Кримські німці
Кримські німці — етнічні німці, що проживали в Криму. Перші німецькі поселення з'явилися на початку XIX століття. У серпні 1941 у зв'язку з початком Німецько-радянської війни усі німці були депортовані з Криму.
Німці в Таврійській губернії ред.
Німці з'явилися в Криму у 1805. У Сімферопольському повіті вони заснували колонії: Нейзац, Фріденталь, Розенталь (віртенберзці), у Феодосійському повіті — Гейльбрун, Судак-Фортеця та Герценберг. У тому ж 1805 виникла швейцарська колонія Цюрихталь, а в 1811 ще одна німецька колонія, Кроненталь. Колонії, розширюючись, утворювали висілки, які зробилися новими колоніями.
При переселенні колоністи отримали у власність від 60-65 десятин найкращої землі, були надовго звільнені від натуральних та грошових повинностей, і їм було дароване широке самоврядування.[1]
Німці в Кримській АРСР ред.
На початку 1930-х років німецькими національними районами були Біюк-Онларський та Тельманівський райони, крім того значна кількість німців мешкала в Ічкінському, Сейтлерському та інших районах степового Криму.
Розселення німців у районах і містах Кримської АРСР за даними перепису 1939 р.[2]
| адміністративна одиниця | чисельність тис. |
частка |
|---|---|---|
| Тельманівський район | 7,9 | 33,6 % |
| Біюк-Онлайрський район | 4,0 | 21,6 % |
| Колайський район | 2,9 | 17,3 % |
| Зуйський район | 2,3 | 14,3 % |
| Ларіндорфський район | 2,0 | 14,2 % |
| Фрайдорфський район | 1,8 | 12,8 % |
| Ак-Шейхський район | 1,7 | 11,8 % |
| Ічкинський район | 2,4 | 11,8 % |
| Сакський район | 3,2 | 11,5 % |
| Джанкойський район | 3,7 | 7,9 % |
| Кіровський район | 1,1 | 5,1 % |
| Ленінський район | 1,2 | 4,9 % |
| Старо-Кримський район | 1,0 | 4,7 % |
| Євпаторія | 1,7 | 3,6 % |
| Карасубазарський район | 1,0 | 3,1 % |
| Ак-Мечетський район | 0,4 | 2,8 % |
| Феодосія | 1,2 | 2,7 % |
| Красноперекопський район | 0,5 | 2,3 % |
| Сімферополь | 3,1 | 2,2 % |
| Судацький район | 0,4 | 2,1 % |
| Сейтлерський район | 0,4 | 1,8 % |
| Бахчисарайський район | 0,5 | 1,1 % |
| Керч | 0,7 | 0,7 % |
| Ялтинська міськрада | 0,2 | 0,6 % |
| Севастопольська міськрада | 0,4 | 0,4 % |
| Алуштинський район | 0,1 | 0,4 % |
| Ялтинський район | 0,2 | 0,4 % |
| Куйбишевський район | 0,1 | 0,3 % |
| Балаклавський район | 0,05 | 0,2 % |
| Кримська АРСР | 51,3 | 4,6 % |
У 1941 р. у рамках заходів згідно з «Постановою Ради з евакуації при Раднаркомі СРСР № СЕ-75с. від 15 серпня 1941» кримські німці були депортовані з Криму.[3]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Путеводитель. Симферополь, 1914 Цитируется по материалам фонда Москва-Крым [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел РСФСР. Крымская АРСР. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 21 квітня 2015.
- ↑ Архивный документ по депортации крымских немцев. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 5 березня 2014.