Кримськотатарська абетка
Кримськотата́рська абе́тка (крим. Qırımtatar elifbesi) — система символів, що їх використовують для запису кримськотатарської мови. Сьогодні поширеними є два варіанти абетки — латинська та кирилична.
Історично для запису кримської мови переважно використовували арабицю (за винятком християн вірменської церкви, які використовували вірменські літери, та караїмів і кримчаків, що писали гебрейським письмом). Перехід на латинку відбувався двічі: 1928 року кримськотатарську мову було переведено на яналіф (на зміну арабиці), а 1997 (неофіційно 1992) — на абетку на основі турецької латиниці (на зміну кирилиці). Кирилицю було пристосовано 1938 року на основі російської абетки.
Станом на 2015 рік на території Криму для державної кримськотатарської мови офіційно використовується кирилиця, оскільки Росія, яка окупувала Крим, фактично забороняє використання латиниці. Управління з питань освіти Меджлісу кримськотатарського народу досліджує можливості переходу на латиницю в таких умовах[1].
Історія ред.
Арабиця ред.
Початково кримські татари використовували арабську графіку. Нею написано всі пам'ятки періоду «середньокримської мови»[2], тобто пам'ятки XVI століття - початку XX століття. Для цього використовували класичні та трохи модифіковані арабські літери:
| Ізольована | Кінцева | Серединна | Початкова | Назва | Сучасна латиниця |
|---|---|---|---|---|---|
| ﺍ | ﺎ | — | elif | a, â | |
| ﺀ | — | hemze | - | ||
| ﺏ | ﺐ | ﺒ | ﺑ | be | b, p (в кінці слів) |
| ﭖ | ﭗ | ﭙ | ﭘ | pe | p |
| ﺕ | ﺖ | ﺘ | ﺗ | te | t |
| ﺙ | ﺚ | ﺜ | ﺛ | se | s |
| ﺝ | ﺞ | ﺠ | ﺟ | cim | c |
| ﭺ | ﭻ | ﭽ | ﭼ | çim | ç |
| ﺡ | ﺢ | ﺤ | ﺣ | ha | - |
| ﺥ | ﺦ | ﺨ | ﺧ | hı | h |
| ﺩ | ﺪ | — | dal | d | |
| ﺫ | ﺬ | — | zel | z | |
| ﺭ | ﺮ | — | re | r | |
| ﺯ | ﺰ | — | ze | z | |
| ﮊ | ﮋ | — | je | j | |
| ﺱ | ﺲ | ﺴ | ﺳ | sin | s |
| ﺵ | ﺶ | ﺸ | ﺷ | şin | ş |
| ﺹ | ﺺ | ﺼ | ﺻ | sad | s |
| ﺽ | ﺾ | ﻀ | ﺿ | dad | d, z |
| ﻁ | ﻂ | ﻄ | ﻃ | tı | t |
| ﻅ | ﻆ | ﻈ | ﻇ | zı | z |
| ﻉ | ﻊ | ﻌ | ﻋ | ayn | - |
| ﻍ | ﻎ | ﻐ | ﻏ | ğayn | ğ |
| ﻑ | ﻒ | ﻔ | ﻓ | fe | f |
| ﻕ | ﻖ | ﻘ | ﻗ | qaf | q |
| ﻙ | ﻚ | ﻜ | ﻛ | kef (kef-i arabiy) |
k (g, ñ)1 |
| ﮒ | ﮓ | ﮕ | ﮔ | gef (kef-i farsiy) |
g |
| ﯓ | ﯔ | ﯖ | ﯕ | nef (kef-i nuniy, sağır kef) |
ñ |
| ﻝ | ﻞ | ﻠ | ﻟ | lâm | l |
| ﻡ | ﻢ | ﻤ | ﻣ | mim | m |
| ﻥ | ﻦ | ﻨ | ﻧ | nun | n |
| ﻭ | ﻮ | — | vav | v, o, ö, u, ü | |
| ﻩ | ﻪ | ﻬ | ﻫ | he | -, e, a |
| ﻻ | ﻼ | — | lâm-elif | la, lâ | |
| ﻯ | ﻰ | ﻴ | ﻳ | ye | y, ı, i |
1 — досить часто літеру ﻙ (kef) використовували також замість ﮒ і ﯓ.
Арабське письмо було в ужитку аж до 1928 року, коли його замінили першою латинською абеткою.
