Вікіпедія

Крістіан Гросс

Крістіан Гросс (нім. Christian Gross, нар. 14 серпня 1954, Цюрих) — швейцарський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Крістіан Гросс
Крістіан Гросс
Крістіан Гросс
Особисті дані
Повне ім'я Крістіан Юрген Гросс[1]
Народження 14 серпня 1954(1954-08-14) (69 років)
  Цюрих, Швейцарія
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство  Швейцарія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1972–1976 Швейцарія «Грассгоппер» 63 (2)
1976–1978 Швейцарія «Лозанна» 52 (8)
1978–1980 Швейцарія «Ксамакс» 50 (3)
1980–1981 Німеччина «Бохум» 29 (4)
1982–1985 Швейцарія «Санкт-Галлен» 109 (11)
1985–1987 Швейцарія «Лугано»  ? (?)
1988 Швейцарія «Івердон Спорт»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1978 Швейцарія Швейцарія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1988–1993 Швейцарія «Віль»
1993–1997 Швейцарія «Грассгоппер»
1997–1998 Англія «Тоттенгем Готспур»
1999–2009 Швейцарія «Базель»
2009–2010 Німеччина «Штутгарт»
2011–2012 Швейцарія «Янг Бойз»
2014–2016 Саудівська Аравія «Аль-Аглі»
2016–2017 Саудівська Аравія «Аль-Аглі»
2018–2019 Єгипет «Замалек»
2019– Саудівська Аравія «Аль-Аглі»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1972 року виступами за «Грассгоппер», в якому провів чотири сезони. Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Лозанни», до складу якого приєднався 1976 року. Відіграв за швейцарську команду наступні два сезони своєї ігрової кар'єри.

Згодом з 1978 року протягом двох сезонів грав за «Ксамакс», а влітку 1980 року переїхав до німецької Бундесліги, де трохи більше року пограв за місцевий «Бохум», після чого повернувся на батьківщину і грав за «Санкт-Галлен».

Завершував професійну ігрову кар'єру у клубах другого за рівнем дивізіону Швейцарії — «Лугано» та «Івердон Спорт», за якій виступав до 1988 року.

Виступи за збірну ред.

8 березня 1978 року Крістіан Гросс дебютував у складі збірної Швейцарії в гостьовому товариському матчі проти команди НДР, вийшовши переважно складі[2]. Цей епізод так і залишився для Гросса єдиним його виступом за національну команду.

Кар'єра тренера ред.

Першим клубом у тренерській кар'єрі Гросса став «Віль», який за час його роботи з 1988 по 1993 рік піднявся з четвертого рівня в системі футбольних ліг Швейцарії на другий[3].

У 1993 році він очолив «Грассгоппер»[4], з яким виграв два чемпіонські титули і Кубок Швейцарії, тренував команду з Цюриха чотири роки. Успіх Гросса з «Грассхопером» означав, що він був дуже високо оцінений у своїй рідній Швейцарії, але все ще був маловідомий за межами Центральної Європи, і було дуже несподівано, коли в листопаді 1997 року він був призначений головним тренером англійського «Тоттенгем Готспур», ставши першим швейцарцем, який обіймав посаду головного тренера клубу англійської Прем'єр-ліги[5].

Гросс очолив «Тоттенгем» 20 листопада 1997 року і одразу мав вирішувати проблеми — його найнадійніший помічник, швейцарський фітнес-тренер Фріц Шмід[en], який був невіддільною частиною навчальних планів Гросса в «Грассхопері», не отримав дозволу на роботу від уряду Великої Британії, і тому не зміг взяти на себе цю роль у лондонському клубі[6].

Початок роботи Гросса був змішаний: у своєму дебютному матчі його клуб програв 0:1 на «Вайт Гарт Лейн», потім переміг 2:0 «Евертон» на «Гудісон Парк», після чого отримав розгромну домашню поразку 1:6 від «Челсі». Однак, попри подальші певні ознаки поліпшення, його невпинно висміювали британські таблоїди. Висміювання Гросса часто були пов'язані з його поганим розумінням англійської та першої прес-конференції у «шпорах», де він прибув пізно з аеропорту «Хітроу», і розмахував квитком лондонської підземки зі словами: «Я хочу, щоб це стало моїм квитком до снів»[7][8][9].

Становище Гроса стало ще більш неприйнятним з початком наступного сезону 1998/99, коли лондонці програли два з їхніх трьох матчів, після чого голова клубу Алан Шугар вирішив таки звільними Гросса, звинувачуючи ЗМІ в знищенні його репутації[10]. Гросс виграв лише три зі своїх останніх 10 матчів у клубі[11].

У липні 1999 року Крістіан Гросс став головним тренером швейцарського «Базеля»[3] і залишався на цій посаді протягом наступних десяти років. При ньому команда перетворилася на домінуючу силу у себе країні, вперше за 22 роки вигравши титул у 2002 році і ще тричі повторивши це досягнення при Гроссі. 17 травня 2009 року Гросс був атакований фанатами «Цюріха» після програшу останнього «Базелю»[12]. Через 12 днів він залишив посаду головного тренера[13].

6 грудня 2009 року Крістіан Гросс очолив німецький «Штутгарт»[14], вивівши його за підсумками сезону 2009/10 у Лігу Європи. Його звільнення з цієї посади було оголошено 13 жовтня 2010 року після шести поразок в семи матчах нового сезону, коли клуб опинився в нижній частині таблиці[15].

Більшу частину сезону 2011/12 Гросс працював головним тренером швейцарської команди «Янг Бойз»[16] і був звільнений 29 квітня 2012 року, здобувши тільки чотири очки в останніх дев'яти матчах[17].

