Красіїв
Красі́їв — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа на сході району. До 2020 року адміністративний центр Красіївської сільської ради. До Красіїва приєднано хутір Сеньків. У зв'язку з переселенням жителів хутори Діброва, Підмонастирець, Під Яром виключені з облікових даних.
| село Красіїв | |
|---|---|
_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%97%D0%B2.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Монастириська міська громада |
| Облікова картка | Красіїв |
| Основні дані | |
| Засноване | 1464 |
| Населення | 818 |
| Територія | 2.967 км² |
| Густота населення | 275.7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48331 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°03′42″ пн. ш. 25°01′49″ сх. д. / 49.06167° пн. ш. 25.03028° сх. д.Координати: 49°03′42″ пн. ш. 25°01′49″ сх. д. / 49.06167° пн. ш. 25.03028° сх. д. |
| Водойми | Золота Липа |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Відстань до залізничної станції |
33 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
| Карта | |
  Красіїв | |
 Красіїв | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.[1]
Населення — 817 осіб (2003).
Історія ред.
Поблизу Красіїва виявлено археолологічні пам'ятки пізнього палеоліту, культури фракійського гальштату. У 1840-х роках знайдено скарб — 2281 римську монету 92-192 років, які зберігались[2] у Віденському природничому музеї.[3]
Перша писемна згадка — 1464 року[4].
Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», кооператива.
У травні 1943 р. були заарештовані 5 членів осередку ОУН; двоє з них загинули в німецькому концтаборі. Улітку 1943 р. із боївки самооборони почала творитися сотня УПА. В листопаді 1943 р. через село пройшов рейдом курінь “Бистрого” “Сірі вовки”. До цього підрозділу вступили Степан Воронюк та Степан Тримбалюк (1927 р. н., загинув у бою з німцями в 1944 р.).
В сотні “Тура” УПА перебувало 45 уродженців села.
У вересні 1944 р. в Марківському лісі під час бою з військами НКДБ в урочищі Романова долина загинуло 5 мешканців Красіїва: Іван Воронюк, Степан Грона, Данило Дубровський, Степан Підручний, Василь Пристай.
У селі було розміщено гарнізон військ НКДБ.
8 листопада 1944 сотня “Яреми” біля Красіїва напала на партактив з охороною НКДБ (понад 25 осіб). 13 листопада повстанці вступили у бій зі “стрибками” і партійним активом. За цей бій село було піддано каральній акції. 18 листопада спалено 118 дворів, вбито 16 осіб, серед них:
- Михайло Грона, Степан Кінаш, Григорій та Микола Кухарі, Олекса Налужний, Степан Роїк, Василь Тримбалюк, Іван і Василь Цибульські.
У серпні 1945 р. гарнізон НКДБ спалив у Красіїві церкву, священика Ореста Погорецького заарештували і вивезли в концтабори Сибіру. Боротьба УПА на місцевих теренах тривала до 1952 року.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[5].
Пам'ятки ред.
Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1993), капличка (1994), «фігура» Матері Божої.
Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (реставровано 1990), споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), насипана символічна могила УСС (1990).
Соціальна сфера ред.
Діють загальноосвітня школа І ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, ТзОВ «Красіївське».
Галерея ред.
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці -
Будівля старої школи -
Будинок культури -
Автобусна зупинка
Примітки ред.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ може, зберігаються
- ↑ Проф. д-р Ярослав Пастернак. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 17.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.299, №3210 (лат.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література ред.
- М. Бігус, Г. Уніят. Красіїв // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 218. — ISBN 966-528-199-2.
- Рібий, В. Красіїв [Текст] /В. Рібий, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 63—64 : фот.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |