Кріс Коннор
Кріс Конор (англ. Chris Connor; 8 листопада 1927, Канзас — 29 серпня 2009, Томс Рівер)[1] — американська джазова співачка.
| Кріс Конор | |
|---|---|
| Chris Connor | |
 | |
| Кріс Конор у 1957-му | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Мері Джин Луценгайзер (Mary Jean Loutsenhizer) |
| Дата народження | 8 листопада 1927 |
| Місце народження | Канзас, Міссурі (штат) |
| Дата смерті | 29 серпня 2009 (81 рік) |
| Місце смерті | Томз Рівер, Нью-Джерсі |
| Причина смерті | злоякісна пухлина |
| Роки активності | 1946—2002 |
| Громадянство | США |
| Національність | американка |
| Професія | джазова співачка |
| Освіта | Музичний коледж Канзас сіті |
| Співацький голос | джазовий вокал |
| Інструменти | кларнет |
| Мова | англійська |
| Жанр | джаз |
| Псевдоніми | Кріс Конор |
| Гурт | Snowflakes, Stan Kenton Band |
| Лейбл | Atlantic Records, Capitol Records, FM Records, ABC/Paramount Records, JVC |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Справжнє ім'я Мері Джин Луценгайзер (Mary Jean Loutsenhizer), народилась у Канзасі, Місурі, батько Клайд Луценхайзер (1882—1949), мати Мейбел І. Ширлі (1896—1941). Протягом восьми років у школі та коледжі вчилась грати на кларнеті і досягла в цьому неабияких успіхів.[2]
Ранні роки ред.
Після смерті матері у 1941 році, батько співачки, якому тоді було 59, не міг доглядати за донькою. Кріс переїхала до своєї старшої заміжньої сестри, яка і опікувалась її вихованням. Перший виступ на публіці відбувся 1945 року на випускному в Коледжі в місті Джеферсон. Кріс виконала пісню «Amor», що була дуже схвально зустрінута аудиторією. Після цього Кріс вирішила стати співачкою.
Вона лишилась у Канзас-Сіті, працюючи в основний час стенографісткою, а на вихідних займалась співами. Першою серйозною роботою Кріс була участь у гурті Університету Місурі.[3] Після кількох переїздів у 1946–47 роках, Кріс переїжджає до Нью-Йорка з наміром вести життя, сповнене лоску.
Початок кар'єри ред.
У новому місті Конор спочатку не могла знайти роботу співачки, тому влаштувалась працювати стенографісткою. Наступні 7 тижнів вона безуспішно шукала будь-яку роботу, пов'язану із співом. Через нестачу грошей, Конор вигнали з готелю, де вона жила, а щоб заплатити за її проживання, працівники готелю забрали всі її власні речі, в тому числі зимнє пальто. Згодом Кріс зустріла чоловіка, який знав лідера оркестру Клода Торнгіла, Джо Ґріна. Торнгіл шукав нову співачку, яка б приєдналась до його нового гурту, Snowflakes.
Кріс приєдналась до гурту Торнгіла і вирушила з музикантами в тур по США, а також почала записувати спільні пісні. За весь час, що Кріс провела з гуртом Snowflakes, її голос було записано лише двічі: у піснях «There's a Small Hotel» та «I Don't Know Why», обидві датовані 1949 роком.
Кріс продовжувала гастролювати з Торнгілом до березня 1952 року, коли вона приєдналась до великого гурту Джері Волда (Jerry Wald), записавши разом з ним п'ять пісень: «You're the Cream in My Coffee», «Cherokee», «Pennies from Heaven», «Raisins and Almonds» та «Terremoto». Згодом вона приєдналась до Клода Торнгіла у жовтні 1952 року для радіотрансляції з готелю Statler Hotel, що у Нью-Йорку. Конор заспівала чотири пісні: «Wish You Were Here», Come Rain or Come Shine", «Sorta Kinda» та «Who Are We to Say».[4]
В лютому 1953-го, коли Конор співала на прямій радіотрансляції з готелю Roosevelt Hotel, Джун Крісті (June Christy), що пізніше стала вокалісткою у бенді Стена Кентона (Stan Kenton), випадково почула її голос. До 1952-го гурт вже змінив кількох співачок у пошуках жіночого вокалу. В кінці того ж року 1952 Крісті порадила Кріс Конор на своє місце в гурті для виконання жіночих партій.
В лютому 1953 року Кріс приєдналась до виступів і записів разом.
11 лютого 1953 року Конор записала свій альбом із гуртом Стена Кентона. Перша пісня, «And The Bull Walked Around, Ole», посіла № 30 у музичному чарті Billboard. Інші пісні, що записані з гуртом, це «Baia», «Jeepers Creepers», «If I Should Lose You», «I Get A Kick Out Of You», «Nobody Knows The Trouble I've Seen» та пісня, що назавжди стала пов'язана з іменем співачки, «All About Ronnie».
