Крячок річковий
| Крячок річковий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Sterna hirundo Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
 Ареал річкового крячка Місця гніздування Місця осілого проживання Місця зимування Шляхи міграції Випадкова поява | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Крячок річковий[1] (Sterna hirundo) — птах родини Мартинових (Laridae). В Україні гніздовий, перелітний вид.
Зовнішній вигляд ред.
Середніх розмірів птах, вага 100–175 г. За загальним виглядом і оперенням легко відрізняється від інших крячків. Крила в нього дуже довгі і вузькі, хвіст глибоко вирізаний. Лапи червоні або червоно-бурі. Дзьоб червоний з чорним кінцем. У сидячого птаха кінці складених крил досягають кінця хвоста. У шлюбному вбранні крячок річковий зверху світло-сивий, знизу білий, шапочка на голові чорна. Дзьоб червоний з чорною вершиною.
Поширення та місця існування ред.
Поширений крячок річковий в Європі, за виключенням крайньої півночі, в значній частині Сибіру, в Малій, Передній і Середній Азії, частково в Центральній Азії та Монголії, а також в Північній Африці та в східних частинах Північної Америки.
Мешкають біля річок, озер, на морських берегах, віддаючи перевагу піщаним і солончаковим берегам.
Чисельність ред.
Станом на 2000 р. чисельність в Європі оцінено в 270—570 тис. пар, в Україні — 40—55 тис. пар[2].
Особливості біології та наукове значення ред.
Річкові крячки здобувають їжу майже виключно з води. Основу їх поживи становить дрібна риба, на ріках частіше верховодка, на морі — бички і морські голки. Крім того, вони часто живляться водяними комахами, їх личинками, ракоподібними, а також наземними комахами, які потрапили у воду і плавають на її поверхні.
Див. також ред.
- 8767 Коммонтерн — астероїд, названий на честь цього виду птахів (англійська назва Common Tern).
Примітки ред.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Посилання ред.
- http://www.zooclub.ru/birds/vidy/225.shtml [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Common tern – Species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 2 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
- Птицы СССР. Чайковые / В.Д. Ильичев, В.А. Зубакин. — М : Наука, 1988. — 416 с.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |