Котоїт
Котоїт (рос. котоит; англ. kotoite; нім. Kotoit m) — мінерал, ортоборат магнію.
| Котоїт | |
|---|---|
 Котоїт (світло-сірий), людвігіт (чорний) i сайбеліїт (білий) | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Ko[2] |
| Хімічна формула | Mg₃(BO₃)₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 6.AA.35[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Kotō Bunjirōd[4] |
 Котоїт у Вікісховищі | |
Етимологія та історія ред.
Котоїт був вперше виявлений у золото-мідно-бісмутовому руднику «Хол-Коль» („Hol Kol“) у північнокорейській провінції Хванхе-Пукто в повіті Суан-гун (Suan-gun) і описаний у 1939 році Такео Ватанабе[5], який назвав мінерал на честь Бунджіро Кото (1856-1935), який працював геологом і петрографом у Токійському університеті та досліджував рудні родовища Хол Кол (Hol Kol) у Північній Кореї.
Ватанабе провів необхідні роботи для аналізу та опису мінералу в мінералого-петрографічному інституті Берлінського університету.
Загальний опис ред.
Хімічна формула: Mg3[BO3]2. Структурно відноситься до острівних боратів.
Містить (%): MgO — 63,46; B2O5 – 36,54.
Сингонія ромбічна.
Густина 3,1.
Твердість 6,75.
Безбарвний і прозорий. Але також може виглядати білим через багаторазове заломлення світла через утворення полікристалів.
Блиск скляний. У шліфах безбарвний.
Утворює масивні зернисті агрегати, зустрічається у вигляді вкраплених зерен.
Важливий промисловий мінерал бору.
Асоціація: форстерит, кліногуміт, людвігіт, шпінель, флюоборит, ашарит, суаніт, варвікіт, флюоборит та ін. Рідкісний.
Типовий матеріал: Музей природничої історії, Лондон, Англія, 1938, 1286; Гарвардський університет, Кембридж, Массачусетс, 94750; Національний музей природознавства (Вашингтон), Округ Колумбія, США, 103502.
Розповсюдження ред.
Утворюється в контактній зоні багатих магнієм родовищ скарнових боратів. Накопичується в зоні контакту гранітних інтрузій з доломітами.
Розповсюдження: з шахти Hol Kol, приблизно за 75 км на південний схід від Пхеньяну, Північна Корея. Префектура Івате, Японія. Провінція Хунань, провінція Гуйчжоу, Китай. У Забайкаллі, Республіка Саха (РФ). Поблизу Туріна, Італія. У США — штати Вашингтон, Юта.
В Україні котоїт може входити до складу борних руд і рудопроявів, які зафіксовані в Дніпровсько-Донецькій та Причорноморській западинах, Індоло-Кубанському, Закарпатському і Передкарпатському прогинах.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ Takeo Watanabe. Kotoit, ein neues gesteinsbildendes Magnesiumborat | Zeitschrift für Kristallographie, Mineralogie und Petrographie volume 50, pages441–463 (1938)
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Котоїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Котоїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Takeo Watanabe. Kotoit, ein neues gesteinsbildendes Magnesiumborat. In: Mineralogische und Petrographische Mittheilungen. Band 50, 1939, S. 441–463. (PDF 1,3 MB)
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. II, 328–329.
Посилання ред.
- Kotoite — Webmin [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- RRUFF Project [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- American Mineralogist [Архівовано 23 липня 2012 у Wayback Machine.]