Вже в червні 1953 року Кріс сильно втомилась від постійних поїздок і виступів. Вона насподівано покинула гурт Кентона і восени 1953 року повернулась до Нью-Йорка. Незабаром Кріс почала співпрацювати з Монті Кей (Monte Kay), який став її менеджером і знайшов роботу для неї в Birdland. Одного разу, прямо після нічного виступу, власник лейблу Bethlehem Records, Ґас Вайлді (Gus Wildi) запропонував Кріс контракт.
Розквіт кар'єри ред.
У 1953 року Кріс співпрацювала з лейблом and, а у 1954 році випустила подвійний альбом, що складався з Chris Connor Sings Lullabys of Birdland та Chris Connor Sings Lullabys for Lovers. У свої 26 Кріс стала сольною співачкою, що продала найбільше копій на Bethlehem Records, тож лейбл наполегливо запрошував її продовжити записи. У 1955 році Bethlehem Records випустив продовження, альбом під назвою Chris. Ще один повноцінний альбом This is Chris and Lullabys Of Birdland було видано на цьому ж лейблі у 1957 році.
У 1955 році, коли контракт закінчився, Кріс підписала інший із Atlantic Records. Таким чином Конор стала першою не чорношкірою джазовою співачкою, що співпрацювала з цим лейблом.
Робота на Atlantic дозволяла Кріс вибирати пісні, які співати, а також музикантів, з якими вона хотіла б працювати. З 1956 до 1962 року Конор працювала з найкращими продюсерами, аранжувальниками та музикантами, що були в професійній джазовій індустрії.
У 1962 році вийшов останній альбом Кріс на Atlantic (No Strings — An After Theatre Version) і вона вирішила не продовжувати співпрацю з компанією. Монті Кей відкрив власний рекордінговій лейбл і запропонував Кріс бути першою, з ким він би підписав контракт. Її перший альбом для FM Records, Chris Connor at the Village Gate (1963), зустріли досить холодно, і він не зміг досягти успіху попередніх дисків Кріс. Другий альбом, A Weekend in Paris (1964), було надіслано до багатьох радіостанцій, але так і не випущено на диску через банкрутство лейблу.
У 1960-70 роки Кріс записує пісні для різних лейблів. 1965 року на ABC/Paramount Records вона видає збірку Sings Gentle Bossa Nova і Now! у 1966 році. У 1969 році вийшов її єдиний альбом на японському лейблі JVC, Chris Connor Softly and Swinging. Наступні записи виходили на Stanyan Records у 1971 році, Sony Japan у 1977 році, Progressive Records у 1978 році і японському Lobster Records у 1979 році.
Останні роки ред.
Останні записи Конор зробила на початку 2000-х, це були три альбоми для HighNote Records. Студійна робота у квітні 2002-го вийшла в альбомі Everything I Love у 2003 році, це був її останній альбом. Останній виступ Кріс провела за місяць, 17 та 19 травня 2002 року, його запис побачив світ під назвою I Walk with Music у 2002-му.[5]
Останні роки Конор провела у містечку Томз Рівер, що в Нью-Джерсі. Час від часу вона виступала в Нью-Йорку та околицях. Їй належали права на обидва альбоми, видані на ABC та Paramount Records, вона хотіла у майбутньому видати їй збіркою на CD.
Кріс Конор померла від раку 29 серпня 2009 року, їй був 81 рік. Вона жила з племінником і давнім другом і менеджером Лорі Маскарелле (Lori Muscarelle).[1][6]
Дискографія ред.
Хіти ред.
Конор вдалося тричі з різними піснями потрапити до списку найпопулярніших музичних чартів тих часів (All About Ronnie став радіо-хітом у 1953-му, але не брав участі у чарті в журналі Billboard).
- «And the Bull Walked Around, Ole» (записана з Stan Kenton Orchestra) і зайняла № 30, 1953 р.
- «I Miss You So», Atlantic single 1105, № 34 у 1957 р.
- «Trust in Me», Atlantic single 1138, № 95, 1957 р.
Альбоми ред.