Перша латиниця ред.
• «KÖYLİ VE SU ANASI: Bir köyli baltasını özenge tüşürgen, su kenarında oturub qayğısından ağlamağa başlağan edi. Su anası bunı işitdi, köylini acidi ve sudan altın bir balta çıkarıb „bu seniñmi?“ deb soradı.»
• «КОЙЛИ ВЕ СУ АНАСЫ: Бир койли балтасыны озенге тюшюрген, су кенарында отуруб къайгъысындан агъламагъа башлагъан эди. Су анасы буны ишитди, койлини аджиди ве судан алтын бир балта чыкарыб „бу сенинъми?“ деб сорады.»
Вперше кримськотатарську мову було переведено на латинське письмо 1928 року під час хвилі «латинізації» мов СРСР. В основу тодішньої абетки було взято яналіф — «нову тюркську абетку», яку було розроблено для всесоюзного переходу тюркських мов СРСР із арабиці на латиницю. Перша латинка мала низку відмінностей від сучасної латиниці, зокрема наявність Ƣ ƣ, N̡ ᶇ, Ɵ ө, X x, Ƶ ƶ, I i, Ь ь (на відміну від сучасних İ i та I ı) та відсутність Â â, Ğ ğ, I ı, İ i, Ñ ñ, Ö ö, Ü ü.
| Латиниця 1928 | Латиниця 1997 | Латиниця 1928 | Латиниця 1997 | Латиниця 1928 | Латиниця 1997 |
|---|---|---|---|---|---|
| A a | a | Ь ь | ı | R r | r |
| B ʙ | b | K k | k | S s | s |
| C c | ç | Q q | q | Ş ş | ş |
| Ç ç | c | Ƣ ƣ | ğ | T t | t |
| D d | d | L l | l | U u | u |
| E e | e | M m | m | Y y | ü |
| F f | f | N n | n | V v | v |
| G g | g | Ꞑ ꞑ | ñ | X x | h |
| H h | h | O o | o | Z z | z |
| I i | i | Ɵ ө | ö | Ƶ ƶ | j |
| J j | y | P p | p |
1938 року латиницю замінено кириличною абеткою на основі російської.
Сучасність ред.
Кирилиця ред.
Кримськотатарська кирилиця, що з 1938 по 1997 була єдиною офіційною абеткою кримської мови, не містить жодної літери, відмінної від російської абетки. Щоправда, існує чотири диграфи, прирівняні до окремих літер: дж, гъ, къ та нъ.
| Кирилиця | Латиниця | Коментарі |
|---|---|---|
| А а | A a | |
| Б б | B b | |
| В в | V v | |
| Г г | G g | |
| Гъ гъ | Ğ ğ | |
| Д д | D d | |
| Е е | E e | після приголосної |
| Ye ye | на початку слова, після голосної або ь | |
| Ё ё | Ö ö | після приголосної |
| Yö yö | на початку слова у «м'яких» словах | |
| Yo yo | на початку слова у «твердих» словах; після голосної, ь чи ъ | |
| Ж ж | J j | |
| З з | Z z | |
| И и | İ i | |
| Й й | Y y | |
| К к | K k | |
| Къ къ | Q q | |
| Л л | L l | |
| М м | M m | |
| Н н | N n | |
| Нъ нъ | Ñ ñ | |
| О о | Ö ö | якщо о — перша голосна у «м'якому» слові |
| O o | в інших випадках | |
| П п | P p | |
| Р р | R r | |
| С с | S s | |
| Т т | T t | |
| У у | Ü ü | якщо у — перша голосна у «м'якому» слові |
| U u | в інших випадках | |
| Ф ф | F f | |
| Х х | H h | |
| Ц ц | Ts ts | |
| Ч ч | Ç ç | |
| Дж дж | C c | |
| Ш ш | Ş ş | |
| Щ щ | Şç şç | |
| ъ | — | в кирилиці не позначає окремої літери |
| Ы ы | I ı | |
| ь | — | м'якість не передають |
| Э э | E e | |
| Ю ю | Ü ü | після приголосної |
| Yü yü | на початку слова, після голосної або ь у «м'яких» словах | |
| Yu yu | на початку слова, після голосної або ь у «твердих» словах | |
| Я я | Â â | після приголосної |
| Ya ya | на початку слова, після голосної або ь |
Друга латиниця ред.
