Лабин

місто в Істрійській жупанії Хорватії

Ла́бин (хорв. Labin, італ. Albona) — місто в Хорватії, у східній частині півострова Істрія. Населення міста — 5 806 осіб (2021).

Лабин
хорв. Labin
Прапор
прапор
Основні дані
45°05′ пн. ш. 14°07′ сх. д. / 45.083° пн. ш. 14.117° сх. д. / 45.083; 14.117Координати: 45°05′ пн. ш. 14°07′ сх. д. / 45.083° пн. ш. 14.117° сх. д. / 45.083; 14.117
Країна  Хорватія
Регіон Істрійська жупанія
Район муніципалітет
Столиця для Лабінська республіка (історичне невизнане державне утворення)
Площа 72,3 км²[1] і 7,3 км²[1]
Населення 5 806 (2021)
Агломерація 14 424 (2021)
Висота НРМ 320  м
Міста-побратими Бая, Манцано, Карбонія
Телефонний код (385) 052
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів PU
GeoNames 3196834
OSM 226351 ·R (Істрійська жупанія)
Поштові індекси 52220
Міська влада
Мер міста Вальтер Главичич
Вебсайт labin.hr
Мапа
Мапа
Лабин. Карта розташування: Хорватія
Лабин
Лабин
Лабин (Хорватія)


CMNS: Лабин у Вікісховищі

Загальні відомості ред.

Лабин розташований на шосе Пула — Рієка за 5 кілометрів від узбережжя затоки Кварнер. Стара частина Лабина знаходиться на вершині пагорбу заввишки 320 метрів. Нові квартали міста (Подлабин), розташовані біля підніжжя. Багато років Лабин був головним вугледобувним центром Хорватії, однак поступово всі шахти закрили (остання — в 1989 р.). Тепер головна стаття доходів міста — туризм.

На узбережжі, за 5 кілометрів від міста розташований відомий курорт Рабаць.

Історія ред.

 
Старе місто Лабина

Лабин був заснований як римське поселення Албона; в Середні віки він був одним із перших міст в Істрії, хто визнав владу Венеції — в 1430 р. венеційське правління залишило помітний слід в архітектурі міста, по периметру міста були зведені потужні оборонні споруди.

В 1920 р. місто разом зі всією Істрією увійшло до складу Італії. В 1921 р. в місті була проголошена Лабинська республіка, придушена військами. Це повстання вважається першим антифашистським виступом у світі та найважливішою подією в історії лабинських гірників. Після Другої світової війни перейшов до Югославії. З 1991 р. — в складі незалежної Хорватії.

Див. також Історія Істрії

Населення ред.

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 11 642 осіб[2]. Населення самого міста становило 6 893 осіб.[2]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення міста[3]:

Населені пункти ред.

Крім міста Лабин, до громади також входять:

Клімат ред.

Середня річна температура становить 13,30°C, середня максимальна – 25,87°C, а середня мінімальна – 0,82°C. Середня річна кількість опадів – 1050 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 9,46 9,17 12,23 15,28 20,41 24,72 25,87 25,67 21,17 16,70 11,97 9,35
Середня температура, °C 5,28 5,00 8,05 11,11 16,22 20,56 22,98 22,78 18,28 13,81 9,08 6,45
Середній мінімум, °C 1,10 0,82 3,88 6,92 12,05 16,36 20,08 19,88 15,38 10,92 6,18 3,56
Норма опадів, мм 84 69 76 80 71 82 56 81 96 122 131 102
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.92 3.14 3.19 3.05 2.74 2.62 2.58 2.60 2.72 3.01 3.24 3.18
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4571 7446 10728 15292 19508 21233 22187 19311 14243 9213 4996 3877
Джерело: [4][5]

Пам'ятки ред.

 
Фасад церкви св. Марії
  • Церква св. Марії — збудована в XIV ст., повністю перебудована у XVI — XVII ст.. На найвищій точці лабинського пагорба споруджено дзвіницю 1623 р.
  • Палац Баттіала-Лазаріні бароковий палац першої половини XVIII ст., поряд знаходиться каплиця св. Степана XVIII ст..
  • Преторіанський палац XV ст. розташований на центральній площі старого міста.
  • Міські мури  — споруджені в XIV ст., пізніше неодноразово перебудовувались.

Відомі особистості ред.

У місті народився:

Примітки ред.

  1. а б Register of spatial units of the State Geodetic Administration of the Republic of Croatia
  2. а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  3. а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 червня 2018.
  4. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 23 червня 2022.
  5. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання ред.