Вікіпедія

Лавриненко Сергій Дмитрович

український футболіст і тренер

Сергі́й Дми́трович Лаврине́нко (нар. 17 лютого 1975, Орджонікідзе[1], Українська РСР, СРСР) — український футбольний тренер, колишній футболіст, що виступав на позиції захисника.

Ф
Сергій Лавриненко
Сергій Лавриненко
Сергій Лавриненко
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Дмитрович Лавриненко
Народження 17 лютого 1975(1975-02-17) (49 років)
  Орджонікідзе, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 187 см
Вага 75 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Україна ДЮСШ Орджонікідзе
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993–2000 Україна «Зірка» 176 (1)
1993 →  Україна «Сіріус» 3 (0)
1997–2000 →  Україна «Зірка-2» 13 (0)
2000–2003 Україна «Металург» З 21 (0)
2000–2003 →  Україна «Металург-2» 33 (4)
2000 →  Україна «СДЮШОР-Металург» 1 (0)
2002 →  Україна «Миколаїв» 13 (0)
2004 Україна «Зірка» 9 (0)
2004 Україна «Олімпія ФК АЕС» 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014–2016 Україна «Зірка»
2016–2022 Україна «Інгулець»
2023 Україна «Верес»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 12 грудня 2023.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лавриненко.

Ігрова кар'єра ред.

У футбол почав грати в ДЮСШ міста Орджонікідзе. Перші тренери — Валерій Кулицький і Геннадій Сєвєров[1].

У лютому 1993 року тренер Микола Федоренко, будучи сам родом з Орджонікідзе, запросив Лавриненка та Євгена Римшина з ДЮСШ свою команду — кіровоградську «Зірку-НІБАС»[1]. У квітні того ж року Сергій дебютував у другій лізі, а вже в листопаді, разом з Федоренком, відправився у «Сіріус» (Жовті Води). Відігравши в цій команді три матчі, Лавриненко знову повернувся в «Зірку», яку очолив Олександр Іщенко[1]. Під керівництвом цього тренера кіровоградська команда за два сезони прорвалася з Другої ліги у Вищу і потім міцно закріпилася в ній. Дебют Лавриненко у вищому дивізіоні відбувся 25 липня 1995 року в грі проти столичного ЦСКА. Всього ж у «вишці» за кіровоградців Сергій зіграв понад 100 матчів[1].

Із 2000 по 2003 роки виступав у вищій лізі в складі запорізького «Металурга». Коли команду очолював Мирон Маркевич, Лавриненко регулярно виходив у стартовому складі. Після відставки Мирона Богдановича Сергій більше грав у дублі та в оренді за «Миколаїв».

У 2004 році повернувся в «Зірку», де у 29 років завершив ігрову кар'єру через травми.

Тренерська кар'єра ред.

У 2005 році закінчив факультет фізичного виховання Кіровоградського педагогічного університету ім. В. Винниченка, а у 2010 році — і магістратуру в цьому ж навчальному закладі[2].

Після закінчення ігрової кар'єри Сергій Дмитрович вирішив зайнятися приватним підприємництвом, але незабаром зрозумів, що це не його. Трохи погравши на аматорському рівні за знаменський «Локомотив», він із 1 вересня 2009 року розпочав працювати тренером у кіровоградській футбольній школі «Спартак-2002», де тренував юнаків 1998 року народження[3].

З 1 липня 2010 року працював тренером, а потім і завучем школи «Зірка-Спартак».

У 2011 році очолив кіровоградську ДЮСШ № 2, паралельно працюючи в Академії ФК «Зірка»[4].

З 18 жовтня 2014 року працював тренером кіровоградської «Зірки», а 12 листопада 2014 року призначений виконувачем обов'язків головного тренера «Зірки»[5]. У жовтні 2015 року отримав тренерський диплом УЄФА категорії «А» й 1 листопада став головним тренером клубу. Під керівництвом Лавриненко у 2016 році кіровоградська команда стала чемпіоном Першої ліги і здобула право виступати у Прем'єр-лізі України, а Лавриненко ввійшов в історію команди як людина, яка виводила «Зірку» у Вищу лігу (Прем'єр-лігу) і як футболіст, і як головний тренер.

