Краєзнавчий музей
Краєзна́вчий музе́й — один із типів народних музеїв. Музеї цього профілю збирають, зберігають, вивчають і експонують матеріали, що розповідають про природу, економіку, історію і культуру певного краю (області, району, міста, села).
Краєзнавчі музеї експонують матеріальні пам'ятки і свідоцтва, зібрані на порівняно невеликій території, і репрезентують її краєзнавчу спадщину, а також можуть мати доволі широку експозиційну палітру. Тому за змістом експонованих предметів краєзнавчі музеї можуть поєднувати особливості музеїв історичного, меморіального, природничо-наукового, етнографічного й художньо-літературного профілів.
В експозиціях і фондах краєзнавчих музеїв збирають геологічні, ботанічні, зоологічні, палеонтологічні, археологічні, етнографічні та інші колекції, знаряддя праці, вироби місцевих промислів різних історичних періодів, твори мистецтва, літератури, народної творчості тощо.
Краєзнавчі музеї України ред.
Краєзнавчий музей міста Славутич та Чорнобильської АЕС
Історія ред.
Попередниками сучасних краєзнавчих музеїв були місцеві музеї, які виникли в Україні наприкінці XIX — на початку XX ст.: Миколаївський (1898), Волинський (в Житомирі, 1902) та ін. Перший міський музей старожитностей заснований в 1825 році в Одесі. Більшу частину його експонатів становили визначні твори мистецтва, які подарували музею міські колекціонери.
На кінець 1960 років в Україні налічувалось 51 краєзнавчий музей, у 1984 році — 56.
Сучасність ред.
Краєзнавчі музеї України здійснюють значну науково-дослідну роботу, спрямовану на вивчення колекцій, проводять археологічні розкопки і наукові експедиції, видають наукову і науково-популярну літературу. На базі краєзнавчих музеїв відбуваються наукові читання та конференції, матеріали яких публікуються в наукових працях музеїв.
У 2009 році в Україні нараховувалося 223 краєзнавчі музеї[1], вони становлять найчисленнішу групу серед музеїв України. Практично в кожній області функціонують обласні краєзнавчі музеї. Багато пам'яток матеріальної і духовної культури свого краю зібрано в краєзнавчих музеях Тернополя, Кіровограда, Івано-Франківська. Понад 7 тисяч музейних закладів краєзнавчого типу працюють на громадських засадах.
Серед провідних краєзнавчих музеїв України: Полтавський краєзнавчий музей, Закарпатський краєзнавчий музей, Білгород-Дністровський краєзнавчий музей, Кримський краєзнавчий музей, а також Чернівецький, Житомирський та Одеський краєзнавчі музеї.
Примітки ред.
- ↑ Л. Чупрій. Історичне краєзнавство як засіб формування історичної пам'яті українського народу [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.] // НІСД, 2009
Джерела ред.
- Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 428 с.
- Уривалкін О. М. Історичне краєзнавство: Навчальний посібник. — 2-ге вид., стереотип. — К.: КНТ, 2008. — 296 с.
Див. також ред.
|
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |