Вікіпедія

Костенки (археологічні пам'ятки)

(Перенаправлено з Костенки)

Косте́нки — палеолітичні стоянки поблизу сіл Костенки і Борщево Хохольського району за 100 км на південь від Воронежу на Східній Слобожанщині. Охоплюють понад 26 стоянок пізнього палеоліту на правому березі Дону і науково датуються періодом від 40 000 до 20 000 років тому. У Костенках (1—21) та Борщеве (1—5) на 30 км² виявлено понад 60 стоянок давньокам'яної доби.

Для їх вивчення у 1991 році філіал «Костенки» Воронезького краєзнавчого музею перетворено на Державний археологічний музей-заповідник «Костенки».

Дослідження ред.

Відкриті І.С. Поляковим в 1879 році. Основні розкопки проводилися в 1920—1930-х роках Петром Єфименко, в 1940—1960-х роках — А. Н. Рогачовим. Дослідження стоянок зіграли важливу роль у виробленні сучасної методики розкопок палеолітичних поселень, у розробці проблем палеолітичних жител, жіночих зображень, періодизації пізнього палеоліту, у виділенні пізньопалеолітичних культур і встановленні їхніх взаємин.

Значимість Костенок у дослідженні палеоліту у Східній Європі визначена в ряді археологічних культур, що носять їх ім'я (в хронологічному порядку):

  1. Костенківсько-спіцинська культура (спіцинська), 38—32 тис. років тому, співіснувала зі стрілецькою культурою, ототожнюється з оріньяцької культурою;
  2. Костенківсько-стрілецька культура (стрілецька), 34 (38) — 32 (25) тис. років тому,
  3. Костенко-тельманівська культура (тельманська),
  4. Костенко-городцовська культура (городцовська),
  5. Вілендорф-костенківська культура (Костенківсько-авдіївська культура, 32—22 тис. років тому.
  6. Зам'ятинська культура[1] — є епіграветська культура пізнього палеоліту; наступна за костенківсько-авдіївську.

Частина стоянок містила по кілька культурних шарів, що відносяться до різних етапів і культур пізнього палеоліту.

Костенки-1 (стоянка Полякова) ред.

Стоянка містила 5 культурних шарів.

  • У 1-му, верхньому збереглися залишки наземного житла (площа 35 × 15 м) з вогнищами, розташованими по поздовжній осі, численні землянки й господарські ями. Знахідки: крем'яні наконечники, мотики з бивня мамонта, кістяні лопаточки, жезл з оленячого рога, близько 40 жіночих статуеток з бивня мамонта й з мергелю, фігурки ведмедя, печерний лев і антропоморфні голівки з мергелю; відноситься до костенківсько-авдіївської культури;
  • 3-й шар є своєрідним варіантом спіцинської культури;
  • у 5-му самому нижньому шарі виявлені трикутні крем'яні наконечники з увігнутою підставою, ретельно оброблені віджимною ретушшю. Належить до 2-го етапу Костенківсько-стрілецької культури.

Костенки-2 (стоянка Зам'ятнина) ред.

Костенки-3 (Глинище) ред.

  • пам'ятка зам'ятнинської культури; дослідження проводилося Палом Єфименко і Сергієм Замітіним у 1920-ти роки і Павлом Борисковським у 1950-ті роки; у 1970-х роках з'ясовано, що разом з Костенками-21 були єдиним поселенням; стоянка знищена боковою ерозією Дона[1]
  • У 3-му шарі пізні комплекси Оріньяка. Присутність Оріньяка тільки в пізніх шарах, і його повна відсутність в часи руху оріньякців в Європу.

Костенки-4 (Олександрівка) ред.

2 культурні шари.

  • У 1-му шарі збереглися залишки двох круглих жител близько 6 м у поперечнику з вогнищем у центрі кожного; серед знахідок — шліфовані, просвердлені диски зі сланцю; відноситься до солютрейської культури;
  • У 2-му шарі своєрідний варіант східнограветської або спіцинської культури, де виявлені залишки двох витягнутих трисекційних жител (одне — довжиною 34 і 23 м, шириною 5,5 м, друге — довжиною 21 м, шириною 5,5 м) з вогнищами по довгій осі. Помітимо, що площа кругового житла приблизно дорівнює площі однієї секції меншого трисекційного житла.

Костенки-6 (Стрілецька стоянка) ред.

Є епонімною для костенківсько-стрілецької культури.

Костенки-8 (Тельманська стоянка) ред.

Стоянка містить 4 культурні шари.

  • У 10-му шарі виявлені залишки поглибленого в землю круглого житла близько 5,5 м у поперечнику з вогнищем у центрі; серед знахідок — крем'яні листоподібні наконечники, оброблені віджимною ретушшю; стоянка належала або східнограветській, або оріньяцькій культурі;
  • У 2-му шарі знайдені уламки людських костей, частково обпалені, кремінний інвентар — мініатюрні пластинки й голкоподібні вістря. За 2-м шаром Тельманівської стоянки названа Тельманська культура; також відносять до східного гравету;

Костенки-9 ред.

культура стоянки найближча кам'янобалківській культурі.

Костенки-10 (Аносівка-1) ред.

Стоянка зам'ятинської культури; відкрита 1934 року, з розкопками на початку 1950-х років; долотоподібні знаряддя та різці схожі на з Зам'ятніківської стоянки (Костенки-2);[1]

Костенки-11 (Аносівка-2) ред.

Стоянка містила не менш 5 культурних шарів.

