Леб'яже (Красноградський район)

село Леб'яже
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Красноградський район
Громада	Зачепилівська селищна громада
Облікова картка	Леб'яже
Основні дані
Засноване	1775
Населення	1107
Площа	2,59 км²
Густота населення	427,41 осіб/км²
Поштовий індекс	64422
Телефонний код	+380 5761
Географічні дані
Географічні координати	49°15′59″ пн. ш. 35°18′55″ сх. д. / 49.26639° пн. ш. 35.31528° сх. д.Координати: 49°15′59″ пн. ш. 35°18′55″ сх. д. / 49.26639° пн. ш. 35.31528° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	102 м
Відстань до; районного центру	11,5 км
Найближча залізнична станція	Леб'яже
Відстань до; залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	64420, с. Леб'яже
Сільський голова	Трушляков Микола Іванович
Карта
	Леб'яже
	Леб'яже
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Леб'яже.

Леб'я́же — село в Україні, у Красноградському районі Харківської області. Населення становить 1107 осіб. Входить до складу Зачепилівської селищної територіальної громади.

Географія ред.

Село Леб'яже знаходиться на правому березі річки Берестова за 2 км вище за течією від місця впадання в неї річки Вошива (ліва притока). Русло річки звивисте і сильно заболочене, село витягнуто вздовж русла річки на 11 км. Вище за течією за 9 км розташоване місто Красноград, нижче за течією за 2 км — село Кочетівка, на протилежному березі — села Абазівка, Вільховий Ріг (Красноградський район), Кам'янка (Красноградський район) та Гадяч (Красноградський район), колишнє село Катеринівка. Уздовж села проходить залізниця, станції Леб'яже і Платформа 92 км.

Історія ред.

Село засноване в 1775 році.

Станом на 1885 рік у колишньому державному селі, центрі Леб'язької волості Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 2318 осіб, налічувалось 481 дворове господарство, існували православна церква, школа, земська станція, постоялий будинок і 28 вітряних млинів, відбувався щорічний ярмарок^[1].

На 1912 у складі Зачепилівської волості.^[2]

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2748 осіб (1360 чоловічої статі та 1388 — жіночої), з яких 2745 — православної віри^[3].

До 2017 року належало до Леб'язької сільради. Відтак увійшло до складу Зачепилівської громади^[4].

Після ліквідації Зачепилівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Красноградського району^[5].

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1256 осіб, з яких 554 чоловіки та 702 жінки^[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1107 осіб^[7].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[8]:

Мова	Відсоток
російська	66,21 %
українська	26,74 %
вірменська	6,78 %
білоруська	0,18 %
молдовська	0,09 %

Історія ред.

1775 — дата заснування.

Економіка ред.

Молочно-товарна, свино-товарна і вівце-товарна ферми.
КСП «РОСІЯ».
«СІЛЬМАШ», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери ред.

Дитячий садочок.
Школа.
Клуб.
Фельдшерсько-акушерський пункт.
Лікарня.
Бібліотека.
Церква
Село газифіковане.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Єнін Петро Матвійович — науковець у галузі житлово-комунального господарства, педагог, кандидат технічних наук.
Пікалова Віра Володимирівна — трактористка колгоспу «Росія» Зачепилівського району Харківської області. Депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання.

Посилання ред.

Погода в селі Леб'яже [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки ред.

↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
↑ Списокъ населенных мѣстъ Полтавской губерніи с краткимъ географическимъ очеркомъ губерніи. Полтава: Полтавский Губернский Статистический комитет. 1912. с. 116. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-172. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ ВВРУ, 2018, № 26, стор. 31
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[2] Списокъ населенных мѣстъ Полтавской губерніи с краткимъ географическимъ очеркомъ губерніи. Полтава: Полтавский Губернский Статистический комитет. 1912. с. 116. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)

[3] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-172. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[4] ВВРУ, 2018, № 26, стор. 31

[5] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[населення_1989-6] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-7] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-8] Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]