Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окиснених руд
Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окиснених руд (КГЗКОР) — підприємство, яке було запроєктовано у 1984 році інститутом «Кривбаспроєкт». Місце розташування — поблизу м. Долинська, Кіровоградська область.
Активно будувався 1985—1993 роках[1].
Щорічні витрати на забезпечення життєдіяльності недобудованого підприємства складають $5 млн[2].
Готовність будівництва станом на 2018 рік складає 70%, на спорудження було витрачено $1,649 млрд. Загальна вартість будівництва $2,4 млрд[3].
Історія ред.
1984 ред.
Наказом Міністерства чорної металургії СРСР № 642 від 19.06.84 року згідно з рішенням Ради Міністрів СРСР від 24 квітня 1984 року № ПП-7939 організована дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, що будується. Наказом Міністерства чорної металургії Української РСР № 202/2-К від 29 червня 1984 року В.М. Єлєзов призначений директором дирекції КГЗКОРу.
1985 ред.
Забитий перший кілочок на будівництві Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. Зроблені перші кроки на новобудовах комбінату. За околицею села Маловодяне розгорнулись будівельні роботи. Потужні екскаватори, велетні-скрепери ведуть підготовчі земляні роботи на майданчиках, де розмістяться першочергові допоміжні об’єкти — електропідстанція, автозаправна станція.
1986 ред.
Підписана двостороння угода між СРСР i ЧССР про будівництво КГЗКОРу. Одними з перших об’єктів, що почали працювати на КГЗКОРі, стала естакада для сипучих матеріалів, яку спорудили будівельники тресту «Криворіжаглобуд» (сюди одразу стали надходити тисячі тонн піску та щебеню), а також лінія електропередач ВЛ-150 кВ «Кварцит» – Моїсеївка-КГЗКОР i підстанція 35/10 кВ «Будбаза», «Маяк»», «Житселище».
1987 ред.
Підписана двостороння угода між НДР i СРСР про будівництво КГЗКОРу.
1988 ред.
21 червня підписана двостороння угода між СРСР i НРБ про будівництво КГЗКОРу.
1989 ред.
Бригада з міста Ерфурта (НДР) здала в експлуатацію перший будинок в новому 6-му мікрорайоні для працівників КГЗКОРу.
1990 ред.
На КГЗКОРі зміна керівництва – від 27 лютого генеральним директором комбінату став Віктор Пантелійович Величко.
1992 ред.
У відповідності з рішенням Президії Верховної Ради України «Про правонаступництво України» Фонд Державного майна з 10.01.1992 року ввів КГЗКОР у склад підприємств Держметалургпрому України.
1993 ред.
Вийшла постанова Кабінету Міністрів України № 650 «Про заходи щодо завершення будівництва КГЗКОРу».
1994 ред.
Вийшла постанова Кабінету Міністрів України № 270 «Про заходи щодо фінансування будівництва КГЗКОРу». Підписані угоди: між Україною, як правонаступницею СРСР та Словаччиною, як правонаступницею ЧССР від 16.02.1994 року, між Україною як правонаступницею СРСР та Румунією, як правонаступницею СРР від 05.05.1994 року.
1995 ред.
Вийшла постанова Кабінету Міністрів України № 464 «Про заходи щодо фінансування будівництва КГЗКОРу та сировинної бази металургійної, хімічної та деревообробної промисловості».
1996 ред.
Підписаний Указ Президента України № 425/96 «Про заходи щодо завершення будівництва КГЗКОРу та реконструкції, пов’язаних з ним об’єктів [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]». На виконання зазначеного Указу Президента Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 955 «Про затвердження положення про Державний цільовий фонд розвитку промисловості та порядок формування обліку і використання його коштів для фінансування КГЗКОРу».
1999 ред.
Вийшла постанова Кабінету Міністрів України № 1903 «Про заходи щодо завершення будівництва КГЗКОРу».
2001 ред.
Підписане розпорядження Президента України № 301 «Про організацію завершення будівництва КГЗКОРу».
2005 ред.
Підписано доручення Президента України № 1-1/1209 від 03.10.2005 року «Про заходи щодо продажу державної частки майна КГЗКОРу, та забезпечення проведення відповідного конкурсу».