У 1990-х роках почався поступовий перехід кримської мови на нову латинську абетку, в основі якої лежав турецький алфавіт. 1997 року новий варіант латинської абетки офіційно затвердила Верховна Рада АР Крим. 2021 року цей варіант латинської абетки затвердив у Концепції розвитку кримськотатарської мови Кабінет Міністрів України.[3] 22 вересня 2021 року Уряд України ухвалив постанову «Про затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки», якою затвердив алфавіт кримськотатарської мови на основі латинської графіки та зобов'язав органи влади та місцевого самоврядування, Меджліс кримськотатарського народу вжити заходів до переведення освітнього процесу, що здійснюється кримськотатарською мовою, в тому числі підручників, методичних матеріалів тощо, на алфавіт кримськотатарської мови на основі латинської графіки до 1 вересня 2025 р., а також стимулювання застосування алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки в інших сферах функціонування мови[4].
Відмінними рисами кримської абетки порівняно з турецькою є літери Q та Ñ. Літера Â â не входить до абетки, оскільки вважається не окремою літерою, а лише «м'яким» різновидом A.
| A a | B b | C c | Ç ç | D d | E e | F f | G g |
| Ğ ğ | H h | I ı | İ i | J j | K k | L l | M m |
| N n | Ñ ñ | O o | Ö ö | P p | Q q | R r | S s |
| Ş ş | T t | U u | Ü ü | V v | Y y | Z z |
Таблиця відповідності абеток ред.
| Латиниця (з 1992) | Кирилиця | Латиниця (1928—1938) | Арабиця | МФА |
|---|---|---|---|---|
| А а | А а | A a | ﻩ ,ا ,آ | /a/ |
| B b | Б б | B в | ب | /b/ |
| C c | Дж дж | Ç ç | ﺝ | /ʤ/ |
| Ç ç | Ч ч | C c | چ | /ʧ/ |
| D d | Д д | D d | ﺽ ,د | /d/ |
| E e | Е е, Э э | E e | ا ,ﻩ, - | /e/ |
| F f | Ф ф | F f | ﻑ | /f/, /ɸ/ |
| G g | Г г | G g | گ | /g/ |
| Ğ ğ | Гъ гъ | Ƣ ƣ | ﻍ | /ʁ/ |
| H h | Х х | X x | ﺥ | /x/ |
| I ı | Ы ы | Ь ь | اي ,ي, — | /ɯ/ |
| İ i | И и | I i | اي ,ي, — | /i/, /ɨ/ |
| J j | Ж ж | Ƶ ƶ | ژ | /ʐ/ |
| K k | К к | K k | ك | /k/ |
| L l | Л л | L l | ل | /l/ |
| M m | М м | M m | م | /m/ |
| N n | Н н | N n | ن | /n/ |
| Ñ ñ | Нъ нъ | Ꞑ ꞑ | ڭ | /ŋ/ |
| O o | О о | O o | او ,و | /o/ |
| Ö ö | ё, о | Ɵ ɵ | او ,و | /ø/, /ʲo/ |
| P p | П п | P p | پ | /p/ |
| Q q | Къ къ | Q q | ق | /q/ |
| R r | Р р | R r | ﺭ | /r/ |
| S s | С с | S s | ﺹ ,ﺱ | /s/ |
| Ş ş | Ш ш | Ş ş | ش | /ʃ/ |
| T t | Т т | T t | ﻁ ,ت | /t/ |
| U u | У у | U u | او ,و | /u/ |
| Ü ü | ю, у | Y y | او ,و | /y/, /ʲu/ |
| V v | В в | V v | و | /v/, /w/ |
| Y y | Й й | J j | ي | /j/ |
| Z z | З з | Z z | ﻅ ,ﺽ ,ﺬ ,ز | /z/ |
| â | Я я | 'a | يا | /ʲa/ |
| ö, yo, yö | Ё ё | ɵ, jo, jɵ | او,يو,و | /jo/, /jø/, /ø/, /ʲo/ |
| ts | Ц ц | ts | تس | /ʦ/ |
| şç | Щ щ | şc | شچ | /ɕ/ |
| - | Ь ь | - | - | - |
| - | Ъ ъ | - | - | - |
| e | Э э | e | ﻩ, - | /e/ |
| ü, yu, yü | Ю ю | y, ju, jy | او,يو,و | /y/, /jy/, /ju/, /ʲu/ |
| â, ya | Я я | 'a, ja | يا ,ا | /ja/ |
| - | - | H h | ﺡ ,ﻩ | /ħ/ |
| - | - | - | ﻉ | /ʕ/ |
Фонеми, позначувані літерами c, ç, l, ş, мають позиційні варіанти. Поруч із голосними заднього ряду (a, ı, o, u) вони вимовляються твердіше: [dʐ], [tʂ], [ɫ], [ʂ], а поруч із голосними переднього ряду (e, i, ö, ü) — м'якше: [ʤ], [ʧ], [l], [ʃ].
