Лайош Вебер

угорський футболіст і футбольний тренер

Лайош Вебер (угор. Wéber Lajos, нар. 25 вересня 1904 — пом. 2 серпня 1959) — угорський футболіст, що грав на позиції півзахисника, і тренер. Відомий виступами, зокрема, за клуби «Болонья», «Хунгарія», а також національну збірну Угорщини.

Ф
Лайош Вебер
Особисті дані
Народження 25 вересня 1904(1904-09-25)
  Австро-Угорщина
Смерть 2 серпня 1959(1959-08-02) (54 роки)
Громадянство  Угорщина
Позиція півзахисник, захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1921–1925 Угорщина «Тьореквеш» 44 (2)
1925–1926 Італія «Болонья» 11[1] (0)
1926–1928 Угорщина «Баштя» 29 (2)
1928–1933 Угорщина «Хунгарія» 58 (4)
1933–1934 Франція «СА Париж» ? (?)
1934–1935 Іспанія «Реал Вальядолід» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1925–1928 Угорщина Угорщина 6 (0)
Тренерська діяльність**
1940 Угорщина «Сольнок»
1940–1941 Угорщина «Тьореквеш»
1942 Угорщина «Дебрецен»
1945–1946 Угорщина «Сольнок»
1948–1949 Угорщина «Дорогі»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис ред.

Розпочинав кар'єру у столичній команді «Тьореквеш», у складі якої дебютував 21 травня 1922 року у грі проти БТК (1:2) за чотири місяці до свого 18-річчя. Будучи гравцем «Тьореквеша» в 1925 році викликався до складу національної збірної Угорщини. Дебютував у матчы проти збірної Швейцарії (5:0). А загалом у тому році зіграв три матчі за збірну.

Сезон 1925–26 провів у італійській «Болоньї», у складі якої став віце-чемпіоном. «Болонья» перемогла у групі «А» і поступилась у фіналі у трьох-матчевій дуелі переможцю групи «В» — «Ювентусу» (2:2, 0:0, 1:2). Вебер зіграв в усіх трьох фінальних поєдинках[2].

Повернувшись на батьківщину в 1926 році, вступав у команді «Баштя». Того ж року зіграв ще два матчі за збірну. Посеред сезону 1927–1928 перебрався до складу одного з провідних клубів Угорщини — «Хунгарії». В 1929 році клуб під керівництвом тренера Бели Ревеса здобув чемпіонський титул, випередивши на одне очко «Ференцварош», що до цього три роки поспіль був першим. В переможному сезоні Вебер відіграв 11 матчів і забив 1 гол. А головними зірками тієї команди були знані в усій футбольній Європі Дьюла Манді, Ференц Хірзер, Дьордь Мольнар, Єньо Кальмар та інші. У жовтні 1928 року зіграв свій шостий і останній матч за збірну. У розіграші кубка Центральної Європи Угорщина поступилась Австрії (1:5).

Ще один трофей до свого доробку Вебер додав у 1932 році. «Хунгарія» перемогла у фіналі «Ференцварош». Перший матч завершився нічиєю 1:1, а перегравання принесло перемогу команді Вебера 4:3. В 1928 – 1931 роках зіграв 5 матчів Кубка Мітропи, престижного міжнародного турніру для найсильніших команд центральної Європи[3].

Після «Хунгарії» продовжив виступи за кордоном у клубах «СА Париж» і «Реал Вальядолід». Пізніше працював тренером в угорських командах.

Досягнення ред.

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Угорщина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
25/03/1925 Будапешт Угорщина   5 – 0   Швейцарія товариський матч -
05/05/1925 Відень Австрія   3 – 1   Угорщина товариський матч -
21/05/1925 Будапешт Угорщина   1 – 3   Бельгія товариський матч -
19/09/1926 Відень Австрія   2 – 3   Угорщина товариський матч -
14/11/1926 Будапешт Угорщина   3 – 1   Швеція товариський матч -   37'
07/10/1928 Відень Австрія   5 – 1   Угорщина Кубок Центральної Європи -
Усього Матчів 6 Голів 0

Примітки ред.

  1. Інформація про гравця на клубному сайті
  2. Статистика матчів на enciclopediadelcalcio.it. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2016.
  3. Міжнародні матчі гравця і матчі у фіналах кубка країни. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 19 лютого 2016.

Посилання ред.