Кільця Рашига
Кільця Рашига — шматки труби (приблизно рівні за довжиною і діаметром), використовувані у великих кількостях, як ущільнювальний шар в колонках для дистиляції та інших інженерних хімічних процесах. Вони, як правило, керамічні або металеві і забезпечують велику площу поверхні в межах робочих об’ємів апаратів і насадних колон для взаємодії між рідиною і газом або парою. Вони також використовуються у реакційних рідинних середовищах для покращення теплообміну, можуть використовуватись: при виділенні газів з рідинного середовища; для очищення газу в очисниках транспортних газогенераторних установок,[1][2] сітчастих газових фільтрах на підприємствах,[3] в масляних промислових фільтрах для тонкої очистки повітря від пилу при початковій запиленості не більше 20 мг/м3,[4] для очиски технологічних газів,[5][6] є незамінними в процесах нафтопереробки при розділенні продукту на фракції; в процесах очищення від складових шляхом поглинання рідиною, для глубокого видалення з води вуглекислого газу і сірководню.
Кільця Рашига були названі на честь їх винахідника, німецького хіміка Фрідріха Рашига.[7] Використання їх дозволило Рашигу, при виконанні дистиляції, набагато збільшити ефективність, ніж його конкурентам з використанням фракційної конденсаційної колони з лотків.[7]
У ректифікаційній колоні, рефлюкс або конденсована пара біжить вниз по колоні, і охоплює поверхню кілець, в той час як пара з кип'ятильника йде вгору по колоні. Пари і рідини переходять одне в одного в протитоку в невеликому просторі і прагнуть до рівноваги. Таким чином, менш леткі речовини, як правило, йдуть вниз, а вгору — більш леткі речовини.
Кільця Рашига також використовуються для пристроїв, в яких газ і рідина направляються в контакт з метою поглинання газу; як опора для біоплівки в біологічних реакторах.
Кільця Рашига з боросилікатного скла іноді використовуються в роботі з ядерними матеріалами, де вони використовуються всередині резервуарів та цистерн, що містять розчини, що розщеплюються, наприклад, розчини збагаченого уранілнітрата, які виступаючи як поглиначі нейтронів запобігають потенційним аваріям критичності.[8]
Примітки ред.
- ↑ Инж. А.Введенский. Новый четырехосный газогенераторный автобус // «За рулем» — 1935. — №02 (с.: 18)
- ↑ Механизация и електрификация социалистического сельского хозяйства. — Всесоюзный - Научно-исследовательский институт електрификаций сельского хозяйства, 1940
- ↑ Курюкин С.А. Системы газоснабжения предприятий. — Гостоптехиздат, 1962
- ↑ Эрлихман С.Я. - Справочник по специальным работам. Наладка, регулировка и эксплуатация систем промышленной вентиляции. — М.: Госстройиздат, 1962
- ↑ Очистка технологических газов. Изд. 2-е, пер. и доп. М., «Химия», 1977
- ↑ Бернер Г. Я. Технология очистки газа за рубежом. Справочник. — Москва: Новости теплоснабжения, 2006. — 260 с.; ил.
- ↑ а б Andrea Sella (2008). "Raschig's Rings [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]". Chemistry World 5 (9): 83.
- ↑ Oak Ridge Associated Universities [Архівовано 20 травня 2012 у Wayback Machine.] Raschig Rings for Criticality Control (1980s)