Лахесіс

давньогрецька мойра, що визначає долю людини

Лахе́сіс (грец. Λάχεσις) — у давньогрецькій міфології одна з трьох богинь долі — мойр. Зображується у білому вбранні. Саме Лахесіс оцінює нитку, яку плете Клото, та, у деяких текстах, визначає долю.

Лахесіс
Λάχεσις
Мойра
В інших культурах Деціма
Місцевість Стародавня Греція
Заняття Оцінювала нитку, яку плела Клото, та визначала долю живих.
Батько Зевс
Мати Феміда
Брати/сестри Клото, Атропа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Лахесіс вирішує, скільки часу триватиме життя певної істоти.[1] Також вона говорить майбутню долю особи лише після того, як нитка Клото була оцінена.

В міфології говориться, що вона з'являється разом із сестрами тоді, коли дитині вже є три дні, і тільки тоді визначають долю малюка. [2]

Походження ред.

Її походження, як і її сестер, невідоме, хоча деякі називали їх дочками ночі. Відомо, що в певний період вони перестали перейматися лише смертю, а також стали тими, що вирішували людську долю. Хоча Зевс був головним грецьким богом та їхнім батьком, він все ж міг загинути від перетину ниток, та й підпорядковувався рішенням богинь. [3]

Згідно з Теогонією Гесіода, Атропос та її сестри були дочками Ереба та Нікс, та сестрами Танатоса та Гіпноса. Хоча згодом, в тій же роботі, вони представлені як діти Зевса та Феміди.[4]

У роботі Платона їх називають дочками Урана. У римській міфології їх також називають дочками Урана і Геї.

Міфи ред.

В «Іліаді» Гомер показує наступну сцену: коли Патрокл приєднався до битви в обладунках Ахілла, Сапредон, що був сином Зевса, зустрів його в бою. Не в силах змінити долю свого сина, яка була написана Лахесіс, Зевс дозволив йому загинути. Тим самим ми бачимо невідворотність долі, яку не в силах змінити навіть боги.[5]

Поп-культура ред.

У масовій культурі образ Лахесіс та богинь долі починає набувати популярності.

  • Вони з'явились у п'ятому сезоні Легенд завтрашнього дня, де Клото в образі Чарлі (Мейсі Річардсон-Селлерс) викрала верстат долі, щоб дати людям можливість самостійно обирати своє подальше життя. Клото розділила станок на частини й розкидала по кількох мультивсесвітах. Це було зроблено для того, щоб Атропос та Лахесіс не знайшли його. Та, на жаль, всесвіти об'єднались в один й верстат знайти тепер було не так проблематично. Сама ж Лахесіс відіграє роль головного антагоніста, який відрізняється розумом та передбачуваністю своїх рішень. В неї завжди є план і це варте поваги.

Примітки ред.

  1. Hamilton, Edith, 1867-1963. (1942). Mythology. Boston: Little, Brown and Co. ISBN 978-0-316-34114-1. OCLC 393007. Архів оригіналу за 3 січня 2009. Процитовано 28 червня 2020.
  2. The Fates. prezi.com (англ.). Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 28 червня 2020.
  3. Ramsey, Kirk D. (25 червня 2010). The Way (англ.). Xlibris Corporation. ISBN 978-1-4500-7889-4. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020.
  4. Властов, Г (1897). Теогонія Гезіода и Прометей (Russian) . С.-Петербург: Типографія Глазунова. OCLC 32576820. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 28 червня 2020.
  5. Atchity, Kenneth John. (1978). Homer's Iliad : the shield of memory. Southern Illinois University Press. ISBN 0-8093-0809-6. OCLC 3447563. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020.