Косоворо́тка (рос. косоворотка) — російська народна чоловіча сорочка з косим коміром (рос. ворот). Має розріз збоку, а не посередині, як у звичайних сорочок; за версією історика Дмитра Лихачова, такий комір створений для того, щоб натільний хрест не випадав під час роботи[2]. З'явилася на Московщині не раніше XV століття[3]. В Україні й Білорусі була невідома; замість неї носили вишиванку. У XIX столітті у Російській імперії витіснила традиційну російську сорочку з прямим розрізом на грудях, що використовувалася як святкова[4]. Застібалася, зазвичай, ліворуч, або праворуч.

Косоворотка
Зображення
Країна  Росія[1]
CMNS: Косоворотка у Вікісховищі
Російський костюм (1900)
Селянський хлопчик у косовортці (1820)

Полотняні косоворотки традиційно широко використовувалися в Росії в цивільному побуті, будучи аналогом російської чоловічої сорочки, а також як спідня солдатська білизна. Повсюдно зустрічалися сорочки з червоним тканням у клітинку й смужку. Вони були робочими і святковими, залежно від багатства обробки.

Косоворотки носили навипуск, не заправляючи в штани. Підперізувалися шовковим шнуровим поясом або тканим поясом з вовни. Пояс міг мати на кінцях китиці. Зав'язка пояса розташовувалася з лівого боку. Косоворотки шили з полотна, шовку, атласу. Іноді розшивали по рукавах, подолу, коміру. У приміщеннях (у трактирі, крамниці, будинку тощо) косоворотки носили з жилетом.

1880 року косоворотка стала основою для гімнастерки, яку вперше запровадили у російській армії в Туркестанському військовому окрузі: полотняну косоворотку, яку видавали солдатам для гімнастичних занять, кріпили погони і дозволили її носити разом з поясною і плечовою портупеєю в строю і поза строєм[5].

Примітки ред.

  1. Russia:Ethnic dress // Encyclopedia of World Dress and Fashion / J. EicherBerg Publishers, 2010.
  2. Ілля Фоняков: «Спогади про Д. С. Лихачова». [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] «Дмитро Сергійович підтримав мене. І найнесподіванішим чином. Він заговорив про російську сорочку-косоворотку, розріз якої, виявляється, не випадково розташований не посередині грудей, а зміщений у бік. Саме для того, щоб ланцюжок і натільний хрест не вивалювалися назовні!»
  3. З розділу VI «Одяг та взуття» книги Дмитра Зеленіна «Східнослов'янська етнографія». (рос.)
  4. Зеленін Д. К. Восточнославянская этнография [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]. — М.: Наука, 1991. — 512 с.
  5. Великий енциклопедичний словник. [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.