Кропива
Кропи́ва́[1][2] — рід рослин родини кропивові. Більшість видів рослин цього роду трав'янисті багаторічні рослини, але деякі з них є представниками однорічних, а деякі з них чагарникові. Більшість видів мають жалкі волоски на стеблах і листі.
| Кропива | |
|---|---|
| |
| Кропива дводомна (Urtica dioica) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Кропивові (Urticaceae) |
| Триба: | Urticeae |
| Рід: | Кропива (Urtica) L., 1753 |
| Види | |
|
Див. текст | |
 Вікісховище: Urtica
| |
Діалектна назва жали́ва[3][4].
Використання й поширення ред.
Лікарська рослина, зі стебел одержують волокно, росте у вільшняках, садах, чагарниках. В Україні 5 загальновизнаних видів[1], ще один таксон — Urtica galeopsifolia J.Jacq. ex Blume потребує подальших досліджень[5].
Види ред.
Рід включає приблизно 45 видів[6]. Ті види, що позначені зірочкою (*), поширені в Україні:
- Urtica angustifolia
- Urtica ardens
- Urtica aspera
- Urtica atrichocaulis
- Urtica atrovirens
- Urtica australis
- Urtica cannabina — Кропива коноплева*
- Urtica chamaedryoides
- Urtica dioica — Кропива дводомна*
- Urtica dubia
- Urtica ferox
- Urtica fissa
- Urtica gracilenta
- Urtica hyperborea
- Urtica incisa
- Urtica kioviensis — Кропива київська*
- Urtica laetivirens
- Urtica linearifolia
- Urtica mairei
- Urtica massaica
- Urtica membranacea
- Urtica morifolia
- Urtica parviflora
- Urtica peruviana
- Urtica pseudomagellanica
- Urtica pilulifera — Кропива кулястоквіткова*
- Urtica platyphylla
- Urtica procera
- Urtica pubescens
- Urtica rupestris
- Urtica sondenii
- Urtica taiwaniana
- Urtica thunbergiana
- Urtica triangularisa
- Urtica urens — Кропива жалка*
У культурі ред.
Геральдика ред.
У геральдиці схематичне зображення листя кропиви у вигляді срібного (білого) гостряка, що жалить, використовується як гербова фігура на гербі Гольштейну. Він є складовою герба німецької федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн, гербах земельних громад, а також присутній на історичних гербах данських монархів.
-
Гольштейн -
Печатка Гергарда VI
1395 -
Шлезвіг-Гольштейн
1867 -
Шлезвіг-Гольштейн
1957
_01.jpg)
Примітки ред.
- ↑ а б Urtica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Кропива // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Жалива // Російсько-українські словники на R2U.
- ↑ Жалива // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 22 вересня 2020.
- ↑ Anerkannte Arten nach dem Entwurf einer Bewertung von The Plant List. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 21 червня 2015.
Джерела ред.
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.
- КРОПИВА [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Кропива [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 773-774. — 1000 екз.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кропива
- Кропива — цінний корм [Архівовано 10 грудня 2015 у Wayback Machine.]