Крістіна Гессенська (нім. Christine von Hessen, 29 червня 1543 — 13 травня 1604) — принцеса Гессенська, донька ландграфа Гессенського Філіпа I та саксонської принцеси Крістіни, дружина першого герцога Гольштейн-Готторпу Адольфа.

Крістіна Гессенська
нім. Christine von Hessen
Крістіна Гессенська
Крістіна Гессенська
1-а герцогиня Гольштейн-Готторпу
Початок правління: 1564
Кінець правління: 1586

Попередник: не було
Наступник: Августа Данська

Дата народження: 29 червня 1543(1543-06-29)
Місце народження: Кассель
Дата смерті: 13 травня 1604(1604-05-13) (60 років)
Місце смерті: Кіль
Поховання Шлезвізький собор
Дружина: Адольф Гольштейн-Готторпський
Діти: Фредерік, Софія, Філіп, Крістіна, Йоганн Адольф, Анна, Крістіан, Агнеса, Йоганн Фрідріх
Династія: Гессенський дім
Батько: Філіп I
Мати: Крістіна Саксонська

Біографія ред.

Крістіна народилась 29 червня 1543 року в Касселі. Вона була дев'ятою дитиною та п'ятою, молодшою, донькою в родині ландграфа Гессенського Філіпа I та його першої офіційної дружини Крістіни Саксонської.[1] Своє ім'я новонароджена отримала на честь матері і, водночас, успадкувала її найкращі якості.[2]

Крістіна Саксонська пішла з життя, коли молодшій доньці було шість. Про ретельну освіту дівчинки подбала тітка з боку батька, Єлизавета Гессенська.

У липні 1562 року вів переговори, щодо шлюбу з Крістіною, король Швеції Ерік XIV, однак, йому було відмовлено. Принцеса одружилася 17 грудня 1564 року із герцогом Гольштейн-Готторпу Адольфом. Весілля відбулося в Готторпі. У подружжя народилися численні нащадки:

 
Адольф Гольштейн-Готторпський
  • Фредерік (1568—1587) — наступний герцог Гольштейн-Готторпу у 1586—1587, одружений не був, дітей не мав;
  • Софія (1569—1634) — дружина герцога Мекленбург-Шверіну Йоганна VII, мала із ним трьох дітей;
  • Філіп (1570—1590) —герцог Гольштейн-Готторпу у 1587—1590, одружений не був, дітей не мав;
  • Крістіна (1573—1625) — дружина короля Швеції Карла IX, мала четверо дітей;
  • Йоганн Адольф (1575—1616) — герцог Гольштейн-Готторпу у 1590—1616, був одружений із Августою Данською, мав восьмеро дітей;
  • Анна (1575—1625) — дружина графа Східної Фризії Енно III, мала із ним п'ятеро дітей;
  • Крістіан (1576—1577) — помер у ранньому віці;
  • Агнеса (1578—1627) — одружена не була, дітей не мала;
  • Йоганн Фрідріх (1579—1634) — князь-єпископ Бремена, Любека та Вердена, одружений не був, дітей не мав.

Шведський історик Ґейґер висловлювася з приводу герцогині: «Вона була красивою і обличчям, і фігурою, сильною та благородною духом і розумом. Її син виховувався суворо та став працьовитим, доброчесним і мужнім».[2]

Крістіна сумлінно виконувала домашні обов'язки, водночас, не залишаючи громадської роботи. Вона протегувала церковній та шкільній освіті, підтримувала стипендіями студентів теологічних факультетів. Також займалася медициною, маючи глибокі знання у фармакології, власноруч виготовляла ліки.

 
Кільський замок у XVI столітті

1586 року її чоловік пішов з життя, і Крістіна стала, свого роду, опікункою для чотирьох їхніх синів, що були ще неповнолітніми.

1590 року в Шлезвігу вийшла її книга «Духовні псалми та пісні», а 1601 року в Любеку — «Молитовник».

Як удовину частку їй було надано замок у Кілі, де вдовіюча герцогиня і померла 13 травня 1604 року за часів правління свого третього сина Йоганна Адольфа.

Генеалогія ред.

Людвіг II
 
Мехтільда Вюртемберг-Урахська
 
Магнус II
 
 
Софія Померанська
 
 
Альбрехт III
 
 
Сідонія Подебрад
 
 
Казимир IV Ягеллончик
 
 
Єлизавета Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм II
 
 
 
 
 
Анна Мекленбурзька
 
 
 
 
 
Георг Саксонський
 
 
 
 
 
 
Барбара Ягеллонка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп Гессенський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіна Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. Паралельно, від 1540 він був таємно одружений із Маргаретою фон дер Заале, на що Крістіна дала свою згоду.
  2. а б Karl Bernhardi: Christine. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 4, Duncker & Humblot, Leipzig 1876, S. 218 f.[1] [Архівовано 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] (нім.)

Література ред.

  • Ludwig Karl James Aegidi: Das Erbfolgerrecht Herzog Friedrich's VIII. auf die Herzogthümer Schleswig. Kiel 1865, S. 49 [2]
  • Johannes Voigt: Die Erb-Ansprüche des Brandenburgischen Hauses an die Herzogthümer Schleswig-Holstein, in: Allgemeine Zeitschrift für Geschichte, VII (1847), S. 193—261, hier insbesondere: S. 218 f [3]

Посилання ред.