Кукоба Анатолій Тихонович
Куко́ба Анато́лій Ти́хонович (8 листопада 1948, Полтава — 17 січня 2011, Полтава) — радянський та український політик. Останній голова виконавчого комітету Полтавської міської ради за часів СРСР та перший Міський голова Полтави часів незалежності.
| Анатолій Тихонович Кукоба | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народився |
8 листопада 1948 Полтава | |||||
| Помер |
17 січня 2011 (62 роки) Полтава | |||||
| Громадянство |
 Україна | |||||
| Діяльність | політик | |||||
| Членство | Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання | |||||
| Посада | народний депутат України[1] і народний депутат України[2] | |||||
| Партія | Партія регіонів | |||||
| Діти | Ганна | |||||
| Нагороди |
| |||||
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 4-го скликання | |||
| безпартійний | 14 травня 2002 | — | 25 травня 2006 |
| 5-го скликання | |||
| Партія регіонів | 25 травня 2006 | — | 23 листопада 2007 |
Життєпис ред.
Народився в м. Полтаві, в робітничій сім'ї. Навчався в Полтавській загальноосвітній школі № 2. Закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут, інженер-будівельник. Трудову діяльність розпочав робітником. Після закінчення інституту та служби у Збройних силах працював майстром, інженером, начальником будівельної організації. З 1977 р. перебував на виборних посадах у місцевих органах влади, де здебільшого вів питання капітального будівництва.
У квітні 1990 р. очолив Полтавську міську раду. Обіймав посаду протягом п'яти каденцій (1990, 1994, 1998, 2002, 2006 рр.). Попри поширену помилку, він не є міським головою, що 5 разів обирався на посаду. У 1990 та 1994 роках Анатолій Кукоба обирався головою Полтавської міської ради, голосуванням депутатів, відповідно до Закону УРСР «Про міську, районну в місті Раду депутатів трудящих Української РСР»[3] а в 1998, 2002 та 2006 роках — міським головою (згідно з новим законом «Про місцеве самоврядування в Україні»).[4] Народний депутат України 4 і 5 скликань, голова Полтавської обласної державної адміністрації[5][6]. Член Партії регіонів.
Анатолій Кукоба виступив ініціатором спорудження в Полтаві у 2006 році відомого нині пам'ятника галушці[7].
Помер у м. Полтаві.
Оцінка діяльності ред.
Фігура Анатолія Кукоби неоднозначно сприймається полтавцями. З одного боку за його каденцій місто було одним з кращих в Україні за рівнем благоустрою та чистоти, і деякі видання вважають його одним з кращих міських голів України за часів Незалежності.[8] В той же час, йому дорікають знищенням ряду архітектурних пам'яток міста[9] правовим нігілізмом та фальсифікацією місцевих виборів[10], корупцією під час тендерних процедур та непрозорою процедурою приватизації комунального майна[11]. Саме за правління Кукоби будівлю Полтавського кадетського корпусу було продано невідомому інвестору з Ізраїля, результатом чого стало руйнування архітектурної пам'ятки. У 2002 році, після обрання Народним депутатом України IV скликання, незважаючи на вимоги закону не склав повноваження міського голови, а суміщав дві посади. Внаслідок цього практично не перебував в місті, а всю роботу виконували його заступники.
У березні 2016 року на сайті Полтавської міської ради була зареєстрована петиція про заборону перейменування вулиць міста на честь Анатолія Кукоби, у зв'язку з його членством в Комуністичній партій та Партії регіонів, а також знищенням історичної спадщини.[12]. Проте вона не набрала необхідної кількості голосів.
Вшанування пам'яті ред.
У 2012 році біля школи № 2, в якій він навчався, було відкрито пам'ятник Анатолію Кукобі.[13]
У 2016 році, в рамках декомуніазції, вулицю Пролетарську було перейменовано на вулицю Анатолія Кукоби.
Нагороди ред.
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (29 грудня 2004) — за визначний особистий внесок у становлення незалежної Української держави, багаторічну плідну роботу в органах місцевого самоврядування та активну законотворчу діяльність[14]
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (23 вересня 1999) — за значний особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста Полтави, вагомі трудові здобутки[15]
- Заслужений будівельник України (8 серпня 1997) — за значний особистий внесок у спорудження об'єктів промислового, цивільного і соціально-культурного призначення, підвищення ефективності будівельного виробництва[16]
- Державна премія України в галузі архітектури 2000 року — за комплексну реконструкцію історичного центру міста Полтави (у складі колективу)[17]
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (21 вересня 2000) — за вагомий особистий внесок у соціально економічний розвиток м. Полтави, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[18]
Примітки ред.
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 12 травня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Указ Президента України від 2 листопада 1999 року № 1431/99 «Про призначення А. Кукоби головою Полтавської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 14 березня 2000 року № 462/2000 «Про звільнення А. Кукоби з посади голови Полтавської обласної державної адміністрації»
- ↑ [1] [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] // повідомлення за 1 квітня 2006 року на Gazeta.ua [Архівовано 2 травня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ В Україні склали рейтинг кращих мерів. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
- ↑ Трегубов В. О., Бєлявська О. Ю. Войовничий вандалізм як принцип ставлення до архітектурних пам'яток Полтави
- ↑ ВУЛИЦЯ ПРОЛЕТАРСЬКА, РІЗДВЯНА ЧИ ІМЕНІ КУКОБИ?. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 12 травня 2018.
- ↑ Кукоба. Легенда про великого комунальника. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
- ↑ ЗВЕРНЕННЯ: Про заборону на перейменування вулиці Пролетарської та інших вулиць Полтави на честь Анатолія Кукоби. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
- ↑ У Полтаві відкрили пам'ятник Анатолію Кукобі (фото). Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
- ↑ Указ Президента України від 29 грудня 2004 року № 1575/2004 «Про нагородження А. Кукоби орденом князя Ярослава Мудрого»
- ↑ Указ Президента України від 23 вересня 1999 року № 1206/99 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, організацій і установ міста Полтави»
- ↑ Указ Президента України від 8 серпня 1997 року № 768/97 «Про присвоєння почесних звань України працівникам будівельних організацій та підприємств будівельної індустрії»
- ↑ Указ Президента України від 12 червня 2000 року № 780/2000 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2000 року»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2000 року № 1453-2000-п «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
Посилання ред.
- Біографія Анатолія Кукоби [Архівовано 23 січня 2011 у Wayback Machine.]
- сайт ВРУ
- Войовничий вандалізм як принцип ставлення до архітектурних пам'яток Полтави
- Анатолій Кукоба продовжує залишатися еталоном мера Полтави [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Головні події з історії Полтави при правлінні Анатолія Кукоби [Архівовано 13 травня 2018 у Wayback Machine.]
| Попередник: | Голови Полтавської облдержадміністрації 1999 — 2000 |
Наступник: |
| Колесніков Олександр Олександрович |
Томін Євген Фролович |
| Попередник: | 1-й Міський голова Полтави 1998 — 2006 |
Наступник: |
| посаду відновлено | Матковський Андрій Всеволодович |