Вікіпедія

Левінсон-Лессинг Франц Юлієвич

Левінсон-Лессинг Франц Юлієвич (1861—1939) — російський і радянський вчений-петрограф, академік АН СРСР (1925). Директор Геологічного музею АН СРСР (1925 р.), Ґрунтознавчого (1925—1929 рр.) і Петрографічного (з 1930 р.) інститутів АН СРСР. Ректор Петроградського політехнічного університету (1919).

Левінсон-Лессинг Франц Юлієвич
нім. Franz Loewinson-Lessing
Народився 25 лютого (9 березня) 1861
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер 25 жовтня 1939(1939-10-25)[1] (78 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Літераторські мостки
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність геолог, мінералог, викладач університету, педолог, декан
Галузь петрографія, геологія[2], ґрунтознавство, мінералогія[2], петрологія[2], кристалографія[2] і педологія (ґрунтознавство)[2]
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет і Імператорський Санкт-Петербурзький університетd
Науковий керівник Александр Іностранцев
Відомі учні Спендіаров Леонід Афанасійович, Коржинський Дмитро Сергійович, Dmitry Belyankind і Pjotr Ivanovitsj Lebedevd
Знання мов російська[2]
Заклад Тартуський університет
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
Посада директор музеюd
Автограф
Нагороди

Біографія ред.

У 1883 р. закінчив фіз.-мат. факультет Петербурзького університету.

З 1889 р. — лектор цього університету.

У 1892—1902 рр. — професор Тартуського університету.

У 1902—30 рр. — професор Петербурзького (Ленінградського) політехнічного інституту. Організував у цьому виші першу в Росії лабораторію експериментальної петрографії.

З 1921 р. зав. кафедрою петрографії в Ленінградському університеті.

Науковий доробок ред.

Основні праці стосуються петрографії, питань петрогенезису. Обґрунтував уявлення про петрографічні формації (1888), розробив першу раціональну хімічну класифікацію гірських порід (1898). Встановив механізм утворення екструзивних конусів і їх зв'язок з інтрузіями.

Праці ред.

  • Петрография, 5 изд., Л.—М., 1940; Избр. труды, т. 1—4, М.—Л., 1949—55.

Під його керівництвом підготовлені до дру:

  • «Сборник химических анализов русских изверженных и метаморфических горных пород» З. Н. Немовой (1930)
  • перше російське видання «Петрографического словаря» (1932).

Вшанування ред.

На честь Левінсон-Лессинга названі (у тому числі і ще за його життя):

  • мис на півострові Таймир (1926 р.)
  • мінерал з класу силікатів, відкритий у 1929 р. — «лессингіт[d]»
  • Петрографічний інститут — постановою Загальних зборів АН СРСР на честь 50-річного ювілею наукової діяльності Левінсон-Лессинга (1934 р.)
  • премія АН СРСР за видатні наукові роботи в галузі петрографії (4 серпня 1949 р.)
  • гора на о. Більшовик (Північна Земля) (1950-і рр.)
  • 1 форма з класу двостулкових молюсків
  • хребет і вулкан на Курильських островах
  • острів у бухті Паландера в архіпелазі Норденшельда
  • Науково-дослідний інститут земної кори при Санкт-Петербурзькому державному університеті

Література ред.

  • Белянкин Д. С., Отечественная петрография и Ф. Ю. Левинсон-Лессинг, «Изв. АН СССР. Серия геологическая», 1949, № 6;
  • Гинзберг А. С., Значение петрографических работ Ф. Ю. Левинсон-Лессинга для русской и мировой науки, там же, 1952, № 5;
  • Личко в Б. Л., Идеи Ф. Ю. Левинсон-Лессинга о вековых колебаниях земной коры в свете современных воззрений, в кн.: Очерки по истории геологических знаний, сб. 5, М., 1956.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Левинсон-Лессинг Франц Юльевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в г д е Czech National Authority Database

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Левінсон-Лессинг_Франц_Юлієвич&oldid=34827057