У липні 2014 року Крістіан Гросс був призначений головним тренером саудівського «Аль-Аглі», привівши його до першого з 1984 року титулу чемпіона Саудівської Аравії за підсумками сезону 2015/16. Крім цього з командою Гросс вигравав Кубок спадкоємного принца Саудівської Аравії у 2015 році та Королівський кубок Саудівської Аравії у 2016. Відразу після перемоги в останньому з цих турнірі, 29 травня 2016 року Крістіан покинув саудівський клуб, але вже у жовтні повернувся[18] і допрацював з ним до кінця сезону.

Після річної перерви у тренерській роботі влітку 2018 року був призначений головним тренером єгипетського «Замалека», з якого був звільнений за рік через незадовільні на думку керівництва клубу результати команди.

16 жовтня 2019 року утретє очолив тренерський штаб саудівського «Аль-Аглі».

Тренерська статистика ред.

Станом на 18 жовтня 2019 року

Команда Початок роботи Завершення роботи Показники
М В Н П % перемог
  Віль 1 липня 1988[3] 30 червня 1993[3] —
  Грассгоппер 1 липня 1993[3] 19 листопада 1997[3] 161 88 41 32 54,66
  Тоттенгем Готспур 20 листопада 1997[19] 6 вересня 1998[10] 30 10 8 12 33,33
  Базель 1 липня 1999[3] 27 травня 2009[13] 498 289 115 94 58,03
  Штутгарт[20] 6 грудня 2009[14] 13 жовтня 2010[15] 36 20 7 9 55,56
  Янг Бойз 8 травня 2011[16] 30 квітня 2012[17] 40 16 15 9 40,00
  Аль-Аглі 1 липня 2014 1 липня 2016 82 57 19 6 69,51
  Аль-Аглі 2 жовтня 2016 20 червня 2017 37 24 6 7 64,86
  Замалек 13 липня 2018 1 червня 2019 47 31 11 5 65,96
  Аль-Аглі 16 жовтня 2019 досі 1 0 0 1 &00.00
Разом


909 515 219 175 56,66

Титули і досягнення ред.

«Грассгоппер»: 1994–95, 1995–96, 1997–98
«Базель»: 2001–02, 2003–04, 2004–05, 2007–08
«Грассгоппер»: 1993–94
«Базель»: 2001–02, 2002–03, 2006–07, 2007–08
«Аль-Аглі»: 2015–16
«Аль-Аглі»: 2015–16
«Аль-Аглі»: 2014–15

Індивідуальні ред.

  • Найкращий тренер швейцарської Суперліги: 2008
  • Найкращий тренер року у Саудівській Аравії: 2015

Примітки ред.

  1. ↑ Gross: Christian Jürgen Gross: Manager. BDFutbol. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 21 грудня 2017.
  2. ↑ East Germany — Switzerland 3:1. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
  3. ↑ а б в г д е ж Christian Gross (German) . kicker. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 29 січня 2014.
  4. ↑ Grasshoppers Zürich » Trainerhistorie. World Football. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2014.
  5. ↑ Around the World: Switzerland and the Barclays Premier League. Premier League. 31 травня 2014. Архів оригіналу за 6 October 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
  6. ↑ Maier claims first downhill skiing victory Jordan equals Abdul-Jabbar record as Bulls down Mavs Kallis leads South Africa to safety in first test cric. Turkish Daily News. 31 грудня 1997. Архів оригіналу за 30 September 2007.
  7. ↑ Christian Gross: 25 November 1997–5 September 1998. Topspurs. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2009.
  8. ↑ September 5 – Sir Alan Sugar's Apprentice. 5 September 2007. Архів оригіналу за 5 October 2011. Процитовано 30 April 2010.
  9. ↑ F365's Most Memorable Press Conferences – F365 Features – Football365 News. Football365.com. Архів оригіналу за 6 October 2008. Процитовано 8 квітня 2009.
  10. ↑ а б Gross: 'I was sacked'. BBC News. 6 вересня 1998. Процитовано 8 квітня 2009.
  11. ↑ Macaskill, Sandy; Gilmour, Rod (30 вересня 2008). Christian Gross to Juande Ramos: Tottenham managers that came and went. The Telegraph. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 29 січня 2014.
  12. ↑ Former Tottenham manager attacked by yobs. The Daily Mirror. 19 May 2009. Архів оригіналу за 23 червня 2009. Процитовано 30 April 2010.
  13. ↑ а б Gross to leave Basel. Sky Sports. 27 May 2009. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 30 April 2010.
  14. ↑ а б Gross soll es richten. kicker (German) . 6 грудня 2009. Архів оригіналу за 10 травня 2014. Процитовано 29 січня 2014.
  15. ↑ а б Gross beurlaubt – Bobic: "Keine Lösungsansätze". kicker.de (German) . 13 October 2009. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 13 October 2010.
  16. ↑ а б Gross übernimmt die Young Boys. kicker (German) . 8 травня 2011. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 29 січня 2014.
  17. ↑ а б Birrer, Peter B. (30 квітня 2012). Ende des grossen Traums. NZZ (German) . Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 18 травня 2012.
  18. ↑ Christian Gross wieder in Saudi-Arabien tätig. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 14 квітня 2018.
  19. ↑ Doyle, Paul (20 листопада 2007). On Second Thoughts: Christian Gross. The Guardian. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 29 січня 2014.
  20. ↑ VfB Stuttgart (German) . kicker. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2014.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крістіан_Гросс&oldid=40935760