  • У 1-му шарі виявлені залишки спорудженого з великих костей мамонта округлого житла близько 9 м у поперечнику, що визначено Рогачовим[2], як аносовсько-мізинський тип житла, хоча за Гавриловим[3], цей курінь був культовим капищем;
    • шарb 1а s 1, відносяться до зам'ятнинської культури, нід не перекривають один одний і тепер вважаються частинами одного поселення[1];
    • шар 1б відноситься до зам'ятнинської культури[1];
  • 2-й шар належить до 2-ї групи східного гравету; споріднений з Молодова-5 (10-й шар), Молодова-5 (7-й шар) і можливо Хотильове 2, Миловичі, Чейков, і деякі інші пам'ятки Чехії і Німеччини; науково датується 20,5—18,9 тис. років до н. е.;
  • У нижніх шарах цікаві знахідки трикутних кремінних наконечників, аналогічних знайденим у нижньому шарі Костенок-1, що належать костенківсько-стрілецькій культурі.

Костенки-12 (Вовківська стоянка) ред.

Виявлений новонароджене немовля, що був витягнутий на правому боці головою на південь, можливо під насипом, у шарі виявлені частки охри.

Костенки-13 ред.

Відноситься до костенківсько-авдіївської культури;

Костенки-14 (Маркина гора) ред.

Стоянка містила 4 культурні шари.

  • 1-й шар відноситься до костенківсько-авдіївської культури; також відносять до східного гравету;
  • 2-й шар — пам'ятка городцовської культури;
  • 3-й шар («шар попелу») відноситься до своєрідного варіанту спіцинської культури, де відкрите скорчене, на лівому боці головою на захід в овальній ямі, що була разом з кістяком пофарбована охрою, — чоловіка 20-25 років з деякими негроїдними ознаками, він був зв'язаний й, ймовірно, з підрізаними жилами; у 2000 р. виявлені найдавніші на території Східної Європи прикраси — пронизки з орнаментом, виготовлені із трубчастих кісток птаха й підвіски з раковин. Ці знахідки були знайдені в шарі вулканічного попелу, принесеного на територію Руської рівнини з території сучасної Італії близько 36—31 тис. років до н. е. Знахідка найдавніших прикрас і залишків поселення прямо в попелі вперше дає можливість зв'язати припинення існування цього поселення із глобальною катастрофою, що сталась на території Європи;
  • 4-й шар («шар вогнищ») — початкова пора давньокам'яної доби.

Костенки-15 (Городцовська стоянка) ред.

Виявлено пофарбоване поховання дитини (близько 6 років), що нагадує кроманьйонців Моравії; при ньому були крем'яні й кістяні знаряддя, понад 150 просвердлених зубів песця. Пам'ятка дала назву городцовській культурі.

Костенки-16 (Углянська стоянка) ред.

Пам'ятка Городцовської культури.

Костенки-17 ред.

2-й шар — пам'ятка спіцинської культури.

Костенки-18 ред.

Відноситься до костенківсько-авдіївської культури; Дитина з Костенків-18[4] датована віком у 21020±180 років тому[5].

Костенки-19 (стоянка Валукинського) ред.

Стоянка зам'ятинської культури з 4 комплексами. Виявлена П.І. Борисковським[6][7] і досліджувалася в 1956-1957 роках; співвідноситься з 2-м шаром Костенків-21;[1]

Костенки-21 (Гмелинська стоянка) ред.

  • 1-й шар - зам'ятинська культура; у 1970ті роках з'ясовано, що разом з 1-м шаром Костенок-3 були одним поселенням;[1]
  • 2-й шар - співвідноситься з Костенками-19;[1]
  • 3-й шар подібніший до Костенки-11/2 шар — пам'ятка 2-ї групи Східного Гравету.

Генетика ред.

Пізньодавньокам'яна людина з Костенок14 (K14) належить до гаплогрупи C-M130, що також виявлена у середньокам'яного мисливця-збирача з іспанської Ла Браньї; мтДНК відноситься до гаплогрупи U2.[8][9]

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к А.А. Бессуднов • Замятнинская археологическая культура поздней поры верхнего палеолита: миф или реальность?
  2. ↑ Рогачев А.Н. Об аносовско-мезинском типе палеолитических жилищ на Русской равнине // КСИА. — 1962. — вып. 92. — с. 12–17.
  3. ↑ Гаврилов К.Н. «Жилища» аносовско-мезинского  типа: происхождение и интерпретация // Stratum plus. — 2015. — № 1. — с. 187–203.
  4. ↑ The Kostënki 18 child burial and the cultural and funerary landscape of Mid Upper Palaeolithic European Russia. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 10 лютого 2021.
  5. ↑ Герасимова М. М., Астахов С. Н., Величко А. А. Палеолитический человек, его материальная культура и природная среда обитания. – СПб.: Нестор-История, 2007. – с. 117
  6. ↑ Борисковский П.И. Очерки по палеолиту бассейна Дона. — М.; Л.: Наука, 1963. — 148-151 с. (МИА. № 121).
  7. ↑ Палеолит Костенковско-Борщевского района на Дону. 1879–1979. Некоторые итоги полевых исследований / Под ред. Н.Д. Праслова и А.Н. Рогачева. — Л.: Наука, 1982. — 193 с.
  8. ↑ Надежда Маркина. Геном с Маркиной горы. Архів оригіналу за 27 січня 2021.
  9. ↑ Олег Балановский. Глава 8.3. "Верхний палеолит и мезолит" з книги "Генофонд Европы". Архів оригіналу за 19 січня 2022.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костенки_(археологічні_пам%27ятки)&oldid=41737563