Королівський ботанічний сад (Онтаріо)
Королівський ботанічний сад англ. Royal Botanical Gardens (RBG) з офісом у Берлінгтоні, також включає землі міста Гамільтон Онтаріо, Канада. Позиціонується як один з більших туристичних об’єктів між Ніагарським водоспадом і Торонто, а також як важливий місцевий і регіональний садово-парковий, освітній, природоохоронний і науковий ресурс. 31 липня 2006 Королівський ботанічний сад був визнаний національним фокусним об’єктом у рамках Глобальної стратегії збереження рослин англ. Global strategy for plant conservation Міністерством охорони довкілля Канади[1].
 Королівський ботанічний сад (Онтаріо) | |
| 43°17′28″ пн. ш. 79°52′33″ зх. д. / 43.29111111113877541° пн. ш. 79.87583333336078795° зх. д.Координати: 43°17′28″ пн. ш. 79°52′33″ зх. д. / 43.29111111113877541° пн. ш. 79.87583333336078795° зх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Канада |
|---|---|
| Розташування | Берлінгтон, Канада |
| Найближче місто | Гамільтон |
| Площа | 980 га (162 га доступні для огляду) |
| Засновано | 1939 р. |
| Статус: | пам'ятка історії Канади національного значення |
| Вебсторінка | rbg.ca |
 | |
 Королівський ботанічний сад у Вікісховищі | |
980 га природних заповідних територій, які належать Королівському ботанічному саду, в силу свого унікального розміщення та специфічних умов, є природним куточком, у якому натурально збереглося рідкісне для Канади біорозмаїття, зокрема представлених тут дикоростучих рослин, а також птахів та інших тварин[2], і крім того є частиною світового Niagara Escarpment World Biosphere Reserve[3]. У межах парку природно зростають більш ніж 1100 видів рослин, серед яких пухівка плосколиста (Trichophorum planifolium), яка не зустрічається ніде більше в Канаді, також у межах парку є найбільша природна ділянка загроженої в Канаді шовковиці червоної (Morus rubra). Обидві ці рослини належать до видів під загрозою зникнення [4][5]. У 2008 ботсад був визнаний територією, важливою для земноводних і плазунів організацією «Мережа охорони земноводних і плазунів» (англ. Canadian Amphibian and Reptile Conservation Network (CARCNET)).
Історія ред.
У 30-х роках 20 ст. під час Великої депресії Говард і Лорі Данінгтон-Ґраб (англ. Howard and Lorrie Dunington-Grubb) створили ландшафтну композицію, яка поєднувала місцеві та екзотичні рослини[6]. Початкова секція Королівського ботсаду була спланована і виконана у 1930-х роках у рамках суспільно-корисних проектів затруднення безробітних. Вона стала окрасою пустуючих земель між Гамільтоном і Берлінгтоном, які до того вважались закинутими. Так, відвали гравію, які не використовувались, були творчо перетворені на «альпійський сад», для чого було додатково переміщено великі камені з Ніагарського уступу, який проходить поблизу. В концепції Королівського ботанічного саду були поєднані два підходи – створення садово-паркових композицій та клумб та збереження чудових природних лісів і заплав. У 1930-му році було отримано офіційний дозвіл називати створювані сади «Королівським ботанічним садом [7].
Першим директором англ. RBG у 1947 був призначений професор ботаніки з поблизького Університету ім. МакМастера др. Норман Редфорт, а на початку 1950-х – др. Леслі Лейкінг, який керував установою до початку 1980-х. Під його керівництвом ботсад розрісся і набув того колосального значення, яке він має тепер. На близько 1100 га площі, Королівський ботанічний сад являє собою одну з найбільших таких інституцій у Північній Америці[8].
Особливості ред.
Важливими елементами Королівського ботсаду є дендрарій (англ. Arboretum), гербарій, природознавчий центр (англ. Nature Interpretive Centre) (проводить навчальні заходи в живій природі), мережа стежок-маршрутів загальною довжиною більше 37 км та квіткових композицій, клумб, декоративних насаджень з елементами садово-паркової архітектури, оранжереї, різноманітні виставки як надворі так і в приміщеннях, тематичні колекції. На території ботанічного саду розміщена дирекція зеленого маршруту «Брюс» англ. The Bruce Trail Conservancy[9]. Від 2010 стежки Королівського ботанічного саду виведені в мережу інтернет за допомогою програми «Ґеотрейл»[10].
