Вікіпедія

Ладижинка

Лади́жинка (раніше Ладиженка) — село в Україні, центр Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області. Площа територіальних меж сільської ради становить 5175 га, села — 1010,4 га. Кількість населення 2286 осіб, дворів 1176.[1] Село знаходиться на автомагістралі Київ — Одеса М05 E95.

село Ладижинка
Миколаївська церква
Миколаївська церква
Миколаївська церква
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Уманський
Рада Ладижинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA71060130010040774
Облікова картка Ладижинка 
Основні дані
Засноване 1726
Населення ▼2286
Територія 51,75 км²[1]
Площа 10,10 км²
Густота населення 226 осіб/км²
Поштовий індекс 20382
Телефонний код +380 4744
Географічні дані
Географічні координати 48°32′32″ пн. ш. 30°14′17″ сх. д. / 48.54222° пн. ш. 30.23806° сх. д. / 48.54222; 30.23806Координати: 48°32′32″ пн. ш. 30°14′17″ сх. д. / 48.54222° пн. ш. 30.23806° сх. д. / 48.54222; 30.23806
Середня висота
над рівнем моря 		197 м[2]
Водойми р. Ятрань, р. Ропотуха
Відстань до
обласного центру 		210 км
Відстань до
районного центру 		22 км
Найближча залізнична станція Умань
Відстань до
залізничної станції 		22 км
Схема села
Місцева влада
Адреса ради 20382, Черкаська обл., Уманський район, с. Ладижинка, вул. Шкільна, 2
Сільський голова Цоколенко Сергій Васильович
Карта
Ладижинка. Карта розташування: Україна
Ладижинка
Ладижинка
Ладижинка. Карта розташування: Черкаська область
Ладижинка
Ладижинка
Мапа
Мапа

CMNS: Ладижинка у Вікісховищі

Розташування ред.

Село розташоване у південній частині Уманського району. З райцентром село з'єднане автомагістраллю Київ — Одеса М05 E95 (загальна відстань — 22 км). Фізична відстань до Умані — 18 км, до Києва — 185 км.[3] Також сполучене асфальтованою дорогою на північний схід з селом Текуча та ґрунтовою дорогою на захід з селом Фурманка.

Сусідні населені пункти:

  Фурманка Шарин Текуча  
Рижавка Пн
Зх    Ладижинка    Сх
Пд
Городниця Клинове

Ладижинка розташовується по обидва береги річки Ятрань при впадінні в неї річки Ропотухи. На території села є три ставки: сільський, польовий та яремський.

Історія села ред.

До кінця XIX століття ред.

На території Ладижинки виявлено залишки шести поселень трипільскої, білогрудівської та черняхівської культури.[4.О.Ф. Савін. Історія Ладижинки зтнайдавніших часів до початку третього тисячоліття . 2012 р. 1]

Перша письмова згадка про село датується 1726 роком, після переходу від Калиновських до володінь магната Потоцького. Населення села потерпаючи від кріпаччини, релігійного та національного гніту, брало участь у коліївщині.

В кінці XVIII століття кількість населення Ладижинки збільшувалося. Якщо в 1772 році налічувалось 113 дворів, то в 1795 році вже 162 двори і 597 осіб населення.

 
Церква Різдва Богородиці. Кінець XIX ст.

Реформами 1861 року із загальної кількості 4342-х десятин землі селянам відводилось 1272 десятин. Також внаслідок реформи Ладижинка стала центром новоутвореної волості і була переведена до розряду містечок, що зумовило поступову зміну складу населення та характер його занять. Було побудовано гуральню, паровий млин. З'явились перші ремісники (кравці, шевці, ковалі). Була відкрита церковнопарафіяльна школа.[4.О.Ф. Савін. Історія Ладижинки зтнайдавніших часів до початку третього тисячоліття . 2012 р. 1]

1884 року населення села становило 2357 осіб. З них 1500 православних, 825 юдеїв та 32 католика. Діяли гуральня та дві чинбарні.[4]

На початку XX століття в Ладижинці налічувалось 434 двори. Побудовано дві крупорушки, млин, вітряк, три заїжджих двори, працює фельдшерський пункт. В серпні 1905 року відкрилась лікарня.[1]

З листопаду 1917 року по березень 1919 року село входило до складу УНР.

26 жовтня 1917 року відбулось перше засідання Ладижинської волосної народної ради, щойно обраної на демократичних засадах. Головою волосної народної управи обрано Маглатія. Також було вирішено привітати Українську Центральну Раду й Генеральний Секретаріат як єдиний уряд України[5].

Прихід радянської влади ред.

Хоча першу сільську раду було створено в березні 1919 року (її головою став Я. Ю. Люліченко), остаточно село перейшло під радянську владу лише в січні 1920 року. 1930 року організовано 4 колгоспи, збудовано маслозавод, відкрито ветеринарну лікарню та МТС. В періоди з 1923 по 1930 рік та з 1933 по 1959 рік Ладижинка була районним центром.

Не оминув село Голодомор 1932—1933 років. Від голоду померло, тільки за офіційними даними 254 людини.[6]

В 1934 році за наказом комуністичної влади було зруйновано церкву Різдва Богородиці.

Друга світова війна ред.

1941 року село було взято німецькими військами, 319 мешканців села було вивезено до Німеччини на примусові роботи.[4.О.Ф. Савін. Історія Ладижинки зтнайдавніших часів до початку третього тисячоліття . 2012 р. 1]

11 березня 1944 року в результаті Умансько-Ботошанської операції, село зайняли радянські війська. Всього у період Другої світової війни 487 жителів села воювали на різних фронтах, 276 з них не повернулося додому.[4.О.Ф. Савін. Історія Ладижинки зтнайдавніших часів до початку третього тисячоліття . 2012 р. 1][1]

Післявоєнні роки ред.