31 серпня 2016 року офіційно очолив «Інгулець» з Першої ліги[6]. 2019 року «Інгулець» з Лавриненком сенсаційно дістався фіналу Кубка України, де поступився «Шахтарю», тим не менш зумів встановити досягнення, ставши першим тренером в історії українського футболу, який вийшов у фінал кубка України з другого за рангом дивізіону країни[7]. Наступного року Лавриненко посів з «Інгульцем» 3 місце у чемпіонаті і допоміг команді вперше в історії вийти до Прем'єр-ліги[8]. За підсумками дебютного сезону в еліті підопічні Лавриненка стали 12-ми та зберегли прописку у вищому дивізіоні, а після першої половини наступного сезону, який не було завершено через російське вторгнення, команда посідала 14 місце серед 16 команд.

Свій третій сезон в українській еліті підопічні Сергія Лавриненка розпочали невдало, на старті сезону видавши 9-матчеву безвиграшну серію, перервати яку вдалося лише 8 листопада сенсаційною перемогою над «Зорею» (1:0). Проте вже наступного туру петрівці програли «Металісту 1925» (1:2) і опустились на останню, 16-у, сходинку у турнірній таблиці[9]. В результаті 13 листопада 2022 року Лавриненко був звільнений з посади головного тренера Інгульця[10]. Всього від часу дебюту «Інгульця» в УПЛ Лавриненко керував діями своїх підопічних у всіх 53-х матчах, у яких здобув 9 перемог, 19 нічиїх та 25 разів поступився.

16 червня 2023 року підписав трирічний контракт з рівненським «Вересом». До кінця року під його керівництвом клуб провів 18 офіційних матчів (16 в УПЛ і 2 у Кубку України). Команда здобула 3 перемоги (2 у чемпіонаті і 1 у Кубку), 6 разів зіграла унічию і програла 9 матчів (8 у чемпіонаті і 1 у Кубку). Різниця м’ячів: 18-30 (у чемпіонаті: 15-26, у Кубку України: 3-4). По завершенні осінньої частини, 12 грудня Лавриненко був звільнений з посади, коли команда посідала передостаннє 15 місце[11].

Тренерська статистика
Команда Турнір Посада Сезон І В Н П М О
ФК «Зірка» 1 Ліга В.о. тренера 2014-15 14 10 3 1 21-7 33
1 Ліга Головний тренер (з 1.11.2015) 2015-16 29 19 5 5 49-22 62
УПЛ Головний тренер 2016-17 4 0 1 3 4-10 1
Загалом за «Зірку» 47 29 9 9 74-39 96
«Інгулець» 1 ЛІГА Головний тренер 2016-17 28 9 7 12 29-37 34
2017-18 34 21 6 7 46-20 69
2018-19 28 11 9 8 35-32 42
2019-20 30 17 9 4 47-22 60
УПЛ 2020-21 25 5 11 9 24-36 26
2021-22 17 3 4 10 13-28 16
2022-23 11 1 4 6 9-16 7
Загалом за «Інгулець» 173 67 50 56 203-191 251

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д Сергій Лавриненко: «Якби не випадковість, навряд чи став би футболістом» (укр.). FCMetallurg.zp.ua. 11 квітня 2001. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 27 липня 2016.
  2. ↑ Страницы истории «Звезды»:они прокладывали путь в высшую лигу (часть 3) (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 27 липня 2016.
  3. ↑ Олег Блохін, Сергій Ларін та Микола Онул відкрили ДЮСШ «Зірка-Спартак» (укр.). Офіційний сайт ПФЛ України. 29 травня 2010. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 27 липня 2016.
  4. ↑ «Зірка» офіційно представила нове керівництво клубу (укр.). UA-футбол. 26 жовтня 2011. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 27 липня 2016.
  5. ↑ Виконувач обов'язків головного тренера «Зірки» — Сергій Лавриненко. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
  6. ↑ Сергій Лавриненко — головний тренер «Інгульця». Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
  7. ↑ Клуб Першої ліги "Інгулець" сенсаційно вийшов у фінал Кубка України з футболу. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
  8. ↑ "Минай" та "Інгулець" вийшли в УПЛ. 24 Канал (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
  9. ↑ Сливченко, Олексій. Жертва довічного контракту. Чи правий Поворознюк, звільнивши Лавриненка. Спорт.ua (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
  10. ↑ ОФІЦІЙНО. Лавриненко звільнений з посади головного тренера Інгульця. Спорт.ua (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
  11. ↑ Wanzha, Evhen. Лавриненко залишив «Верес». ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 12 грудня 2023.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лавриненко Сергій Дмитрович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лавриненко_Сергій_Дмитрович&oldid=41124323