Фонетика ред.
- Вимова літер a, b, d, f, h, m, n, o, p, r, s, t, u, v, z суттєво не відрізняється від вимови українських а, б, д, ф, х, м, н, о, п, р, с, т, у, в, з.
- с читається як дж у слові джміль (а також крим. Hacibey → Хаджибей).
- ç приблизно як українське ч.
- e як е (на початку слова) і як є всередині та наприкінці слова.
- g як пом'якшене українське ґ.
- ğ приблизно як українське г (дзвінке [х]).
- ı неогублене [у] (приблизно як закарпатське [ы]).
- i щось середнє між українськими и та і.
- j як українське ж.
- k як м’яке українське к.
- l може позначати й тверде л, і м’яке ль.
- ñ на кшталт англійського ng у слові sing.
- ö як німецьке ö (огублене [е]).
- q залежить від діалекту; вимовляється як [к], тільки язик торкається не м'якого піднебіння, а язичка.
- ş приблизно як українське ш.
- ü як німецьке ü (огублене [і]).
- y як українське й.
Особливості:
- випадання початкового та кінцевого «х» — ава замість хава (повітря), саба замість сабах (ранок) (а також зазвичай, нерідко (Х)Аджимушкай, (Х)Аджибей…)
- елізія вузького голосного на початку або всередині складу — (і)ляч (ліки (в однині)), (у)ста (майстер), (к(і)рерим (я ввійду)
- форми родового відмінка займенника 1-ї особи однини та множини menim/меним і bizim/бизим (замість menin/менин та bizin/бизин)
- заперечна форма майбутнього часу 1-ї особи однини на -мам/-мем — язмам (я не напишу)
| МФА | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| а | b | c | ç | d | e | f | g | ğ | h | ı | i | j | k | l | m | n | ñ | o | ö | p | q | r | s | ş | t | u | ü | v | y | z |
| [a] | [b] | [ʤ] | [ʧ] | [d] | [e] | [f] | [g] | [ɣ] | [x] | [ɯ] | [i], [ɪ] | [ʒ] | [k] | [l] | [m] | [n] | [ŋ] | [o] | [ø] | [p] | [q] | [r] | [s] | [ʃ] | [t] | [u] | [y] | [v], [w] | [j] | [z] |
Розкладка ред.
Спеціальної розкладки клавіатури для кримської мови в ОС Windows наразі не існує. Найбільш оптимальним її замінником є турецька розкладка. Її недоліками є відсутність літер Ñ та Â.
Linux-дистрибутиви мають кримськотатарський варіант, який базується на турецькій розкладці і включає в себе літери Ñ та Â. Для встановлення розкладки необхідно обрати українську клавіатуру і варіант «Кримськотатарська (Турецька Q)», «Кримськотатарська (Турецька Alt-Q)» або «Кримськотатарська (Турецька F)».
 |
 |
Примітки ред.
- ↑ Крим. Реалії: Чи перейде кримськотатарська мова на латинську графіку?. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 січня 2017.
- ↑ Меметов И. Периодизация истории развития крымскотатарского литературного языка[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- ↑ Кабмін схвалив Концепцію розвитку кримськотатарської мови
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 р. № 993 «Про затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки». Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
- ↑ Б. Г. Гафаров. Алфавит крымскотатарского языка // Вопросы совершенствования алфавитов тюркских языков СССР. — М.: Наука, 1972. — С. 99—107.
- ↑ Крымскотатарский латинский алфавит: правила чтения, написания. Avdet. 29 листопада 2019. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 26 січня 2020.
- ↑ А. Меметов. Крымскотатарский язык. Фонетика. — Симферополь, 2012. — 72 с. — 500 экз. — ISBN 978-966-354-421-2.