Проєкт ред.
Згідно з проєктом продуктивність за рудою І черги повинна складати 26,4 млн т на рік (10,8 млн тонн концентрату, 9,9 млн тонн котунів з вмістом заліза 58,7 %).
Будівництво розпочато в 1985 р. Введення в експлуатацію КГЗКОРу було передбачено планами розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 р.
Комбінат є міжнародним промисловим об'єктом, у його проєкті беруть участь крім України (56,4 %) Румунія (28 %) та Словаччина (15,6 %). Пуск комбінату дозволить вирішити актуальну проблему залучення до промислової переробки слабкомагнітні окиснені руди, які є відходами діючих гірничо-збагачувальних комбінатів (раніше складувалися у відвали разом з іншими пустими породами, що призводило до втрати бл. 500 млн т залізорудної окисненої сировини до 1980 р.). Технологія переробки окиснених руд базується на новітніх досягненнях науки, зокрема, передбачається вперше у вітчизняній практиці застосування безстічної системи воодообігу, ефективної магнітно-флотаційної технології збагачення руд і сепараторів з сильним магнітним полем 6ЕРМ-35/315, які здатні давати із запланованої сировини концентрат зі вмістом заліза на рівні 66,27 % і діоксиду кремнію менше 3,39 %. Розрахунковий прибуток від реалізації проєкту комбінату становить 14,0 млн. дол. США на рік, крім того, очікується суттєве покращення екологічної ситуації в регіоні Кривбасу. Створюється близько 2700 нових робочих місць.
Вартість ред.
За даними Фонду держмайна України, заборгованість країни по КГЗКОРу за станом на 1 січня 2007 роки перед Румунією становила $ 353 млн, Словаччиною - $ 115,1 млн, Болгарією - $ 1,4 млн, Німеччиною - $ 47,34 млн. Загальна заборгованість - $ 517,43 млн.
Загальний обсяг інвестицій, необхідних для завершення будівництва і введення в експлуатацію КГЗКОР, за попередніми даними, тоді оцінювався в $ 800 млн.
На початку лютого 2017 року, до Верховної Ради України було внесено законопроєкт про добудову КГЗКОР, який передбачає залучення інвестора - "Української металургійної корпорації" (УМК, Київ) - з метою введення в експлуатацію першої черги підприємства протягом п'яти років, а всього комплексу - за 10 років. Згідно з даними авторів законопроєкту, за станом на 1 січня 2017 року за будівництві об'єктів КГЗКОР виконані роботи на суму $ 1,649 млрд, у тому числі вартість української частки незавершеного будівництва становить $ 884,1 млн.
Орієнтовно загальний обсяг капвкладень на завершення будівництва з перепрофілюванням частини потужностей КГЗКОР оцінювався авторами законопроєкту в $ 500 млн, а необхідний обсяг інвестицій для будівництва першого пускового комплексу - не більше $ 150 млн.
Після завершення будівництва по пропонованої концепції можна очікувати досягнення КГЗКОР щорічного обсягу виробництва близько $ 700 млн, прибутку до оподаткування - близько $ 160 млн. Зазначена величина прибутку дозволяє гарантувати розрахунки з країнами-учасницями будівництва КГЗКОР протягом 20 років без залучення коштів з держбюджету[4].
Примітки ред.
- ↑ Долинская. Забытый город у недостроенного комбината. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
- ↑ Криворізький ГЗК «підрахували» [Архівовано 25 січня 2019 у Wayback Machine.] (Станом на 2012 рік)
- ↑ Австрийские и японские инвесторы готовы достроить Криворожский ГОКОР. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
- ↑ Японская и австрийская компании планируют инвестировать в КГОКОР. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
Джерела ред.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Відомості Академії гірничих наук, № 2, 1998 р.
Посилання ред.
- ДП "Дирекція КГЗКОР" [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]
- ДП "ДИРЕКЦІЯ КГЗКОР" opendatabot [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд: валіза без ручки. [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]
- КГЗКОР знову ведуть у сплячку? [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Дві іноземні компанії задумалися про інвестиції в недобудований рудний комбінат в Україні [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]