«Король вечірок 2» (англ. Van Wilder: The Rise of Taj) — американська молодіжна кінокомедія 2006 року, другий фільм із серії «Король вечірок».

Король вечірок 2
Van Wilder: The Rise of Taj
Жанр комедія
Режисер Морт Натан
Продюсер Пітер Абрамс
Мішель Фокс
Роберт Л.Леві
Ендрю Пі
Кел Пенн
Елі Самаха
Натан Захаві
Сценарист Девід Дрю Галлахер
У головних
ролях
Кел Пенн
Лорен Коен
Деніел Персівал
Оператор Хуберт Тачановський
Композитор Роберт Фолк
Кінокомпанія Metro-Goldwyn-Mayer
Myriad Pictures
Tapestry Films
Bauer Martinez Entertainment
Дистриб'ютор Metro-Goldwyn-Mayer і Netflix
Тривалість 92 хвилин
Мова англійська
Країна США США
Рік 2006
IMDb ID 0480271
Рейтинг IMDb: 4.8/10 stars
Попередній Король вечірок
Наступний Король вечірок 3

Сюжет ред.

Тадж-Махал Бадаландабад, особистий помічник «короля вечірок» Вена Вайлдера, закінчив коледж і вирушив до Кемфордського університету в Англії, щоб отримати там науковий ступінь, а також стати членом ексклюзивного братства «Лисиця та Гончаки». Однак, коли Тадж прибуває до університету, зарозумілий лідер «Лисиці та Гончаків» Піп Еверетт говорить йому, що сталася типографська помилка і насправді він не прийнятий до братства. Натомість Тадж стає головою групи студентів-невдах. Тадж приймає виклик і створює нове ексклюзивне братство «Півень та Буйволи». Мета нового товариства — завоювати почесний Кубок Гастінгса, яким досі за всі роки володіли лише «Лисиця та Гончаки».

В ролях ред.

Актор Роль
Кел Пенн Тадж-Махал Бадаландабад Тадж-Махал Бадаландабад
Лорен Коен Шарлотта Шарлотта
Деніел Персівал Піп Еверетт Піп Еверетт
Голлі Девідсон Седі Седі
Глен Беррі Сімус Сімус
Ентоні Козенс Гетін Гетін
Стівен Ретман Саймон Саймон

Критика ред.

Фільм отримав переважно негативні відгуки: на Rotten Tomatoes фільм отримав оцінку 7 % на основі 45 відгуків від критиків і 38 % від більш ніж 100 000 глядачів.[1] Незважаючи на невдачу «Короля вечірок 2» після цього було знято «Король вечірок 3».

Примітки ред.

  1. National Lampoon's Van Wilder: The Rise of Taj (англ.), процитовано 19 листопада 2022

Посилання ред.