Ку́ртка — короткий верхній одяг, наглухо застібуваний[1]. Сучасні куртки виготовляють з водонепроникних тканин, шкіри, деніму. Іноді їх споряджають блискавкою й каптуром.

Куртка з вичиненої шкіри

Етимологія ред.

Слово куртка походить з ранішого курта, яке запозичене через посередництво пол. і угор. kurta з середньолатинської мови, де curtus означало «короткий одяг» (первісне значення — «короткий»). Менш ймовірна тюркська етимологія: від тур. kürtä («короткий одяг»)[2].

Види ред.

Примітки ред.

  1. Куртка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.