Вікіпедія

Левіафан (фільм, 2014)

У Вікіпедії є статті про інші фільми з такою ж, або схожою назвою: Левіафан.
Ця стаття може містити помилки перекладу з іншої мови. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад, перевіривши його якість, і погодивши вміст зі стилістичними правилами Вікіпедії.
Оригінал не зазначено. Будь ласка, укажіть його.

Левіафан (рос. Левиафан) — фільм-драма російського кінорежисера Андрія Звягінцева. Згідно зі старозавітною Книгою Йова Левіятан був морським страховиськом. Англійський філософ XVII ст. Томас Гобс у книзі «Левіафан»[4] порівняв державну систему з Левіафаном, що знищує людську природу, свободу. Фільм показує соціальне життя в епоху перемін, проводячи паралелі поміж життям праведного Йови та сучасного грішника, якого не цікавить сенс життя.

Левіафан
Левиафан
Жанр драма, кримінальний
Режисер Андрій Звягінцев
Продюсер Олександр Роднянський
Сергій Мелькумов
Сценарист Олег Негін
Андрій Звягінцев
У головних
ролях		 Олексій Серебряков
Олена Лядова
Роман Мадянов
Володимир Вдовиченков
Оператор Михайло Крічман
Композитор Філіп Ґласс
Монтаж Анна Масс
Кінокомпанія Нон-стоп продакшн
Дистриб'ютор Cirko Filmd[1][2]
Тривалість 142 хв.
Мова російська
Країна Росія Росія
Рік 2014
Кошторис 220 млн. рублів
Касові збори 386 894 доларів[3]
IMDb ID 2802154
sonyclassics.com/leviathan/
CMNS: Левіафан у Вікісховищі

Світова презентація відбулась 23 травня 2014 на 67-му Каннському кінофестивалі в рамках головного конкурсу.

Висунутий номінантом[en] на 87 церемонії вручення Премії «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою.

Сюжет ред.

У північному селищі Прибережному біля Баренцового моря живе автослюсар Миколай Сергєєв із другою дружиною Лілією та сином Романом від першого шлюбу. Він приятелює з поліціянтом Полівановим і його дружиною. Корумпований мер міста бажає знести його будинок, автомайстерню для будівництва особливо важливої будівлі — власного опрічного будинку. Сергєєв програє два суди, а за встановлену судом суму викупу придбати нове помешкання неможливо. Сергєєв звертається до свого армійського товариша Дмитра Селезньова, який є відомим у столиці адвокатом. Той доходить до висновку, що єдиним засобом боротьби проти мера наразі є лише компромат на нього.

Адвокат показує меру теку з компроматом, натякає на знайомство з впливовими політиками та пропонує припинити переслідувати Сергєєва, виплативши йому за майно суму, визначену незалежним оцінювачем (3,5 млн рублів замість 649 тисяч). Після цього адвокат в готелі займається сексом з Лілією, яка першою почала його зваблювати.

Утішений Сергєєв з сім'єю та друзями організовує пікнік, під час якого Роман неподалік місця пиятики помічає Лілію разом з адвокатом у недвозначному положенні. Поміж Сергєєвим і Селезньовим відбувається бійка.

Наляканий мер радиться із суддею, прокурором, начальником поліції та єпископом, який навчає його «показати силу». Адвоката заманюють у безлюдне місце, б'ють, погрожуючи вбивством. Адвокат повертається до Москви, водночас Сергєєв намагається пробачити Лілії. Та, після сварки з Романом, іде на берег моря і перестає відповідати на телефонні дзвінки та, зрештою, гине за невідомих обставин. Сергєєва арештовують за підозрою у вбивстві та присуджують 15 років ув'язнення, а дім руйнують. Задоволений мер після вироку каже: «Знатиме тепер до кого приставати».

У фіналі єпископ у присутності мера, губернатора читає проповідь у церкві, збудованій на місці будинку Сергєєва.

Відгуки ред.

Багато критиків відзначають, що у фільмі немає позитивних героїв, усі зраджують усіх[5].

Західна преса відзначила фільм як один із найкращих у 2014 (Sight & Sound)[6], критикою путінської Росії (The Guardian[7], International Business Times[8]) та беззубим фільмом, що підкреслює споконвічність корупції, релігійного лицемірства в Росії й після якого Путін може спокійно спати (London Evening Standard[en][8]). У Росії виявилась неоднозначна позиція двох діаметрально протилежних таборів — від підкреслення можливого несприйняття фільму публікою через показ життя, де бог і віра замінені ритуалами та риторикою (Искусство кино[ru][9], Новая газета[10], Meduza, 12.01.2015[11]) до звинувачень в антиросійському спрямуванні (НТВ[12],[13],[14]), закликів заборони показу (ВВС[15],[16]).

На початок 2015 фільм має значні проблеми з отриманням дозволу на показ у Росії через присутність ненормативної лексики у героїв.

Актори ред.

Номінант премій ред.

