Лакей

Лаке́й (також льокай^[1]^[2]) (фр. laquais — «солдат», «слуга, прислуга») — слуга в домі господаря, шинку, готелі чи іншому публічному закладі^[1].

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лакей (муніципалітет).

Традиційним одягом лакеїв була ліврея. Старший лакей називався дворецьким.

У переносному сенсі слово «лакей» (а також «лакиза», «лакуза») означає «підлабузник»^[1]^[3].

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в Лакей // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Льокай // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
↑ Лакиза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.

[СУМ-1] а ^б ^в Лакей // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Льокай // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[3] Лакиза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[1]

[2]

[3]