Вікіпедія

Кривенко Віктор Миколайович

український політик
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кривенко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кривенко Віктор.

Ві́ктор Микола́йович Криве́нко (нар. 9 січня 1982(19820109), м. Кам'янське, Україна) — український політик, громадський діяч і державний службовець. Керівник національних проєктів «Технополіс», «Індустріальні парки України»[1]. Голова партії «Народний рух України» (2017—2021)[2].

Кривенко Віктор Миколайович
Народився 9 січня 1982(1982-01-09) (42 роки)
Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність політик
Alma mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого і НАДУ при Президентові України
Членство Верховна Рада України VIII скликання
Посада депутат ВРУ
Партія Народний рух України (з 2017)
БПП (2016—2017)
Самопоміч (2014—2015)
Сайт kryvenko.org
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Самопоміч 27 листопада 2014 — 31 серпня 2015
позафракційний 31 серпня 2015 — 31 березня 2016
БПП 31 березня 2016 — 21 грудня 2017
позафракційний 21 грудня 2017 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Починаючи з 27 листопада 2014 року депутат VIII скликання ВРУ від партії Самопоміч, згодом у фракції БПП, згодом позафракційний.

Освіта ред.

У 1998—2003 навчався у Дніпровському державному університеті за фахом «Фінанси», отримав кваліфікацію магістра.

У 2002—2008 навчався у Харківській юридичній академія імені Ярослава Мудрого за фахом правознавство.

У 2008—2011 навчався в Національній академії державного управління при Президентові України за фахом «державне управління у сфері національної безпеки», отримав кваліфікацію магістра і диплом з відзнакою.

Кар'єра ред.

Будучи студентом, з січня 2001 по лютий 2004 працював помічником генерального директора з економіки Державного підприємства «Український державний інститут з проєктування металургійних заводів» у Дніпрі, потім, з березня 2004 по березень 2005 помічником генерального директора, а з березня 2005 по вересень 2009 заступником генерального директора з розвитку та інновацій Державного підприємства "Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» у Дніпропетровську.[3]

З лютого 2009 по березень 2010 — заступник Генерального директора Національного космічного агентства України[4].

З березня 2011 по січень 2012 — радник Генерального директора Державної компанії «Укрспецекспорт», а з лютого 2012 по січень 2013 — радник Генерального директора Державного концерну «Укроборонпром». Одночасно, з червня 2012 по січень 2013 є радником, на громадських засадах, Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

З березня 2013 по лютий 2014 — радник з питань розвитку індустріальних парків, на громадських засадах, Віце-прем'єр-міністра України.

З лютого 2014  є головою Координаційної ради ДП «Національні інноваційні проекти», яке уповноважене реалізовувати національні проєкти «Технополіс» та «Індустріальні парки України».

З березня 2014  і по цей час є радником, на громадських засадах, Міністра фінансів України.

З листопада 2014 народний депутат України, позафракційний.

З 28 травня 2017 по 10 липня 2021 — голова політичної партії «Народний Рух України»[5].

Громадська діяльність ред.

На виборах 2006 року кандидат у народні депутати, номер 12 у списку партії Інни Богословської «Віче»

Політична діяльність ред.

Кривенко був п'ятим номером у списку партії «Самопоміч» на парламентських виборах в Україні 2014 року[6][7][8] і став депутатом VIII скликання ВРУ від цієї партії. Кривенко був виключений з фракції «Самопоміч» 31 серпня 2015 року за підтримку проєкту закону щодо децентралізації[9]

Після виходу з партії «Самопоміч» вступив до Народного Руху України і з дозволу з'їзду партії задля створення урядової більшості 31 березня 2016 року Кривенко приєднався до фракції БПП.[10] За рішенням з'їзду Народного Руху України на знак незгоди з діяльністю уряду вийшов з фракції БПП 6.02.2018[11] і був позафракційним.

Кривенка було обрано головою партії «Народний рух України» 28 травня 2017 р.[2]

Виходячи з даних аналітиків  ІА"Слово і діло", за час перебування Віктора Кривенка на посаді народного депутата України, зміг виконати 63 % своїх обіцянок[12].

Кривенка Віктора Миколайовича Центральна виборча комісія зареєструвала 5 лютого 2019 року кандидатом на пост Президента України (суб'єкт висування — Політична партія «Народний Рух України»).[13]

Брав участь у парламентських виборах в Україні 2019 року як самовисуванець за округом № 151 на Полтавщині, але його не було обрано.

Різне ред.

Підтримав (у різний спосіб) більше двадцяти освітніх, культурницьких та патріотичних проєктів. Дотримується ідеалістично-прагматичної світоглядної системи.

Захоплюється історією, філософією, баскетболом, тенісом.

Одружений. Батько двох доньок.

Примітки ред.

  1. ↑ Міжнародний науковий конгрес з тематики розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та розбудови інформаційного суспільства в Україні [Архівовано 21 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», 29 жовтня 2013 року
  2. ↑ а б Одна із найстаріших українських партій вибрала собі нового лідера [Архівовано 31 травня 2017 у Wayback Machine.] // Експрес, 29 травня 2007
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 166-р від 18 лютого 2009
  5. ↑ Новини України: Головою Народного Руху України став львів’янин Андрій Корнат. Гал-інфо. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
  6. ↑ Віктор Кривенко [Архівовано 13 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Вибори Парламенту 2014. samopomich.ua
  7. ↑ Головна сторінка сайту [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Вибори Парламенту 2014. samopomich.ua
  8. ↑ Об’єднання «Самопоміч» веде на вибори об'єднану команду гідних людей. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  9. ↑ 5 депутатів виключили з фракції «Самопоміч». Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
  10. ↑ Фракція БПП прийняла до своїх лав ще двох депутатів — Дзеркало тижня, 31 березня 2016
  11. ↑ Фракція ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» — VIII скликання. Динаміка переходів (за станом на 23.01.2019). Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  12. ↑ Шкаф кандидата. Какие невыполненные обещания прячет Кривенко. Слово и Дело (рос.). Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 5 липня 2019.
  13. ↑ СЬОГОДНІ КОМІСІЯ ЗАРЕЄСТРУВАЛА ЧОТИРЬОХ КАНДИДАТІВ НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кривенко Віктор Миколайович
Попередник
Куйбіда Василь Степанович 		6-й голова Народного Руху України
з 28 травня 2017 по 10 липня 2021 		Наступник
Корнат Андрій Володимирович
  Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кривенко_Віктор_Миколайович&oldid=40560393