Крива (Молдова)

село в Молдові


Крива́ (молд./рум. Criva) — село в Молдові в Бричанському районі.

Село Крива
молд./рум. Criva
Пункт пропуску в селі
Основні дані
48°16′16″ пн. ш. 26°40′20″ сх. д. / 48.27111° пн. ш. 26.67222° сх. д. / 48.27111; 26.67222Координати: 48°16′16″ пн. ш. 26°40′20″ сх. д. / 48.27111° пн. ш. 26.67222° сх. д. / 48.27111; 26.67222
Країна Молдова Молдова
Район Бричанський район
Комуна Крива
Перша згадка 1520
Населення 1568
Густота населення 64 осіб/км²
Поштові індекси
(Poșta Moldovei)
MD-4723
Телефонний код +373-247
Висота над р.м. 119 м
Відстань
Найближча залізнична станція Крива
До районного центру
 — фізична 35 км
До Кишинева
Місцева влада
Вебсторінка criva.md
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 829697
Freebase /m/06w7xnr
Карта
Крива. Карта розташування: Молдова
Крива
Крива
Крива (Молдова)
Мапа

CMNS: Крива у Вікісховищі

Географія ред.

Поблизу села розташована крайня західна точка Молдови. У селі діє пункт контролю через державний кордон з Україною Крива — Мамалига. Поруч із селом знаходиться печера, охоронна територія.

Транспорт ред.

Через село проходить залізнична лінія Чернівці-Північна — Ларга, на якій розташована залізнична станція Крива та автошлях міжнародного значення М14.

Історія ред.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 857 осіб (420 чоловічої статі та 437 — жіночої), налічувалось 135 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у царачькому[2] селі Липканської волості, мешкало 1135 осіб, налічувалось 207 дворових господарств, існували православна церква та школа[3].

Населення ред.

Згідно з переписом населення 2004 року кількість українців - 85 осіб (5%).

Національність ред.

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2014 року:

Мова Відсоток
молдовани/румуни 93,87%
українці 5,37%
росіяни 0,57%
інші 0,19%

Визначні місця ред.

Біля села Крива розташована печера «Еміл Раковіце» («Попелюшка»). Вхід до неї розташований на території Кривського гіпсового кар'єру. Печера розташована під землями Молдови та України.

Уродженці села ред.

Див. також ред.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 947)
  2. власницьке
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)