Купроаурид
Купроаури́д (рос. купроаурид,англ. cuproauride; нім. Cuproaurid) — Аурикуприд - природний сплав золота і міді. Відкритий в Au-родовищі на горі Карабаш, Соймонівська долина (річка Сак-Елга[ru]), Південний Урал; зараз родовище відоме під назвою «Золота Гора» (інші назви: прійськ № 9, Карабаське родовище медистого золота[4][5]); воно знаходиться на околиці міста Карабаш[6][7]. Цей уже відпрацьований об'єкт по-своєму унікальний: інтерметаліди системи Au-Cu тут були головними рудними мінералами, локалізуючись у родингітових тілах серед серпентинітів. Докладний мінералогічний опис «медистого золота» з Карабаша дано М. П. Ложечкіним в 1935 і 1939 рр.
| Купроаурид | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | сумнівний (Q)[d][1] |
| Абревіатура | Cua[2] |
| Хімічна формула | AuCu3 |
| Nickel-Strunz 10 | 1.AA.10a |
| Ідентифікація | |
| Колір | Жовтувато-рожевий |
| Спайність | Ні |
| Твердість | 2—3 |
| Блиск | Металічний |
| Прозорість | Непрозорий |
| Колір риси | Жовтий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
мідь[3], золото[3] |
| Особливі характеристики | Ковкий |
Загальний опис ред.
Аналог купроауриду — аурикуприт.
За складом близький до мідистого золота — AuCu3. Під мікроскопом звичайно виявляються два компоненти: мідисте золото і золотиста мідь. Густина складає 11,5 г/см³
Ковкий.
Зустрічається в золоторудних родовищах.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б P L. M. New data on the chemical composition of «gold cupride» // Proceedings of the [Russian] Academy of Sciences / под ред. В. Е. Фортов — Наука, 1939. — Т. 24. — С. 451–454. — 4 с. — ISSN 0869-5652
- ↑ Прийск № 9 «Золотая Гора» [Архівовано 2020-09-25 у Wayback Machine.] // иллюстрированная статья от 16.10.2011 г. на сайте «Минералы Урала».
- ↑ Ложечкин М. П. Карабашское месторождение медистого золота // Труды Уральского филиала АН СССР, вып. 4, № 37, 1935 г.
- ↑ Плетнев П. А. Генетическая минералогия медистого золота гидротермальных месторождений на примере Золотой горы: Урал [Архівовано 2012-04-27 у Wayback Machine.] // Диссертация по ВАК 25.00.05, 2002 г. 211 с.
- ↑ Спиридонов Э. М., Плетнев П. А. Месторождение медистого золота Золотая Гора (О «золото-родингитовой» формации) / Глава 5 Геология месторождения Золотая Гора [Архівовано 2021-03-07 у Wayback Machine.] // М.: Научный мир, 2002. — 220 с. ISBN 5-89176-169-6.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Купроаурид // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Купроаурид // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.