| Лейбл | Назва | Формат | Реліз |
|---|---|---|---|
| Bethlehem Records | Chris Connor Sings Lullabys Of Birdland | 10" LP/CD | 1954 |
| Chris Connor Sings Lullabys For Lovers | |||
| This Is Chris | 12" LP/CD | 1955 | |
| Bethlehem's Girlfriends (разом з Джулі Лондон та Кармен МакРей) | 1956 | ||
| Chris (a.k.a The Rich Sound of Chris Connor) | 1957 | ||
| Chris Connor Sings Lullabys Of Birdland | |||
| Nina Simone And Her Friends | 1959 | ||
| Atlantic Records | Chris Connor (mono) | 1956 | |
| He Loves Me, He Loves Me Not | |||
| I Miss You So | 1957 | ||
| Chris Connor Sings The George Gershwin Almanac of Song | |||
| A Jazz Date With Chris Connor | 1958 | ||
| Chris Connor (stereo) | |||
| Chris Connor Sings Ballads of the Sad Café | 1959 | ||
| Witchcraft | |||
| Chris in Person | |||
| A Portrait of Chris | 1960 | ||
| Double Exposure (with Maynard Ferguson) | 1961 | ||
| Free Spirits | 1962 | ||
| No Strings (with Bobby Short, Herbie Mann, and LaVerne Baker) | |||
| Atlantic Records (Японія) | The Best of Chris Connor | 12" LP/CD | 1963 |
| Misty | 1975 | ||
| Roulette Records | Two's Company (with Maynard Ferguson) | 1961 | |
| FM Records (Jazz/Folk) | Chris Connor at the Village Gate, Early Show and Late Show | 1963 | |
| A Weekend in Paris | 1964 | ||
| ABC-Paramount Records | Chris Connor Sings Gentle Bossa Nova | 1965 | |
| Now! | 1966 | ||
| JVC Records (Японія) | Softly and Swinging | 1969 | |
| Stanyan Records | Sketches | 1971 | |
| CBS/Sony Records (Японія) | Chris Moves | 1977 | |
| Progressive Records (Японія) | Sweet and Swinging | 1978 | |
| Lobster Records (Японія) | Alone Together | 1979 | |
| Stash Records | Love Being Here With You | 1983 | |
| Applause Records | Chris Connor Live | 12" LP | 1983 |
| EMI Music Japan | Three Pearls (з Carol Sloane та Ernestine Anderson) | 1984 | |
| Contemporary Records | New Again | 1987 | |
| Classic | |||
| Alfa Records (Японія) | As Time Goes By | 1991 | |
| Angel Eyes | |||
| My Funny Valentine | 1993 | ||
| Blue Moon | 1995 | ||
| Highnote Records | Haunted Heart | 2001 | |
| I Walk With Music | 2002 | ||
| Everything I Love | 2003 |
Популярність ред.
Журнал Billboard у 1955 році писав про перші два альбоми співачки Sings Lullabys of Birdland та Sings Lullabys for Lovers посіли перші два місця у джазових чартах 23 квітня 1955 року.[7] Обидва альбоми були продані тиражем більш ніж 40.000 копій кожен, що було несподіваним досягненням для джазових виконавців того часу.[8] За два роки, у 1957-му, Кріс Конор посідає № 10 у рейтингу «Найкращих вокалісток за оцінками диск-жокеїв» «Favorite Female Vocalist disk jockey popularity poll», поступившись Лені Горн (Lena Horne) та Джун Крісті (June Christy).[9] Того ж року Елвіс Преслі посів 10-те місце у аналогічному рейтингу для чоловіків.
Atlantic Records заявив про продаж більш ніж 100.000 копій альбому Кріс Конор 1959 року Chris in Person протягом кількох років.[8]
Невидані пісні на Capitol Records ред.
Протягом свого єдиного студійного запису з окрестром Стена Кентона на Capitol Records у 1953 році Кріс Конор записує пісню Nobody Knows the Trouble I've Seen. Проте, цей запис було загублено.
Невидані пісні на Atlantic Records ред.
Кріс Конор записала кілька пісень для лейблу Atlantic Records, які, втім, ніколи не було видано. Ці записи зберігались на складі у Long Branch, що в Нью-Джерсі. У лютому 1978-го в пожежі на складі згоріли багато з записів Конор, а також інші записи Atlantic, що вважались одними з найкращих на лейблі, але були повністю втрачені.
- Our Love Is Here to Stay, 1957
- An Open Fire, 1958
- The Long Hot Summer, 1958 (японський альбом Misty)
- I'm a Fool to Want You, 1959
- Fine and Dandy, 1959
- All About Ronnie, 1959 (японський альбом The Best Of Chris Connor)
- (I'm Afraid) The Masquerade Is Over, 1959 (японський альбом Misty)
- To Each His Own, 1959 (японський альбом Misty)
- Sidney's Soliloquy, 1960
- I Heard A Bluebird, 1960 (японський альбом Misty)
- Fortune Cookies, 1960 (японський альбом Misty)
- You Go to My Head, 1960
- Ain't Nobody's Business If I Do, 1961
Збірки на CD ред.
- The Best of Chris Connor (1991, Atlantic Japan)
- Warm Cool: The Atlantic Years (2000, 32 Jazz)
- Chris Connor: Collectibles Classics (box) (2006, Collectibles)
- Complete Bethlehem Years (box) (2007, Fresh Sounds Spain)
- All About Ronnie: Bethlehem Recordings (2008, Acrobat)
- Introducing Chris Connor (2008, Phantom)
- Misty (2013, Atlantic Records Japan)
Примітки ред.
- ↑ а б Jazz singer Chris Connor dead. CBC News. Associated Press. 5 вересня 2009. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 31 березня 2011.
- ↑ Musician Guide bio. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ Concord Music Group bio. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ Jazz Discography website. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ Chris Connor Bio-Discography - The Post-Atlantic Period. Jazzdiscography.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 9 серпня 2013.
- ↑ Notice of Connor's death in Theatermania. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ Billboard Magazine 04/23/55. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ а б Jazz Singing: America's Great Voices from Bessie Smith to Bebop and Beyond. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ Billboard Magazine, 11/25/57. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
Посилання ред.
- Кріс Коннор на сайті Find a Grave (англ.)
- Allmusic biography
- New York Times obituary [Архівовано 15 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Songbirds: Chris Connor