1958 року споруджено цегельний завод. Функціонували дільнична поліклініка, дошкільна установа. Будинок культури на 450 місць, лікарня, яка налічувала 85 ліжок, школа. У 1959 році утворено колгосп ім. Пархоменка. У 70-х рр. споруджено будівлю хлібокомбінату, ковбасний цех. За 1951—1971 роки в селі побудовано 676 житлових будинків, відкрито музичну школу.[1]

Часи незалежності ред.

Після здобуття незалежності провідною подією в житті села стала реконструкція автомагістралі Київ — Одеса М05. Під час якої на території села було збудовано проїзди під автомагістраллю, що покращили сполучення між двома частинами села.

Населення ред.

Динаміку змінюваності чисельності населення Ладижинки демонструє нижче наведений графік:

Мовний склад ред.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 2 468 98,88 %
Інше 28 1,12 %
Разом 2 496 100,00 %

Економіка ред.

В селі працюють такі підприємства[8]:

  • Фермерське господарство «Аляска»
  • Хлібкомбінат Уманського районного споживчого товариства;
  • Фермерське господарство «Лідія»;
  • Фермерське господарство «Колос»;
  • Приватне сільськогосподарське підприємство «Сенс»;
  • Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лан»;
  • Відкрите акціонерне товариство Ладижинське ремонтно-транспортне підприємство;
  • та ще 6 приватних підприємств та товариств.

Сфера послуг представлена 5 магазинами. Тричі на тиждень (неділю, вівторок, п'ятницю) працює сільський базар, на який приїжджають десятки машин з продовольчими та промисловими товарами.[1]

Соціальна сфера ред.

На сьогодні в селі працює Ладижинський ліцей, Ладижинська школа-інтернат, дитяча музична школа, музей історії села, поштове відділення, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, 4 бібліотеки.[1] Наявний стадіон, розташований в центральній частині села за будинком культури.

Політика ред.

Голова сільської ради — Цоколенко Сергій Васильович, обраний у 2015 році.[9]

До складу Ладижинської сільської ради входить 14 депутатів.[10]

Село Ладижинка утворює постійну виборчу дільницю № 710622, що розташована у залі урочистих подій будинку культури.[11] Результати виборів:

Релігія ред.

 
Миколаївська церква

1753 року в селі була збудована дерев'яна церква Різдва Богородиці[20] (зруйнована 1934 року).

У Ладижинці діє церква Святого Миколая УПЦ Московського патріархату, збудована старанням Преосвященнішого єпископа Ніжинського і Прилуцького Іринея, який освятив її 18 травня 2013 року. Першу Божественну літургію в новій церкві очолив Високопреосвященніший митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел у співслужінні архієпископа Уманського і Звенигородського Пантелеімона та єпископа Ніжинського і Прилуцького Іринея. Настоятелем церкви є протоієрей Василь Копитчак.

Є два цвинтарі: старий (в центрі) та новий (на околиці села, навпроти Миколаївської церкви). В зв'язку з ущільненням старого цвинтар'я, відкритим для поховань є лише новий.

Пам'ятники ред.

В Ладижинці встановлені такі пам'ятники:

Люди ред.

В Ладижинці народилися:

В селі пройшли дитячі та юнацькі роки єпископа Іринея (Семка), який став ініціатором зведення в селі Миколаївської церкви.

Закінчував в 1975 р. середню школу Мельник Віктор Іванович — літератор, член Національної спілки письменників України, Асоціації українських письменників.

Галерея ред.

  •  
    Каплиця
  •  
    Миколаївська церква (2010)

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. ↑ а б в г д е ж Село Ладижинка - Міста і села України. Черкащина. 2009. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 24 січня 2013.
  2. ↑ Погода в селі Ладижинка. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 12 лютого 2008.
  3. ↑ село Ладижинка — Геопортал адміністративно-територіального устрою України[недоступне посилання з липня 2019]
  4. ↑ Ładyżynka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 571. (пол.)
  5. ↑ Вільна Україна (Умань), 1917, № 26
  6. ↑ Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 27 січня 2013.
  7. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. ↑ Организації району «Ладижинка» / Довідник адміністративних районів України B2BToday.com.ua. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 24 січня 2013.
  9. ↑ Ладижинська сільська рада. Результати виборів сільських, селищних, міських голів
  10. ↑ Ладижинська сільська рада. Результати виборів депутатів ради
  11. ↑ Черкаська область — одномандатний виборчий округ № 200. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 24 січня 2013.
  12. ↑ Результати голосування по дільницях: № округу 199, № виборчої дільниці 56
  13. ↑ Результати голосування по дільницях ТВО № 203, Черкаська область. Дільниця № 57. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004
  14. ↑ Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 205, Черкаська область. Дільниця№ 57. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року
  15. ↑ Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 205, Черкаська область. Дільниця№ 57. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року
  16. ↑ Результати голосування по дільницях ТВО № 203, Черкаська область. Дільниця№ 61. Вибори Президента України 17 січня 2010 року
  17. ↑ Результати голосування по дільницях ТВО № 203, Черкаська область. Дільниця№ 61. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року
  18. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 200, Черкаська область. Дільниця№ 710622
  19. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 200, Черкаська область. Дільниця№ 710622
  20. ↑ рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ладижинка


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «4.О.Ф. Савін. Історія Ладижинки зтнайдавніших часів до початку третього тисячоліття . 2012 р.», але не знайдено відповідного тегу <references group="4.О.Ф. Савін. Історія Ладижинки зтнайдавніших часів до початку третього тисячоліття . 2012 р."/>

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ладижинка&oldid=41953782