Криволісся
Криволісся — тип рослинності з домінуванням специфічної деформованої чи сланкої деревно-чагарникової рослинності, зумовлений суворими кліматичними факторами, властивий для субальпійських і субарктичних ландшафтів.
Опис ред.
Вплив екстремальних кліматичних факторів — морозу, сильних вітрів, опадів, снігових лавин у гірських та приполярних районах формує своєрідні форми росту дерев на межі їх кліматичного поширення. Це прапороподібні, деформовані і багатовершинні крони; зігнуті, покручені та притиснуті до землі стовбури дерев; а також сланкі, полягаючі, шпалерні і подушкоподібні життєві форми[1].
Механізми їх формування можуть бути різними. Внаслідок абразивної дії вітру зі снігом ростові бруньки зберігаються лише на стороні, захищеній від переважаючих вітрів — тоді крона дерева стає односторонньою або прилеглою до поверхні. Також часто перезимувати можуть лише ті частини, які сховані під сніговим покривом. Стовбури і гілки деформуються під вагою снігу, на лавинних схилах верхівки дерев періодично стинає снігова лавина, після чого вони відростають з бічних пагонів. Ця постійна боротьба зі стихією на межі фізіологічного виживання надає їм химерного вигляду.[2]
Вплив на формування криволісь має і вічна мерзлота, яка не дає деревним рослинам глибоко вкорінитись і змушує їх стелитись для втримання ваги крони.
В Україні криволісся представлені в горах хвойними і листяними стелюхами (сланиками) — полягаючими деревами і чагарниками з зігнутими шаблеподібними стовбурами і гілками, які «повзуть» по схилу. Взимку вони полягають під вагою снігу, а навесні випростовуються і продовжують свій ріст.[3]
Слід зауважити, що на тепліших схилах південної та суміжних з нею експозицій рослинні пояси простягаються на кілька сотень метрів вище, ніж на холодніших і більш зволожених північних схилах [4].
Видовий склад ред.
Криволісся частіше утворюють хвойні види — ялиця бальзамічна, ялина червона, ялина чорна, ялиця субальпійська (шорсткоплідна), модрина Лаєля, ялина Енгельмана, сосна м'яка, сосна скручена. Великі масиви криволісь на Далекому Сході Росії і в Сибіру утворює кедровий стелюх (сланик)[5].
Серед листяних видів це береза пухнаста та Ермана, бук лісовий і східний, ряд видів дуба, деякі верби, рододендрон[6],[7].
В Україні криволісся представлені сланкими рослинами. В Карпатах це сосна гірська і вільха зелена[8], у Криму сосна гачкувата.
Криволісся мають виняткове значення для регулювання водного режиму річок, а також ґрунтозахисне, кліматорегулююче та селе- лавинозахисне значення.
Посилання ред.
- ↑ Криволесье/Лесная энциклопедия. Т. І. Москва: Сов. энциклопедия, 1985. - С. 471-472.
- ↑ Малиновський К. А. Рослинність високогір'я Українських Карпат.- Київ: Наук. думка, 1980. — 278 с.
- ↑ Чубатий О. В. Соснове криволісся Українських Карпат. — Київ: Урожай, 1965. — 134 с.
- ↑ Нестерук Ю. Рослини Українських Карпат. Ілюстрований довідник. - Львів: Поллі, 2000. - 136 с.
- ↑ Інформація з сайту "Зелені ліки". Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.
- ↑ Долуханов А.Г. Субальпийские криволесья Кавказа// Академику В.Н.Сукачеву к 75-летию со дня рожд., М.-Л., 1956
- ↑ Станюкович К.В. Растительность гор СССР, Душанбе, 1973
- ↑ Біологічна продуктивність гірськососнового криволісся.− К. : Наук. думка, 1974.- 160 с.