На землях ботсаду представлені деякі важливі рослинні комплекси, характерні для Канади. Найбільша з цих територій, яка включає болота і заплави під назвою англ. Cootes Paradise («рай для лисок»), є природним місцем розмноження деяких місцевих видів риб, характерних для озера Онтаріо, а також одним з найцікавіших місць спостереження за птахами, і одночасно прикладом найбільших у Канаді зусиль екологічної реабілітації боліт.
У королівському ботсаду проводиться друга в Канаді за масштабом садівнича виставка під назвою англ. The Ontario Garden Show.
Варто відвідати такі великі секції Королівського ботанічного саду:
- Прак Гендрі, у якому традиційно представлені колекція лілій, колекція троянд, колекція нарцисів, демонстраційні грядки культурних, лікарських та пряних рослин, куточок місцевих канадських дерев, різні альтанки, павільйони, ставки з золотими рибками, багато декоративних кущів[11] (англ.).
- Сад Лейкінга, названий за іменем багатолітнього директора, містить колекції ірисів, півоній, ломиносів, багаторічників, декоративних трав та інші. Сад розміщений на терасах між озерами[12] (англ.).
- Сад каменів ( від осені 2013 на реконструкції, має відкритись навесні 2015) поєднує традиційні альпійські гірки з різноманітними квітковими, чагарниковими, водними та іншими елементами. Є колекція азалій/рододендронів та дві ділянки квітучих черешень.
- Дендрарій колосальних розмірів та просторів, включаючи колекції буків, дубів, магнолій, соснових, бузку, деренів, ягідних яблунь, різноманітних плакучих форм, приклади алейних посадок, живоплоти і формовані насадження місцевих дерев і кущів, характерних для Онтаріо, та багато іншого[13] (англ.).
Галерея ред.
Див. також ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Королівський ботанічний сад (Онтаріо) |
Джерела ред.
- ↑ Botanical Garden named National Focal Point for Plant Conservation. Botanic Gardens Conservation International. 2 серпня 2006. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 4 травня 2009.
- ↑ Dundas Valley and Dundas Marsh - Dundas, Ontario. Bird Studies Canada. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 3 травня 2009.
- ↑ Biosphere Reserve Information - Canada - Niagara Escarpment Biosphere Reserve. MAB Biosphere Reserves Directory. UNESCO. Архів оригіналу за 14 січня 2014. Процитовано 3 травня 2009.
- ↑ Species Profile - Bashful Bulrush. Species at Risk Public Registry. Environment Canada. 25 квітня 2008. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 17 грудня 2014.
- ↑ Species Profile - Red Mulberry. Species at Risk Public Registry. Environment Canada. 25 квітня 2008. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 17 грудня 2014.
- ↑ Riley, John L. (1 жовтня 2013). The Once and Future Great Lakes Country: An Ecological History. MQUP. с. 274. ISBN 978-0-7735-8982-7. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
- ↑ Royal Botanical Gardens Gardens' History. Процитовано 17 грудня 2014.[недоступне посилання]
- ↑ Laking, Leslie (2006). Love, sweat and soil: a history of Royal Botanical Gardens from 1930 to 1981. Hamilton, ON: Royal Botanical Gardens Auxiliary. ISBN 978-0-9691759-4-0. OCLC 64344711.
- ↑ Contact Us. The Bruce Trail Conservancy. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 4 травня 2009.
- ↑ InsideHalton Article: RBG hikers, bird watchers benefit from trail software. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 17 грудня 2014.
- ↑ Гендрі парк на сайті ботсаду. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2014.
- ↑ Сад Лейкінга на сайті ботсаду. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2014.
- ↑ Арборетум на сайті ботсаду. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2014.
Зовнішні посилання ред.
- Офіційна сторінка Королівського ботанічного саду [Архівовано 18 квітня 2007 у Wayback Machine.](англ.)