Корогва́[1], хору́го́в[2][3], хоругва́[4] — старовинний бойовий прапор, що був поширений серед слов'янських народів. За часів підвладності південно-західної частини руських земель князівству Литовському у козацьких військах руських шляхтичів цей термін витіснив колишній: стяг[5].

Етимологія ред.

Українське «коругва» (варіанти: «хорогва», «хоругва», «хоругов», «корогва», «коругва», «корогов», «коругов»)[6] походить від прасл. *xorǫgy, звідки також дав.-рус. хоругы, хоругъвь, хорюговь[7], коруговь, староцерк.-слов. хорѫгва, хорѫгы, рос. хоругвь, пол. chorągiew). Давнішою формою є хорѫгы: варіант хорѫгъвь — колишня форма знахідного відмінка *xorǫgъvь.

Походження слова *xorǫgy точно не відоме: за одною з версій, воно запозичене через тюркське посередництво у монголів (можливо, у часи панування аварів або під впливом тенгріанства)[8][9], за другою — походить від германського *hrungo і споріднене з готським hrugga («посох», «палиця») і нім. Runge («стійка», «планка», «перекладина»)[10].

Семантика ред.

У сучасній українській вексилології вживання термінів «корогва» і «хоругва» дещо розрізнюється. Перший вживається переважно щодо старовинних бойових прапорів, а другий — щодо церковних.

Військо Русі ред.

Хоругва у війську Русі була власністю того чи іншого князя, а в багатьох випадках — ознакою його особистого полку. Встановлення хоругви на стіні або воротах міста означало переможне завершення кампанії. Виготовлялися з нетривкого матеріалу (переважно з тканин), унаслідок чого були недовговічними[11].

Військо Запорозьке ред.

Корогва Війська Запорозького — військовий клейнод в Україні XVXVIII століття, символ влади гетьмана України, кошового отамана Запорозької Січі, полковника, сотника.

Має вигляд полотнища (переважно прямокутного) з держаком-корогвищем, інколи з навершям у вигляді хреста або кулі. На полотнищах різноманітного забарвлення зображувалися Ісус Христос, святі, геральдичні символи.

Корогва Запорозької Січі найчастіше мала червоний колір, білий хрест посередині та сонце, місяць, зірки в кутах. Різнобарвні корогви полків і сотень мали відповідні геральдичні зображення, часто пов'язані з гербами міст.

Носій військової корогви — хорунжий.

Січова хоругва з одного боку мала зображення святого Архангела Михаїла, з іншого хрест в оточенні небесних світил.

Цехові корогви ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Корогва // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Хоругов // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Хоругов // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Хоругва // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Войтович Л. В. Військо княжої доби // Історія української культури: у п'яти томах. Т. 2. Українська культура ХІІІ — першої половини XVII століття / Ред. В. А. Смолій. — К. : Наукова думка, 2001. — 848 с.
  6. Словник синонімів української мови. 2014. Архів оригіналу за 19 вересня 2020.
  7. Слово о плъку игореве, Игоря, сына Святославля, внука Ольгова. Архів оригіналу за 22 грудня 2016.
  8. Pohl, Walter: Die Awaren, Ein Steppenvolk in Mitteleuropa 567—822 n.Chr. Munchen 2002. [недоступне посилання з липня 2019]
  9. Религии мира: Энциклопедия. В 2 т. М.: Аванта+, 1996. Т. 1. с.212
  10. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  11. Котляр, М. Ф. Нариси воєнного мистецтва Давньої Русі // Хоругви — К.: «Наш час», 2010. — 280 с. (37-39 с.)

Посилання ред.