Вікіпедія

Космічний симулятор (жанр)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Космічний симулятор (значення).

Космічний симуля́тор — жанр відеоігор, що відтворюють із різним ступенем реалістичності керування космічним кораблем.

Сцена битви у MMORPG-космічному симуляторі EVE Online

Жанр ігрових космічних симуляторів поділяється на кілька піджанрів: симулятори польоту в космосі, в яких акцент ставиться на реалістичному керуванні космічним кораблем; бойові, головним елементом яких є космічні битви; а також торгові, де в центрі уваги знаходиться, насамперед, економічний елемент ігрового світу (торгівля та піратство). Також космічні симулятори класифікуються за ступенем реалізму та свободи дій гравця.

Є думка, що цей колись популярний жанр відеоігор з початку 2000-х років занепадає[1][2][3].

Симулятори космічного корабля ред.

Симулюють політ на справжньому чи збудованому на основі сучасних технологій космічному кораблі з максимально наближеними до реальності фізичною моделлю та керуванням. Представлені такими іграми, як Orbiter, Space Shuttle Simulator і Microsoft Space Simulator. Окрім керування космічним кораблем деякі ігри цього піджанру (Kerbal Space Program, Project Moonwalk, Spaceflight Simulator (для Android ) та інші) симулюють й інші елементи космонавтики, такі як побудова та запуск корабля, проходження місій (посадка на планету, досягнення певної висоти і тд.).

Симулятори космічних битв ред.

Найпоширеніші представники жанру. Ведуть своє походження ще з гральних автоматів. У цих іграх симулюються, насамперед, яскраві космічні битви, які набули популярності завдяки таким фантастичним творам, як «Зоряні війни», «Зоряний шлях», «Вавилон 5» та багатьом іншим.

Аркадні ред.

Фізична модель у таких іграх зазвичай зовсім не відповідає реальній фізиці космічного апарату, вона набагато ближча до фізики аркадних авіасимуляторів. Найхарактерніша її особливість полягає в тому, що, попри те, що дія відбувається в космосі, апарат поводить себе ніби за наявності зовнішнього середовища, що забезпечує суттєвий опір:

  • політ по інерції неможливий: апарат із вимкненим двигуном за короткий час зупиняється;
  • швидкість прямо пропорційна потужності двигуна — при заданому положенні «ручки газу» апарат рухається з конкретною швидкістю;
  • при повороті апарату змінюється напрям його руху.

Таким чином, у цілому апарат поводиться подібно до реактивного літака в умовах однорідної щільної атмосфери та за відсутності гравітації.

Основним і, зазвичай, єдиним елементом таких ігор є космічні битви.

Приклади ігор ред.

Реалістичні ред.

В іграх цього жанру реалізовано багато елементів ньютонівської фізики. Характерною особливістю є порівняно вища складність керування, у зв'язку з чим гравцеві-початківцю доводиться активно користуватись автопілотом і системами допомоги, оскільки для засвоєння керування кораблем потрібний деякий час. На відміну від аркадних симуляторів, фізика польоту дозволяє, наприклад, скористатися інерцією й обертатися навколо своєї осі в будь-якому напрямку без зміни напрямку та швидкості руху.

Приклади ігор ред.

Коридорні ред.

«Коридорні» симулятори є сумішшю жанрів космічного симулятора та 3D-шутера. Результатом такого змішування є 3D-шутер, у якому гравцеві надано властиві космічним симуляторам шість ступенів вільності переміщення. Класикою такого піджанру є серія ігор Descent[ru], у яких гравець літає та б'ється в просторих шахтах всередині різних космічних об'єктів Сонячної системи.

Приклади ігор ред.

Тактичні симулятори ред.

Найпомітнішим представником цього жанру є Star Trek: Bridge Commander[ru], у якому гра ведеться від імені капітана великого корабля. Керування в таких іграх відбувається з виглядом від першої особи шляхом віддавання наказів старшим офіцерам, які перебувають у капітанській рубці. Існує також серія ігор Star Trek: Starfleet Command, де гравець керує великими кораблями, але тільки у двох вимірах.

Приклади ігор ред.

Свобода у космічних симуляторах ред.

За ступенями вільності дії космічні симулятори поділяють на кампанії і «відкриті всесвіти» (англ. open universe), а також симулятори з елементами стратегії.

Кампанії ред.

Як правило, такі ігри є військовими кампаніями — частинами глобального конфлікту, що складаються з лінійної (інколи розгалуженої) послідовності окремих місій, по мірі проходження яких розгортається сюжет. Гравець зазвичай виступає в ролі одного з пілотів ескадрильї, що базується на космічній станції або авіаносці. Характерним представником цього жанру є основна серія Wing Commander[ru].

Приклади ігор ред.

Відкритий всесвіт ред.

Ігри цього піджанру симулюють ціле міжпланетне суспільство зі своїми економічними й політичними взаємозв'язками. Свобода пересування в ігровому світі обмежена лише сюжетом. При цьому геймплей містить елементи рольових і пригодницьких ігор: гравець може самостійно брати різні завдання, покращувати свій корабель і будувати відносини з наявними у грі різними й, нерідко, ворогуючими політичними групуваннями.

Класикою цього піджанру є гра Elite. Серед серії Wing Commander[ru] до таких ігор належить Wing Commander: Privateer[en]. Як правило, «відкритий всесвіт» притаманний торговим симуляторам, у яких, окрім основного сюжету (якщо він є), гравець може займатися як торгівлею, так і піратством.

Приклади ігор ред.

MMORPG ред.

З елементами стратегії ред.

В іграх цього піджанру наявні властиві космічним глобальним стратегіям моменти, такі як будівництво на планетах, проектування і будівництво кораблів, а також проведення науково-дослідних робіт. При цьому гравець може безпосередньо брати участь у космічних битвах, керуючи одним з кораблів свого флоту. Найяскравішим прикладом таких ігор є Wing Commander: Armada[ru].

У космічних симуляторах з елементами стратегій зазвичай планування майбутніх бойових дій (та будівництво) — тобто власне стратегічна частина гри — відбувається у покроковому режимі як у X-COM: Interceptor[ru], але може відбуватись і у реальному часі, який можна як прискорювати, так і сповільнювати, як у X-COM: Interceptor[ru].

Приклади ігор ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Space Interceptor: Project Freedom (англ.). MyGamer. 9 листопада 2004. Архів оригіналу (HTML) за 14 квітня 2005. Процитовано 19 лютого 2009.
  2. ↑ Weise, Matt (28 травня 2003). Freelancer (англ.). GameCritics. Архів оригіналу (HTML) за 26 червня 2012. Процитовано 19 лютого 2009.
  3. ↑ Wen, Howard (12 лютого 2008). What Happened To The Last Starfighters? (англ.). The Escapist. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 19 лютого 2009.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Космічний_симулятор_(жанр)&oldid=37607598