  • 67-й Каннський кінофестиваль
  • 32-й Мюнхенський кінофестиваль
    • приз «Найкращий іноземний фільм»[18]
  • Лондонський кінофестиваль 2014
    • приз «Найкращий іноземний фільм»[19]
  • Кінофестиваль Abu Dhabi Film Festival 2014
    • Гран-прі «Чорна перлина»
    • приз за найкращу чоловічу роль — Олексій Серебряков
  • Satellite Award
    • номінація на премію «Найкращий фільм іноземною мовою»
  • премія Золотий глобус за найкращий фільм іноземною мовою 2014
  • 45-й Індійський міжнародний кінофестиваль[20]
    • премія «Золотий павич» за найкращий фільм
    • премія за найкращу чоловічу роль — О. Серебряков
  • премія кіноакадемії Азійсько-Тихоокеанського реґіону[21]
    • головний приз за найкращий фільм року
    • номінація за найкращу операторську роботу
  • 22-й міжнародний фестиваль мистецтва кінооператорів Camerimage у Бидгощі, Польща
    • головний приз «Золота Жаба» — Михайло Кричман[22]

Примітки ред.

  1. ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/166259/premierfilmek_forgalmi_adatai_2014.xlsx
  2. ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/198182/terjesztett_filmalkotasok_art_filmek_nyilvantartasa.xlsx
  3. ↑ [LEVIATHAN (2014) (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 19 січня 2015. LEVIATHAN (2014) (англ.)]
  4. ↑ Hobbes's Leviathan: reprinted from the edition of 1651(англ.)
  5. ↑ Новая газета - Novayagazeta.ru. Новая газета - Novayagazeta.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  6. ↑ [The 20 best films of 2014 (англ.). Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 22 січня 2015. The 20 best films of 2014 (англ.)]
  7. ↑ [Cannes 2014 review: Leviathan — a new Russian masterpiece (англ.). Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 22 січня 2015. Cannes 2014 review: Leviathan — a new Russian masterpiece (англ.)]
  8. ↑ а б [Пресса Британии о «Левиафане»: Библия, коррупция и водка (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2014. Процитовано 19 січня 2015. Пресса Британии о «Левиафане»: Библия, коррупция и водка (рос.)]
  9. ↑ [Декалог от Андрея Звягинцева. «Левиафан», режиссер Андрей Звягинцев (рос.). Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015. Декалог от Андрея Звягинцева. «Левиафан», режиссер Андрей Звягинцев (рос.)]
  10. ↑ [Learn, we are fun! (рос.). Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015. Learn, we are fun! (рос.)]
  11. ↑ [Знак беды Юрий Сапрыкин — о том, почему «Левиафан» нравится на Западе и раздражает в России (рос.). Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015. Знак беды Юрий Сапрыкин — о том, почему «Левиафан» нравится на Западе и раздражает в России (рос.)]
  12. ↑ [«Поганая клевета» и «тухлая ложь»: в Рунете раскритиковали «Левиафан» (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015. «Поганая клевета» и «тухлая ложь»: в Рунете раскритиковали «Левиафан» (рос.)]
  13. ↑ [В РПЦ назвали «антихристианским» фильм Звягинцева «Левиафан» (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015. В РПЦ назвали «антихристианским» фильм Звягинцева «Левиафан» (рос.)]
  14. ↑ [Мединский о «Левиафане»: это признание российского кино (рос.). Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015. Мединский о «Левиафане»: это признание российского кино (рос.)]
  15. ↑ [В Самаре просят наказать актера за роль в «Левиафане» (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015. В Самаре просят наказать актера за роль в «Левиафане» (рос.)]
  16. ↑ [Глава Териберки выступила против показа фильма «Левиафан» (рос.). Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015. Глава Териберки выступила против показа фильма «Левиафан» (рос.)]
  17. ↑ «Я завжди готовий віддати себе повністю, згоріти на сцені для глядача» - франківський актор Сергій Романюк - "Репортер". "Репортер" (uk-UA) . 28 лютого 2017. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 8 жовтня 2018.
  18. ↑ [Фильм «Левиафан» Андрея Звягинцева завоевал главный приз Мюнхенского кинофестиваля (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015. Фильм «Левиафан» Андрея Звягинцева завоевал главный приз Мюнхенского кинофестиваля (рос.)]
  19. ↑ [International politics creeps into LFF Awards (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 19 січня 2015. International politics creeps into LFF Awards (англ.)]
  20. ↑ Левиафан, созданный при поддержке Фонда кино, стал победителем Индийского международного фестиваля. (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  21. ↑ [Российское кино получило ряд наград престижного фестиваля в Абу-Даби (рос.). Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 22 січня 2015. Российское кино получило ряд наград престижного фестиваля в Абу-Даби (рос.)]
  22. ↑ [CAMERIMAGE 2014 WINNERS! (англ.). Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 22 січня 2015. CAMERIMAGE 2014 WINNERS! (англ.)]

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Левіафан_(фільм,_2014)&oldid=39821732