цадик не владний тільки над тими Господніми приписами, які спрямовані на добро людей. У такі часи, коли цадиків мало або вони за своєю недосконалістю не в змозі скасувати вироки Бога, людям доводиться погано, бо світ управляється тоді законом, а не милосердям. Цадик не повинен, однак, пишатися своєю могутністю, бо він є тільки каналом, через який виливається Божа доброта "[10].
Згідно С. А. Городецькому, система Бердичівського цадика ґрунтувалася на характерній хасидизму ідеї універсального єдності Бога і світу: «Творець створив все. І Він теж все! .. Він цілісний і обіймає всесвіт. <…> Нескінченний містить в собі всі світи і всі щаблі творіння. Немає такої речі на землі, будь то людина, тварина або неживий предмет, яка могла б сказати про себе: „я“, бо „я“ в ній — це Бог, а не вона … Все її життя, всі властивості — це частка Бога в ній»[17]. Леві Іцхак вважав, що Бог не закінчив свого творіння: «Кожна мить Він творить … Він безперервно оновлює природу і у кожної миті вливає сили в свої творіння, в усі світи»[17].
Цитуючи Бердичівського ребе, С. А. Городецький писав, що два атрибути Бога Леві Іцхак називає «двома модусами: близькості і дальності»: «З одного боку, розум нам підказує: Він — Нескінченний, Він — початок всіх початків, і жодна думка не може Його осягнути. Тут Бог нескінченно далекий від нас. З іншого ж боку, віруючий повинен знати, що Бог близький до нас, він всередині нас самих. Він наповнює всі світи і обіймає усі світи, немає місця вільного від Нього, бо сповнений світ слави Його»[17].
Ім'я, прізвище і сім'я ред.
У 10 томі Єврейської Енциклопедії Брокгауза і Ефрона від 1911 року Бердичівський раббі значиться як Леві Ісаак бен-Меїр з Бердичева. Згідно Мартіну Буберу Бердичівський раббі іменував себе як Леві Іцхак бен Сара[18]. Бубер описав епізод про отримання ним «прізвища» Дербаремдікер, яку чиновник через незнання значення слова на ідиш сприйняв як відповідь і зафіксував в документах після царського указу про обов'язкове присвоєння прізвищ[19]. Попри те, що Рав Олександр Кац повне ім'я цадика представляє як ребе Леві-Іцхак бар Меїр Дербаремдікер[11], на думку редакторів Електронної єврейської енциклопедії, часте звернення до Творця під час молитви на ідишдер Баремдікер (милосердний) стало прізвищем нащадків Леві Іцхака бен Меїра згідно з переказами[1].
- Прямі нащадки: Абрам Львович, Марк Львович та Ян Львович Дербаремдікери.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ЭЕЭ.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120890887 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Бубер, 2009, с. 249, Молитва дружини.
- ↑ Біграфія, Спустився з небес.
- ↑ Рабаніт — шанобливе звертання до дружини рабина
- ↑ Доктор, 2008, Из жизни праведника.
- ↑ Біографія, Спустився з небес.
- ↑ Доктор, 2008, Початок нового шляху.
- ↑ Біографія, Під покровом Шехіни.
- ↑ а б в г д е ж Бердичівський, Леві Іцхак // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- ↑ а б в г Кац.
- ↑ Бубер, 2009, с. 49, Введение.
- ↑ Бубер, 2009, с. 46, Введение.
- ↑ Доктор, 2008, Кончина.
- ↑ Бубер, 2009, с. 267, З того часу.
- ↑ Леві-Іцхак бар Меїр Бердичівський. berdychiv.in.ua. Мій Бердичів. 29 серпня 2008. Архів оригіналу за 6 травня 2023. Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ а б в Городецький, 1909.
- ↑ Бубер, 2009, с. 246, Для Ізраїлю.
- ↑ Бубер, 2009, с. 256, Прізвище.
Література ред.
- Бердичівський, Леві Іцхак // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Леві Іцхак з Бердичіва // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Моше Коган, Цви Канторович, Ури Гершович (13 лютого 2013). Биография праведника — святого рабби Леви Ицхака из Бердичева. mesto.org.il (рос.). Место встречи. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
- Городецький Самуїл. Бердичівський рабин (До історії хасидизму) // Єврейська старина. — 1909. (рос.)
- Кац, Рав Александр. Раби Леви-Ицхак из Бердичева. Толдот Йешурун. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 3 липня 2016.
- Леви Ицхак из Бердичева. Из жизни праведника // Глазами праведника. Избранные отрывки из книги рабби Леви Ицхака из Бердичева / Ред. Элла Рухама Иоффе; перевод Якова Доктора. — 2008. — 422 с. (рос.)
- Мартин Бубер. Леви Ицхак из Бердичева // Хасидские предания. Первые наставники / Под ред. П. С. Гуревича, С. Я. Левит; вступ. ст. П. С. Гуревича, М. Л. Хорькова; пер. с англ. М. Л. Хорькова; пер. с нем. Е. Г. Балагушкина. — М. : Республика, 1997. — Т. 1. — 335 с. — (Библиотекака этической мысли) — ISBN 5-250-02621-4. (рос.)
- Мартин Бубер. Глава 13. Леви Ицхак из Бердичева // Хасидские истории. Первые учителя = Die Erzahlungen der Chassidim / Науч. ред., сост. и автор примеч. М. Яглом; отв. ред. М. Гутгарц; ред. Ю. Зислина; пер. с англ. М. Хорькова, с нем. Е. Балагушкина (1997); с нем. и иврита В. Гопмана (2006). — Москва — Иерусалим : Мосты культуры / Гешарим, 2009. — Т. 1. — С. 239—267. — (Алеф — изыскания в еврейской мистике) — ISBN 5-93273-215-6. (рос.)
- Guttman Shalom Biographie des Gs. Berühmten Heiliger Grosrabiner Lewi Jtzchac Oberrabiner zu Berditchev (Russland). — Jassy, 1909. — 523 s. (івр.)
Посилання ред.
- Леви Ицхак из Бердичева (27 серпня 2009). Глазами праведника. chassidus.ru (рос.). Хасидус по-русски. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 28 грудня 2023.